ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
УХВАЛА
"25" червня 2026 р. Справа№ 910/4552/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Коротун О.М.
Буравльова С.І.
при секретарі судового засідання Муковоз В.І.,
за участю представників:
від позивача - Чекман М.П., Шульженко Д.Ю., Караговнік А.Ю.,
від відповідача - Прокопенко І.І.,
від третьої особи - Міністерства культури України - Мнацаканян С.А., Яцишен Д.В.,
від третьої особи - Київської Митрополії Української Православної Церкви - Задніпряний В.В.,
від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (особи, які не брали участі у справі) - ОСОБА_4.,
розглянувши клопотання Свято - Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української Православної церкви про залучення третіх осіб та долучення доказів у справі №910/4552/23 за позовом Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української Православної Церкви до Національного заповідника "Києво-Печерська лавра", за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерства культури України, та третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Київської Митрополії Української Православної Церкви, про визнання недійсним правочину.
ВСТАНОВИВ наступне.
У провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю. (суддя-доповідач), судді - Коротун О.М., Буравльов С.І перебуває справа №910/4552/23 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі), ОСОБА_2 (особа, яка не брала участі у справі), ОСОБА_3 (особа, яка не брала участі у справі) та Свято - Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української Православної церкви на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі №910/4552/23.
18.12.2025 позивачем подані клопотання про залучення наступних осіб, як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ПРЕПОДОБНОГО АГАПИТА ПЕЧЕРСЬКОГО";
БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "АКАДЕМІЧНА ІНІЦІАТИВА";
РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "МІСІЯ СИНОДАЛЬНИЙ ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ У СПРАВАХ СІМ`Ї";
РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ МІСІЯ "СИНОДАЛЬНА УСТАНОВА АДМІНІСТРАТИВНО - ГОСПОДАРСЬКЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ";
КИЇВСЬКА ДУХОВНА СЕМІНАРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ;
БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ПРЕДСТОЯТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ БЛАЖЕННІШОГО МИТРОПОЛИТА ОНУФРІЯ "МИР ВАМ";
МІСІЯ "СИНОДАЛЬНИЙ ВІДДІЛ БЛАГОДІЙНОСТІ ТА СОЦІАЛЬНОГО СЛУЖІННЯ" УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ;
КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ;
МІСІЯ "СИНОДАЛЬНИЙ ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ У СПРАВАХ ПАСТИРСЬКОЇ ОПІКИ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СИСТЕМИ";
РЕЛІГІЙНУ ОРГАНІЗАЦІЮ МІСІОНЕРСЬКЕ ТОВАРИСТВО (МІСІЯ) "ДУХОВНЕ ПРОСВІТНИЦТВО" УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ;
МІСІЯ "ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ";
МІСІЯ "СИНОДАЛЬНИЙ ВІДДІЛ ЗОВНІШНІХ ЦЕРКОВНИХ ЗВ`ЯЗКІВ" УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ;
МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ;
МІСІЯ "СИНОДАЛЬНИЙ ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ПО АРХІТЕКТУРІ, БУДІВНИЦТВУ ТА ОХОРОНІ ПАМ`ЯТОК ЦЕРКОВНОЇ АРХІТЕКТУРИ";
МІСІЯ "СИНОДАЛЬНИЙ ВІДДІЛ РЕЛІГІЙНОЇ ОСВІТИ, КАТЕХИЗАЦІЇ ТА МІСІОНЕРСТВА" УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ;
РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "МІСІЯ СИНОДАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОСВІТНИЦЬКИЙ ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ" ("СИНОДАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОСВІТНИЦЬКИЙ ВІДДІЛ УПЦ");
РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "МІСІЯ СИНОДАЛЬНИЙ ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ У СПРАВАХ МОЛОДІ";
РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "СИНОДАЛЬНИЙ ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я ТА ПАСТИРСЬКОЇ ОПІКИ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ" ;
РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "МІСІЯ СИНОДАЛЬНИЙ ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ З СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ".
В судовому засіданні 25.06.2026 колегія суддів дійшла висновку про залишення вказаних клопотань без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Можливість поновлення та продовження процесуальних строків передбачено ст. 119 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Відповідно до ч. 7 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені клопотання особи, яка подала скаргу, тоді як такі клопотання заявником (позивачем у справі) подані лише 18.12.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української Православної Церкви на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі №910/4552/23.
