Справа № 308/7747/23
**У Х В А Л А **
**І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И**
15 червня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді – Бедьо В.І.,
при секретарі судового засідання – Малиновській І.Ю.,
представника відповідача – Розман С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції в залі суду, в місті Ужгород, клопотання про залишення позовної заяви без руху за позовною заявою в.о. заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, поданої в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево до ОСОБА\_1 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,-
**ВСТАНОВИВ:**
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа №308/7747/23 за позовом в.о. заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Мукачево до ОСОБА\_1 про витребування земельної ділянки площею 0,10 га кадастровий номер 2124884800:10:010:0024 з чужого незаконного володіння. Провадження у зазначеній справі відкрито на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.05.2023 в порядку спрощеного позовного провадження.
05\.06.2026 року на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача Розмана С.Ю. про залишення позову без руху у якому він посилається на порушення позивачем вимог статей 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України в частині надання документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Просить залишити позовну заяву у цивільній справі №308/7747/23 без руху та надати п\`ятиденний строк для усунення прокурором відповідних недоліків.
08\.06.2026 року через систему «Електронний суд» представником Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону подано до суду заперечення на клопотання, з якого вбачаються підстави для відмови у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без руху.
Представник прокуратури вважає вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню виходячи із наступного. Позовну заяву прокурора в інтересах держави подано до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 11.05.2023 та прийнято до провадження 15.05.2023. На дату звернення прокурора з позовом діяла редакція статі 177 Цивільного процесуального кодексу України, що складалася з семи частин, які не поділялися на абзаци, якою було визначено перелік документів, що додаються до позовної заяви. Зазначає про те, що в законодавстві України, в тому числі у Закону України №4292-IX відсутні правові норми, які вказують на те, що абзац другий частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України має зворотну дію в часі. Після того, як 09.04.2025 набрав чинності Закон України № 4292-IX частину четверту статті 177 Цивільного процесуального кодексу України доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви». Тобто, станом на момент реалізації прокурором повноважень з представництва інтересів держави в суді шляхом звернення з позовом до суду діяла редакція статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, чинній на 11.05.2023, підстав для подання прокурором до суду оцінки (експертно-грошової оцінки земельної ділянки) земельних ділянок та документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів вартості земельних ділянок, не було.
Представник позивача - прокурор Малик Ю.Л. в судове засідання не з\`явилася. На адресу суду від Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону надійшла заява. З якої вбачається, що клопотання подане представником відповідача ОСОБА\_1 , адвокатом Розманом С.Ю. про залишення позову поданого прокурором без руху розглянути в судовому засіданні, призначеному на 15.06.2026 о 15:00 год. без участі прокурора. У задоволенні клопотання, поданого представником відповідача ОСОБА\_1 , адвокатом Розманом С.Ю. про залишення позову поданого прокурором без руху - відмовити.
Відповідач ОСОБА\_1 в судове засідання не з\`явився. Його представник адвокат Розман С.Ю. просив задоволити клопотання про залишення позовної заяви без руху з підстав, викладених у клопотанні.
Дослідивши матеріали клопотання та цивільної справи суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадку. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
09\.04.2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025 року, згідно з яким:
статтю 390 ЦК України доповнено частиною 5 наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред\`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об\`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
У статті 391 ЦК України назву викладено в такій редакції:
«Стаття 391. Захист права власності власника майна»;
доповнено частиною другою такого змісту:
«2. Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб\`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу».
У пункті 2 прикінцевих та перехідних положеннях Закону №4292-ІХ від 12.03.2025 зазначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:
нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;
нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
У підпункті 2 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №4292-ІХ визначено внести зміни до таких законодавчих актів України:
У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436):
частину четверту статті 177 доповнити абзацом другим такого змісту:
«У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви»;
у статті 185:
частину другу доповнити абзацом третім такого змісту:
«Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов\`язок позивача внести відповідну грошову суму»;
перше речення частини третьої викласти в такій редакції:
«3. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду»;
статтю 265 доповнити частиною чотирнадцятою такого змісту:
«14. У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача»;
Отже, зі змісту пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №4292-ІХ слідує, що положення Закону №4292-ІХ **мають зворотну дію в часі зокрема в частині умов та порядку компенсації саме органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, у справах, в яких судом не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим **Законом №4292-ІХ.
