RUEDJ

Registre unifié
des décisions de justice

Ухвала № 137512296

Lecture à voix haute momentanément indisponible

Справа № 686/12690/26

Провадження № 1-кс/686/5991/26

**УХВАЛА**

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Хмельницький

Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА\_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА\_2 , слідчої ОСОБА\_3 , прокурора ОСОБА\_4 , підозрюваної ОСОБА\_5 , захисника підозрюваної ОСОБА\_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Хмельницького клопотання слідчої СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА\_3 , погоджене із прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно

ОСОБА\_5 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , уродженки м. Деражня Хмельницької області, українки, громадянки України, з вищою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА\_1 , працюючої начальником відділу кадрів Хмельницького національного університету, раніше не судимої, –

у кримінальному провадженні № 12026240000000002,

УСТАНОВИЛА:

15\.06.2026 слідча СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА\_3 звернулася до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням, погодженим із прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА\_4 , про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА\_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 332 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків.

Прокурор та слідча у судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили його задовольнити.

Підозрювана та її захисник у судовому засіданні просили застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов\`язання у зв\`язку із необґрунтованістю підозри та відсутністю ризиків, про які заявляє сторона обвинувачення.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

СУ ГУНП в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2026 року за №12026240000000002 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 332 КК України.

12\.06.2026 ОСОБА\_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 332 КК України, а саме у тому, що « ОСОБА\_5 , діючи умисно, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення особи через державний кордон України, достовірно знаючи порядок перетину державного кордону України, в порушення вимог Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991, Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009, Закону України «Про порядок виїзду з України та в\`їзду в Україну громадян України» від 26.03.1994, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 №57, сприяла усуненням перешкод у незаконному переправленню через державний кордон України до Республіки Молдови ОСОБА\_7 , який є громадянином України та являється особою призовного віку, з метою незаконного перетину ОСОБА\_7 державного кордону України.

Так, за невстановлених органом досудового розслідування обставин (час, спосіб та місце), однак не пізніше 05 березня 2026 року, ОСОБА\_5 , перебуваючи на посаді начальника відділу кадрів Хмельницького національного університету та достовірно знаючи, що її син ОСОБА\_7 , який являється військовозобов\`язаним, не має законних підстав для перетину державного кордону в умовах дії правого режиму «Воєнний стан», користуючись зв\`язками із посадовими особами Хмельницького національного університету, працевлаштувала ОСОБА\_7 до Хмельницького національного університету з метою подальшого незаконного перетину ОСОБА\_7 державного кордону України.

В подальшому, ОСОБА\_5 , достовірно знаючи, що її син ОСОБА\_7 , який являється військовозобов\`язаним, перебуває на посаді асистента кафедри КІІС Хмельницького національного університету, та має намір виїхати за межі території України без законних підстав для перетину державного кордону України в умовах дії правого режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що на підставі службового відрядження, відповідно до п. 2-14 Правил перетинання державного кордону, ОСОБА\_7 матиме право на безперешкодний виїзд за межі території України, посприяла, маючи зв\`язки із посадовими особами Хмельницького національного університету, у підготовці та направленні листа до Міністерства освіти і науки України за №048/033 від 24.02.2026 щодо сприяння в отриманні дозволу на виїзд з території України через пункт пропуску «Могилів-Подільський» співробітнику університету ОСОБА\_7 з метою викладання у Державному університеті Молдови (м. Кишинів, Республіка Молдова) у період часу з 05 березня по 03 квітня 2026 року, при цьому ОСОБА\_5 розуміла, що останній не здійснюватиме визначені йому обов\`язки, а основною метою службового відрядження є забезпечення безперешкодного перетину ОСОБА\_7 державного кордону України.

Надалі, 05 березня 2026 року, близько 14 год. 08 хв. ОСОБА\_7 , керуючи транспортним засобом марки «LAND ROVER», моделі «RANGE ROVER SPORT», д.н.з. НОМЕР\_1 , 2019 року випуску, прибув на територію міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Могилів-Подільський», керуючи зазначеним транспортним засобом, надав документи про службове відрядження до Молдови (м. Кишинів, Республіка Молдова), у виготовленні яких посприяла матір ОСОБА\_7 - ОСОБА\_5 , та після проходження перевірки інспектором прикордонної служби ОСОБА\_7 було надано дозвіл на перетин державного кордону України, внаслідок чого останній незаконно перетнув державний кордон України та на даний час не повернувся».

Обґрунтованість підозри ОСОБА\_5 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, зокрема, підтверджується: протоколами за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 20.03.2026 та від 17.05.2026; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об\`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Оцінивши матеріали клопотання, слідча суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування пред\`явлена ОСОБА\_5 підозра є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов\`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов\`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З наданих матеріалів убачається, що ОСОБА\_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п\`яти років.

Разом з тим, вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки ні слідчим, ні прокурором не наведено обставин, які б дали суду беззаперечні підстави вважати, що ОСОБА\_5 має намір ухилятися від слідства.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці імовірності того, що особа переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

У справі «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia) 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість продовження тримання заявниці під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

ОСОБА\_5 має постійне місце проживання, одружена, працевлаштована, жодних заходів, направлених на переховування від органів досудового розслідування не вчиняла.

Також слідчою суддею враховується, що підозрювана раніше не судима, на розгляд клопотання з\`явилася самостійно за першою вимогою, від органу досудового розслідування не переховувався, а відтак, приходжу до висновку, що зазначений ризик не є доведеним.

Разом з тим, уважаю доведеним існування ризику впливу на свідків, яким можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримують шляхом слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду – усно шляхом допиту особи в судовому засідання (ч. 1,2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в поряду, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст.95 КПК України).

За таких обставин приходжу до висновку про наявність визначеного ст. 177 КПК України ризику незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.

Аналізуючи особу підозрюваної, слідча суддя враховує, що ОСОБА\_5 має постійне місце проживання, одружена, працює начальником відділу кадрів Хмельницького національного університету .

Ураховуючи наведені ризики, усі визначені ст.178 КПК України обставини, дані про особу підозрюваної, приходжу до висновку, що забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов\`язків зможе запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА\_1 , у період з 17:00 год. до 08:00 год. наступного дня без дозволу слідчого, прокурора або суду, з покладенням на неї зобов\`язання прибувати до слідчого, прокурора, суду, слідчого судді за кожною вимогою, а також відповідних обов\`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Саме такий запобіжний захід буде достатнім для виконання підозрюваною покладених на неї обов\`язків та зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку.

Строк домашнього арешту слід визначити у межах строків досудового розслідування, а саме по 12.08.2026 року.

Керуючись ст.177, 178, 181, 194, 196 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Задовольнити клопотання частково.

Застосувати відносно ОСОБА\_5 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України, строком по 12 серпня 2026 року запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА\_1 , у період з 17:00 год. до 08:00 год. наступного дня без дозволу слідчого, прокурора або суду, з покладенням зобов\`язання прибувати до слідчого, прокурора, суду, слідчого судді за кожною вимогою.

Покласти на підозрювану ОСОБА\_5 обов\`язки:

\- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

\- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

\- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в\`їзд в Україну, у разі їх наявності;

\- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

\- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи..

Ухвала діє по 12 серпня 2026 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п\`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя