Справа № 283/931/26
 
Головуючий у 1-й інст. ОСОБА\_1
Категорія 309 КПК
 
Доповідач ОСОБА\_2
**УХВАЛА**
**Іменем України**
18 червня 2026 року
м. Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду ОСОБА\_2 , вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА\_3 – адвоката ОСОБА\_4 на ухвалу слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 15 червня 2026 року, якою відмовлено в задоволенні заяви про відвід слідчого,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 15 червня 2026 року у задоволенні заяви представника потерпілого ОСОБА\_3 – адвоката ОСОБА\_4 про відвід слідчого ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА\_5 у кримінальному провадженні №12026060510000099, яке розслідується за ч. 1 ст. 286 КК України, - відмовлено.
Не погодившись із зазначеною ухвалою з підстав її незаконності, невідповідності висновків ухвали фактичним обставинам справи, порушенням норм процесуального права, представник потерпілого – адвокат ОСОБА\_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 15 червня 2026 року скасувати, задовольнити заяву про відвід слідчого ОСОБА\_5 у кримінальному провадженні №12026060510000099, яке розслідується за ч. 1 ст. 286 КК України.
Вбачається, що представник потерпілого – адвокат ОСОБА\_4 оскаржує ухвалу слідчого судді в зв\`язку із тим, що слідчий суддя, знаючи, що законодавство України не передбачає оскарження його відмови у задоволенні заяви про відвід слідчого, не дотримався вимог та правил при розгляді таких заяв, незаконно відмовив у задоволенні заяви, без будь-яких на те доказів сторони обвинувачення.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам кримінального процесуального закону, приходжу до висновку, що апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою не може бути відкрите з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов\`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов\`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Питання щодо оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування чітко врегульовані нормами чинного кримінального процесуального закону, які є спеціальними по відношенню до загальних.
Згідно зі ст. 310 КПК України оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.
Частиною 3 ст. 392 КПК України передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, передбачений статтею 309 КПК України.
Зокрема, ч. 1 ст. 309 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про: відмову у наданні дозволу на затримання; застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу; поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; арешт майна або відмову у ньому; застосування тимчасових обмежень діяльності юридичної особи та/або тимчасових обмежень в отриманні прав та/або переваг або відмову у застосуванні таких обмежень; тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; відсторонення від посади або відмову у ньому; продовження відсторонення від посади; відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; закриття кримінального провадження на підставі ч.9 статті 284 цього Кодексу.
Отже, Кримінальним процесуальним кодексом України чітко визначений перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, і ухвала про відмову в задоволенні заяви про відвід слідчого у даному переліку відсутня, а тому апеляційне провадження за апеляційною скаргою на таку ухвалу не може бути відкритим.
Про це зазначено в ухвалі колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 5 березня 2018 року у справі № 199/232/18 (провадження № 51-4512ск18).
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Проте, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, реалізація права на звернення до суду забезпечується у відповідному виді судочинства в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
За таких обставин, вважаю за необхідне відмовити представнику потерпілого – адвокату ОСОБА\_4 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою, оскільки ним оскаржена ухвала слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 15 червня 2026 року, яка не може бути оскаржена в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Одночасно роз\`яснюю, що відповідно до положень ч. 3 ст. 309 КПК України, на ухвали слідчого судді, які не підлягають оскарженню в апеляційному порядку, можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження в суді.
Керуючись ст. ст. 309, 310, ч. 3 ст. 392, ч. 4, 5 ст. 399 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА\_3 – адвоката ОСОБА\_4 на ухвалу слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 15 червня 2026 року, якою відмовлено в задоволенні заяви про відвід слідчого.
Копію ухвали невідкладно надіслати апелянту разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
**Суддя**
**ОСОБА\_2 **