Таким чином, норми матеріального права Закону №4292-ІХ щодо умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна мають застосовуватися до тих справ, у яких позовні заяви подано до набрання чинності Закону №4292-ІХ, але рішення судом про витребування майна у добросовісного набувача ще не ухвалено.
Водночас зі змісту положень Закону №4292-ІХ слідує, що ним не встановлено зворотну дію в часі змінених норм у Цивільному процесуальному кодексі України.
Встановлено, що у даній справі в.о. заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся із позовом у травні 2023 року.
Судом було перевірено додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України щодо оформлення позовної заяви на момент вчинення відповідної процесуальної дії та ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.05.2023 року відкрито провадження у справі, було постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що нова редакція абзацу другого частини 4 статті 177, абзацу третього ч. 2 ст. 185 ЦПК України набула чинності 09.04.2025, тобто зі спливом значного часу (двох років) після подання позовної заяви та після вирішення судом питання прийнятності позовної заяви, додержання відповідних вимог процесуального закону щодо її оформлення й відкриття провадження у даній справі.
У частині першій статті 58 Конституції України закріплено один із найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом\`якшують або скасовують відповідальність особи. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується на тому, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до ч. 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною четвертою статті 3 ЦПК України встановлено, що закон, який встановлює нові обов\`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
За своєю правовою природою подання позовної заяви є процесуальною дією в розумінні ч. 3 ст. 3 ЦПК України, що зумовлює обов\`язок суду розглянути питання її прийнятності із застосуванням до спірних правовідносин процесуального закону, чинного на дату звернення відповідної особи до суду.
Враховуючи наведене, у разі якщо позовна заява була подана з додержанням відповідних вимог процесуального закону, що діяли на момент її подання (тобто на час вчинення окремої процесуальної дії), така позовна заява не може бути залишена без руху, повернута, залишена без розгляду, щодо неї не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження з підстав та правил, що запроваджені після моменту її подання до суду, внаслідок подальших змін до процесуального закону у даному випадку абзацу другого ч. 4 ст. 177, абзацу третього ч. 2 ст. 185 ЦПК України, у редакції Закону №4292-ІХ від 12.03.2025, що набрав чинності тільки 09.04.2025.
Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію цивільних процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовуються той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій.
Таким чином, норми Цивільного процесуального кодексу України підлягають застосуванню в редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії на момент звернення прокурора з позовом до суду (тобто, станом на 11.05.2023), і станом на 11.05.2023 приписи ст. 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України не містили положень, котрі внесено до зазначеного Кодексу та набрали чинності лише 09.04.2025.
Суд зауважує, що статтею 390 ЦК України, яку відповідно до Закону № 4292-ІХ доповнено частино 5, визначено, що суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку здійснюється без пред\`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Проте **невнесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду не є перешкодою для подальшого розгляду справи, провадження у якій розпочато задовго до запровадження відповідних змін **Законом № 4292-ІХ.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування або прокурор не позбавлений можливості внесення вартості такого майна на депозитний рахунок суду в ході розгляду справи, з метою дотримання норм матеріального права, передбачених Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ.
Ризик негативних наслідків внаслідок не вчинення відповідних дій несе орган державної влади, орган місцевого самоврядування або прокурор.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для залишення позовної заяви без руху, оскільки доводи клопотання ґрунтуються на нормах процесуального закону, які набрали чинності після подання позову та відкриття провадження у справі, і не можуть застосовуватися до процесуальних дій, вчинених раніше, відповідно до статті 58 Конституції України та статті 3 ЦПК України.
Керуючись статтями 3, 13, 175, 177, 185, 187, 258-260 ЦПК України, Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ, суд,-
**ПОСТАНОВИВ:**
У задоволенні клопотання представника відповідача Розмана Сергія Юрійовича про залишення позовної заяви без руху за позовною заявою в.о. заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, поданої в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево до ОСОБА\_1 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Дата складання повного тексту ухвали 18.06.2026 року.
**Суддя Ужгородського **
**Міськрайонного суду **
**Закарпатської області Бедьо В.І.**