УХВАЛА
19 червня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/13178/23
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бенедисюк I.М., Васьковський О.В., Вронська Г.О., Зуєв В.А., Малашенкова Т.М., Пєсков В.Г., Рогач Л.І., Чумак Ю.Я.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлкарт Сервіс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2025
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлкарт Сервіс" (далі - ТОВ "Рейлкарт Сервіс")
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця")
про заборону вчиняти дії та зобов`язання внести зміни до бази даних,
ВСТАНОВИВ:
1. У серпні 2023 року ТОВ "Рейлкарт Сервіс" звернулося до суду з позовом до АТ "Укрзалізниця", в якому просило
- заборонити АТ "Укрзалізниця" вчиняти будь-які дії щодо заборони допуску вагонів, визначених у додатку №1, для курсування на шляхах загального користування залізницями України у вантажному стані відповідно до дат, встановлених у додатку №1, у зв`язку із закінченням граничного строку (терміну) їх експлуатації;
- просило також зобов`язати АТ "Укрзалізниця" внести до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів зміни у частині дати граничного строку (терміну) експлуатації вагонів відповідно до інформації про строк служби, вказаної у технічних рішеннях стосовно вагонів, перелік яких визначений у позовній заяві.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АТ "Укрзалізниця" з посиланням на Порядок проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, строків продовження експлуатації таких вагонів, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2021 №647 (далі - Порядок №647), змінила у бік зменшення граничний термін експлуатації вагонів, визначений технічними рішеннями, складеними спеціалізованими організаціями, згідно з якими цей строк продовжений.
3. Господарський суд міста Києва рішенням від 12.01.2024 задовольнив позов.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:
- АТ "Укрзалізниця" не мала права для зміни строку використання вагонів ТОВ "Рейлкарт Сервіс" на підставі Порядку №647, який набрав законної сили 01.01.2022, оскільки згідно з технічними рішеннями, отриманими останнім протягом 2019-2020 років, він продовжений; до того ж у Порядку №647 прямо не встановлено застосування його положень зі зворотньою силою і відповідно він не поширюється на спірні правовідносини, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.06.2023 у справі №910/8493/22;
- ТОВ "Рейлкарт Сервіс" не довело свого порушеного права у частині заборони курсування вагонів у навантаженому стані після закінчення граничного строку (терміну) їх експлуатації, за виключенням вагона №95148375; цю позовну вимогу суд задовольнив частково лише щодо вагона №95148375.
5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 12.11.2025 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове - про відмову у позові повністю.
6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема таким:
- приписи Порядку №647 поширюються і на ті вагони, строки служби яких згідно з технічними рішеннями були продовжені на строк, який перевищує граничний, позаяк не може бути продовжений строк, який вичерпався у силу, зокрема, об`єктивних технічних (технологічних) процесів;
- запроваджене державою у Порядку №647 правове регулювання граничного строку експлуатації вагонів не містить суперечностей із приписами ст.58 Конституції України та рішеннями Конституційного Суду України, у яких тлумачився зміст цієї статті; таке регулювання застосовується і до спірних правовідносин, які виникли і тривають між учасниками цієї справи;
- неможливо задовольнити ці позовні вимоги, позаяк перша сформульована узагальнено, спрямована на втручання у поточну діяльність АТ "Укрзалізниця", яка може не допускати вагони ТОВ "Рейлкарт Сервіс" з багатьох причин, а не лише через закінчення граничних строків експлуатації, тоді як друга вимога є намаганням ототожнити граничний строк експлуатації вагонів зі строком продовження експлуатації, які не є рівнозначними й одне одного не підміняють, так як граничний строк експлуатації вантажних вагонів технічними рішеннями не встановлюється (послався на постанову Верховного Суду від 12.09.2024 у справі №910/3992/23).