При цьому, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.
Зазначена ухвала була доставлена до електронного кабінету позивача 22.11.2023 о 14:48.
Отже, з 23.11.2023 розпочався перебіг, встановленого судом, 15-тиденного строку для подання, зокрема, клопотань.
Відповідно 07.12.2023 вказаний строк сплив.
Наведені клопотання про залучення третіх осіб були подані апелянтом 18.12.2025, тобто із пропуском 15-тиденного строку.
При цьому, про поважність причин неподання вказаних клопотань у встановлений судом строк, заявник не вказав.
Крім того, суд у засіданні 13.11.2025 оголосив про закінчення підготовчих дій, повідомив про перехід до розгляду справи по суті в наступному засіданні.
Отже, клопотання заявлені поза межами стадії процесу, на якій можливе їх вирішення (п. 1 ч. 1 ст. 267 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 119 ГПК України). Обов`язок з доведення поважності причини пропуску покладається на сторону, яка клопоче про відповідне поновлення в порядку ст. 73, 76 - 79, 80, 269 ГПК України.
Позивачем клопотання про поновлення строку на подання клопотань про залучення третіх осіб подано не було. Тому судом залишається на підставі ст. 118, 207, 269 ГПК України без розгляду клопотання позивача про залучення третіх осіб.
До Північного апеляційного господарського суду 18.12.2025 від Свято - Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української Православної церкви надійшло клопотання про долучення наступних доказів:
1) Копії відповіді на запит щодо отримання інформації за Договором про надання правової (юридичної) допомоги № 1050 від 15.12.2025 року;
2) Копії Статуту про управління Української Православної Церкви, прийнятого на Соборі Української Православної Церкви 25-27 листопада 1990 року (зі змінами від 28.06.1991 р. та 08.07.1992 р.);
3) Копії діянь Харківського Архієрейського собору Української Православної Церкви від 27 травня 1992 р.;
4) Копії Статуту про управління Української Православної Церкви у новій редакції (прийнятого на Соборі єпископів Української Православної Церкви 21 грудня 2007 року);
5) Копії Статуту про управління Української Православної Церкви (з доповненнями і змінами), ухваленого Собором Української Православної Церкви 27 травня 2022 року;
6) Витягу з протоколу Собору Української Православної Церкви від 27 травня 2022 року про прийняття Постанови;
7) Копії Постанови Собору Української Православної Церкви від 27 травня 2022 року.
Одночасно, заявник просить поновити строк на їх подання, оскільки вказані докази позивачем було отримано вже після ухвалення оскаржуваного судового рішення.
Щодо вказаного клопотання, слід зазначити наступне.
В силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, а також приписах статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов`язком суду.
Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 80 цього Кодексу, чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Так, за частиною 2 вказаної статті позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Згідно частини 4 цієї статті, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Частина 5 цієї статті визначає, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Отже, за змістом вказаних норм всі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані позивачем одночасно з такою заявою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована.
Позивачем не було доведено неможливості подання вказаних доказів (звернення за їх отриманням) до суду першої інстанції.
Згідно з приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів, зазначає, що клопотання про поновлення строку повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.
Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.
Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Позивач із запитом щодо отримання документів звернувся до Канцелярії Київської Митрополії Української Православної Церкви лише 24.11.2025, тобто вже під час апеляційного провадження у цій справі.
Доводів щодо неможливості своєчасного отримання вказаних доказів позивачем - ініціатором судового провадження не наведено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення клопотання про поновлення процесуального строку та долучення нових доказів до матеріалів справи відсутні. Відповідно, у задоволенні такого клопотання суд відмовляє, а нові докази не приймаються судом до розгляду.
Крім цього, 18.12.2025 від Свято - Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української Православної церкви надійшло клопотання про долучення наступних доказів:
Рішення Рахункової палати від 12 вересня 2023 року № 18-3 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» (Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику)»;
Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» (Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику)»;
Адвокатського запиту від 04.02.2025 року № 2025/02/04-5;
Відповідей Рахункової палати від 11.02.2025 року № 08-347 та від 18.02.2025 року № 08-388 на адвокатський запит від 04.02.2025 року № 2025/02/04-5;
Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 52025000000000359.
Заявник просить поновити строк на їх подання, оскільки аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» (Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику) проведено після постановлення рішення суду першої інстанції (Рішенням Рахункової палати від 18 грудня 2024 року № 57-2 затверджено Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» (Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику).