7. 29.12.2025 ТОВ "Рейлкарт Сервіс" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2025, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. ТОВ "Рейлкарт Сервіс" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 та 2 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), та зазначає таке:
- суд апеляційної інстанції застосував ст.58 Конституції України без урахування висновку Верховного Суду щодо її застосування, викладеного у постанові від 10.01.2024 у справі №240/4894/23, а саме: "принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад судочинства, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закон та його норми в такий спосіб, щоб максимально захистити права та інтереси особи; цей принцип також часто відомий як "in dubio pro persona" або "in dubio pro homine" (латинською мовою) означає "у вагомих сумнівах - на користь людини"; принцип тлумачення закону на користь особи не передбачає ігнорування закону, але вказує на те, що в спірних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію закону, яка максимально захищає права та інтереси саме особи";
- зазначаючи про обрання позивачем неналежного способу захисту, суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (п.57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (п.40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18 (п.48), від 09.02.2021 у справі №381/622/17 (п.14) та від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (п.42), а при формуванні висновку стосовно неврегульованості правовідносин не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.02.2019 у справі №822/524/18, від 13.02.2018 у справі №580/122/17, від 20.02.2018 у справі №576/1724/17, від 20.02.2018 у справі №679/761/15-а, від 27.02.2018 у справі №642/3284/17, від 27.02.2018 у справі №227/2360/17, від 17.12.2018 у справі №344/12315/16-а;
- суд апеляційної інстанції помилково не застосував практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та норм Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція);
- суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 15, 16 Цивільного кодексу України стосовно обраного способу захисту і помилково послався на висновки Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 12.09.2024 у справі №910/3992/23, у подібних правовідносинах; вважає, що необхідно відступити від них з огляду на: 1) наявність чітких ознак урегульованості, які полягають в усталених звичаях ділового обороту у цих правовідносинах, наявність наказу Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 №17, який застосовувався АТ "Укрзалізниця" і Верховним Судом у справі №910/4852/17; 2) невідповідність Порядку №647 Конвенції, що полягає у недотриманні критерію пропорційності, внаслідок чого товариство понесе індивідуальний, надмірний тягар, зумовлений відсутністю обґрунтованої компенсації чи іншого виду належного відшкодування у зв`язку з позбавленням його права користуватися майном відповідно до його призначення.
9. ТОВ "Рейлкарт Сервіс" вказує, що АТ "Укрзалізниця" здійснила самостійне розширене тлумачення Порядку №647, поширивши його дію на вагони, строк яких продовжений раніше. Таке тлумачення покладає на приватний сектор індивідуальний і надмірний тягар без будь-якої компенсації чи матеріального стимулювання. Застосування обмежень у експлуатації вагонів, строк експлуатації яких був продовжений відповідними технічними рішеннями, фактично обмежує право власників рухомого складу на повноцінне використання належного їм майна у господарській діяльності. Таке застосування Порядку №647 призводить до ситуації, коли власники вагонів позбавляються можливості експлуатувати технічно справний рухомий склад, який пройшов капітальні та поточні ремонти, відповідає технічним вимогам безпеки та має підтвердження можливості подальшої експлуатації за результатами технічної діагностики. Таке обмеження права власності може розглядатися як втручання держави у право мирного володіння майном, гарантоване ст.1 Протоколу 1 Конвенції.
10. 27.02.2026 АТ "Укрзалізниця" через систему Електронний суд подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, а у випадку наявності підстав, - закрити касаційне провадження у цій справі.
11. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Укрзалізниця" зазначає, зокрема, таке:
- Верховний Суд вже висловився у питанні застосування Порядку №647 у постанові від 12.09.2024 у справі №910/3992/23, тоді як ТОВ "Рейлкарт Сервіс" не навело належного обґрунтування та вагомих підстав для відступу від висновків суду касаційної інстанції; висновки суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, на які послався скаржник;
- доводи скаржника зводяться виключно до заперечення встановлених як судом апеляційної інстанції у цій справі, так і у справі №910/3992/23 висновків щодо застосування Порядку №647 з одночасним їх власним тлумаченням і в цілому до заперечення результату розгляду цих справ, оскільки такі висновки є "невигідними" виключно для власної господарської діяльності ТОВ "Рейлкарт Сервіс" і зводяться до незгоди його з прийняттям Порядку №647;
- неухильне дотримання вимог чинних нормативно-правових актів зі сторони АТ "Укрзалізниця" не може вважатися втручанням останнього у право власності ТОВ "Рейлкарт Сервіс", не свідчить про порушення його прав зі сторони АТ "Укрзалізниця" та не є підставою для задоволення цього позову.
12. Верховний Суд ухвалою від 09.02.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Рейлкарт Сервіс", розгляд справи призначив у відкритому судовому засіданні на 10.03.2026.
13. Судове засідання 10.03.2026 не відбулося, оскільки головуюча суддя Кондратова І.Д. перебувала на лікарняному. Верховний Суд ухвалою від 12.03.2026 повідомив учасників, що розгляд справи відбудеться 17.03.2026.
14. Верховний Суд у судовому засіданні 17.03.2026 оголосив перерву до 28.04.2026.
Підстави передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Об`єднана палата)
15. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 28.04.2026 передав справу №910/13178/23 на розгляд Об`єднаної палати для відступу від висновків, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 12.09.2024 у справі №910/3992/23 та від 21.01.2026 у cправі №910/13055/23 у подібних правовідносинах щодо поширення положень Порядку №647 і на ті вагони, строки служби яких згідно з технічними рішеннями були продовжені на строк, який перевищує граничний.
16. Колегія суддів зазначає, що у цій справі ключовим питанням є те, чи забороняють приписи Порядку №647, експлуатацію залізничних вантажних вагонів у навантаженому стані, граничний строк експлуатації яких вичерпався, за умови, що строк служби цих же вагонів за технічними рішеннями, виданими до набрання чинності Порядку, перевищує граничний строк. Правовий висновок щодо застосування Порядку №647 у таких правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 12.09.2024 у справі №910/3992/23 з подібними правовідносинами та покладений в основу постанови Верховного Суду від 21.01.2026 у справі №910/13055/23 з подібними правовідносинами. У справі, що розглядається, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції узгоджується з такими правовими висновками.
17. Так, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 12.09.2024 у справі №910/3992/23 відповів на питання, яке поставило ТОВ "Рейлкарт Сервіс" у цій справі, про поширення приписів Порядку №647 і на ті вагони, строки служби яких згідно з технічними рішеннями були продовжені на строк, який перевищує граничний, тобто його регулювання застосовується і до спірних правовідносин, які виникли і тривають між учасниками цієї справи. Адже у протилежному випадку продовження використання вагонів у навантаженому стані після перебігу граничного строку експлуатації на залізничних коліях загального призначення за рішенням суду буде втручанням у державне регулювання залізничної галузі України, у тому числі, з питань безпеки руху.
18. Крім того зауважив, що запроваджене державою у Порядку №647 правове регулювання граничного строку експлуатації вагонів не містить протирічь із приписами ст.58 Конституції України та рішеннями Конституційного Суду України, в яких тлумачився зміст цієї статті. Держава реалізувала це регулювання шляхом саме внесення Залізницею даних про граничні строки експлуатації вантажних вагонів до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів. А головною ціллю запровадження державного регулювання експлуатації вантажних вагонів є унеможливлення експлуатації вантажних вагонів із вичерпаним ресурсом, які не забезпечують безпеку перевезень вантажів та забезпечення належного рівня безпеки на залізничному транспорті згідно з вимогами Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за №50/1854.
19. Колегія суддів звернула увагу, що справа №910/13055/23 з подібними правовідносинами передавалася на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступу від висновків, викладених у постанові від 12.09.2024 у справі №910/3992/23, і з міркувань наявності виключної правової проблеми у таких правовідносинах, проблематика якої була окреслена в ухвалі. Втім, Велика Палата Верховного Суду повернула справу №910/13055/23 відповідній колегії Верховного Суду для розгляду. Згодом Верховний Суд з метою відступу від висновків, викладених у постанові від 12.09.2024 у справі №910/3992/23, передавав справу на розгляд Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, яка також повернула справу на розгляд колегії суддів.
20. У справі №910/13055/23 підставами для відступу від висновків суду касаційної інстанції, викладених у постанові від 12.09.2024 у справі №910/3992/23, колегія суддів визначала необхідність надання відповіді на питання, чи підлягає застосуванню при вирішенні господарського спору нормативно-правовий акт, незаконність якого встановлена судом в адміністративній справі, адже рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №640/4396/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025, визнано протиправним та нечинним наказ Міністерства інфраструктури України від 30.11.2021 №647 (Порядок №647).
21. У цій справі скаржник також вважає, що є необхідність у відступленні від висновків суду касаційної інстанції, викладених у постанові від 12.09.2024 у справі №910/3992/23, і тому однією з підстав касаційного оскарження визначив п.2 ч.2 ст.287 ГПК.
22. Однак, Верховний Суд постановою 25.02.2026 у справі №640/4396/22 скасував рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025, ухваливши рішення про відмову у позові, предметом оскарження у якому був Порядок №647. Ця постанова оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26.02.2026.