Стосовно вказаного клопотання, суд зазначає таке.
Так, за приписами частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Судом апеляційної інстанції враховано усталений правовий висновок Верховного Суду, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - скаржника).
Подібні за змістом висновки викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013.
Між тим апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №756/1529/15-ц.
При цьому, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Такий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 16.04.2024 у справі № 922/331/23 та у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 27.01.2025 у справі № 910/14503/23.
Враховуючи принцип процесуальної рівноправності сторін, згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне у відношенні до опонента, тому суд апеляційної інстанції не враховує надані скаржником додаткові докази на стадії апеляційного перегляду справи
Отже, подані позивачем нові докази не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції до розгляду в розумінні ч. 1 ст. 269 ГПК України. Тому суд не знайшов підстави для застосування ст. 119 ГПК України. Виключного випадку неподання на момент ухвалення рішення в суді першої інстанції не встановлено.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції, враховуючи те, що нові докази на момент ухвалення рішення суду не існували, а також, що підстави для задоволення клопотання про поновлення процесуального строку та долучення нових доказів до матеріалів справи відсутні, дійшов висновку про відмову у задоволенні такого клопотання відповідно до ст. 13, 119, 269 ГПК України, а нові докази не приймаються та залишаються без розгляду відповідно до ст. 118 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 118, 119, 234, 235, 269 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотань Свято - Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української Православної церкви про поновлення процесуального строку та долучення нових доказів відмовити. Залишити без розгляду нові докази, які були долучені до клопотань.
2. Клопотання Свято - Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української Православної церкви про залучення третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ПРЕПОДОБНОГО АГАПИТА ПЕЧЕРСЬКОГО";
БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "АКАДЕМІЧНА ІНІЦІАТИВА";
РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "МІСІЯ СИНОДАЛЬНИЙ ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ У СПРАВАХ СІМ`Ї";
РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ МІСІЯ "СИНОДАЛЬНА УСТАНОВА АДМІНІСТРАТИВНО - ГОСПОДАРСЬКЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ";
КИЇВСЬКА ДУХОВНА СЕМІНАРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ;
БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ПРЕДСТОЯТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ БЛАЖЕННІШОГО МИТРОПОЛИТА ОНУФРІЯ "МИР ВАМ";
МІСІЯ "СИНОДАЛЬНИЙ ВІДДІЛ БЛАГОДІЙНОСТІ ТА СОЦІАЛЬНОГО СЛУЖІННЯ" УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ;
КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ;
МІСІЯ "СИНОДАЛЬНИЙ ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ У СПРАВАХ ПАСТИРСЬКОЇ ОПІКИ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СИСТЕМИ";
РЕЛІГІЙНУ ОРГАНІЗАЦІЮ МІСІОНЕРСЬКЕ ТОВАРИСТВО (МІСІЯ) "ДУХОВНЕ ПРОСВІТНИЦТВО" УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ;
МІСІЯ "ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ";
МІСІЯ "СИНОДАЛЬНИЙ ВІДДІЛ ЗОВНІШНІХ ЦЕРКОВНИХ ЗВ`ЯЗКІВ" УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ;
МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ;
МІСІЯ "СИНОДАЛЬНИЙ ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ПО АРХІТЕКТУРІ, БУДІВНИЦТВУ ТА ОХОРОНІ ПАМ`ЯТОК ЦЕРКОВНОЇ АРХІТЕКТУРИ";
МІСІЯ "СИНОДАЛЬНИЙ ВІДДІЛ РЕЛІГІЙНОЇ ОСВІТИ, КАТЕХИЗАЦІЇ ТА МІСІОНЕРСТВА" УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ;
РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "МІСІЯ СИНОДАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОСВІТНИЦЬКИЙ ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ" ("СИНОДАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОСВІТНИЦЬКИЙ ВІДДІЛ УПЦ");
РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "МІСІЯ СИНОДАЛЬНИЙ ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ У СПРАВАХ МОЛОДІ";
РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "СИНОДАЛЬНИЙ ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я ТА ПАСТИРСЬКОЇ ОПІКИ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ" ;
РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "МІСІЯ СИНОДАЛЬНИЙ ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ З СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ",
залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвала підписана суддями: 01.07.2026 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді О.М. Коротун
С.І. Буравльов