23. Колегія суддів зауважує, що ТОВ "Рейлкарт Сервіс":
- продовжує наполягати на тому, що правовідносини з продовження строку експлуатації вагонів завершилися до набрання чинності Порядком №647, з огляду на що його положення не могли бути застосовані Залізницею до спірних правовідносин, адже у Порядку №647 не визначено, що його положення мають зворотну силу;
- стверджує, що правовідносини щодо продовження строку експлуатації вантажних вагонів розпочиналися з подання необхідних документів спеціалізованій установі та закінчувалися прийняттям технічних рішень про продовження строку служби вагонів, тобто правовідносини з ТОВ "Рейлкарт Сервіс" закінчилися ще у 2019-2020 роках отриманням відповідних технічних рішень;
- вважає неправомірними дії АТ "Укрзалізниця" щодо заборони курсування вагонів, строк експлуатації яких був продовжений у 2019-2020 роках на підставі технічних рішень, виданих спеціалізованою організацією за результатами проведення комплексу діагностичних операцій вантажних вагонів згідно з Порядком №647, оскільки він встановлює механізм проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів, установленого виробником та застосовується з метою продовження строку експлуатації вантажного вагона для вагонів, строк експлуатації яких закінчується, і не може застосуватися до вагонів, строк експлуатації яких продовжений до набрання чинності змін до Порядку №647.
24. ТОВ "Рейлкарт Сервіс", посилаючись на підставу касаційного оскарження, передбачену п.2 ч.2 ст.287 ГПК, вважає, що правова позиція Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 12.09.2024 у справі №910/3992/23, призводить до порушення його права власності і позбавляє його відшкодування у зв`язку з неможливістю користуватися майном відповідно до його призначення, адже у випадку застосування Порядку №647 до його вагонів, терміни служби яких продовжені відповідними технічними рішеннями до прийняття цього Порядку, не буде дотриманий ані критерій наявності нормативної основи у національному законодавстві (регулювання є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними), ані критерій пропорційності, оскільки передбачає позбавлення добросовісного власника вагону його права, внаслідок чого він понесе індивідуальний і надмірний тягар, йому не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права користуватися майном відповідно до його призначення. Саме ці обставини зумовили намір скаржника ініціювати питання щодо відступлення від висновків суду касаційної інстанції, викладених у названих вище постановах.
25. ТОВ "Рейлкарт Сервіс" вважає, що раніше зроблені Верховним Судом висновки не враховують, що чинне законодавство України не забороняє власникам ще придатного вагонного парку використовувати його понад нормативний строк у разі, якщо він відповідає вимогам технічних регламентів; процедура продовження строку експлуатації вантажних вагонів після проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій може бути запроваджена виключно шляхом внесення змін до законів України; можливість запровадження Кабінетом Міністрів України будь-яких обмежень чи заборон у здійсненні господарської діяльності чинними законами не передбачено.
Мотиви, з яких виходить Об`єднана палата
26. Відповідно до ч.2 ст.302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
27. Подібність правовідносин необхідно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 (провадження №14-166цс20).
28. Подібність правовідносин у справі №910/13178/23 та у справах №910/3992/23 та №910/13055/23 полягає у тому, що у всіх цих справах 1) відповідачем є АТ "Укрзалізниця"; 2) позовні вимоги стосуються заборони АТ "Укрзалізниця" вчинення дій щодо заборони допуску вагонів для курсування на шляхах загального користування залізницями України у вантажному стані та зобов`язання АТ "Укрзалізниця" внести до Автоматизованої бази даних парку вантажних вагонів дані щодо граничного строку (дати) експлуатації вагонів; 3) спірне питання стосується того, чи забороняють приписи Порядку №647, експлуатацію залізничних вантажних вагонів у навантаженому стані, граничний строк експлуатації яких вичерпався, за умови, що строк служби цих же вагонів за технічними рішеннями, виданими до набрання чинності Порядку, перевищує граничний строк.
29. При цьому зі змісту ухвали від 28.04.2026 про передання справи на розгляд Об`єднаної палати вбачається, що скаржник у касаційній скарзі посилається на п.2 ч.2 ст.287 ГПК та обґрунтовує це наявністю підстав для відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.09.2024 у справі №910/3992/23.
30. Враховуючи наведене вище та те, що доводи, викладені в ухвалі Верховного Суду від 28.04.2026 у справі №910/13178/23 щодо необхідності передачі цієї справи на розгляд Об`єднаної палати, не є вочевидь неприйнятними, справа №910/13178/23 підлягає прийняттю до розгляду Об`єднаною палатою відповідно до ч.2 ст.302 ГПК.
31. Відповідно до ч.3 ст.301 ГПК розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Керуючись статтями 120, 121, 234, 235, 301, 302 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Прийняти до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №910/13178/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлкарт Сервіс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2025.
2. Призначити до розгляду справу №910/13178/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлкарт Сервіс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 на 03 липня 2026 року о 12:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №203.
3. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.
4. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
5. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
6. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді І. Бенедисюк
О. Васьковський
Г. Вронська
В. Зуєв
Т. Малашенкова
В. Пєсков
Л. Рогач
Ю. Чумак