ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 137457275

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

16 червня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/16507/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

перевіривши заяву ОСОБА_1

про забезпечення позову

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Мережі",

2) Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

за участю третіх осіб:

1) Спільного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Драгон Капітал"

2) Приватного акціонерного товариства "Альтана Капітал"

про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В:

1. В жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Мережі" та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, відшкодування збитків.

2. Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.12.2023 у справі №910/16507/23 відмовив у задоволенні клопотання про зменшення сплати судового збору; позов залишив без руху на підставі п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

3. Після усунення недоліків, Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.01.2024 відкрив провадження у справі №910/16507/23; вирішив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

4. Розгляд справи судом неодноразово відкладався.

5. Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.11.2024 у справі №910/16507/23 позов залишив без руху; встановив строк та спосіб усунення недоліків шляхом подання до суду письмової заяви з уточненням змісту позову в частині вимог про застосування наслідків недійсності правочину; доказів сплати судового збору у встановленому розмірі; доказів можливості повернення виконаного за оспорюваним правочином. Зазначена ухвала мотивована тим, що позов в частині застосування наслідків недійсності правочину не містить змісту позовних вимог. Від визначення змісту позовних вимог в частині застосування наслідків недійсності правочину залежить вирішення питання розміру судового збору, який підлягає сплаті за подачу даного позову.

6. Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.12.2024 залишив без розгляду позов ОСОБА_1 у справі №910/16507/23 на підставі ч.13 ст.176 ГПК.

7. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 08.01.2025 у справі №910/16507/23, зокрема, повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвал Господарського суду міста Києва від 29.12.2023 та від 13.11.2024 (про залишення позову без руху) з підстав того, що вказані ухвали не можуть бути оскаржені окремо від рішення суду.

8. Північний апеляційний господарський суд постановою від 04.02.2025 у справі №910/16507/23 скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 (про залишення позову без розгляду). Справу №910/16507/23 направив до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

9. Верховний Суд постановою від 26.11.2025 відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи №910/16507/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду; касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково; скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі №910/16507/23; справу №910/16507/23 направив на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

10. Північний апеляційний господарський суд постановою від 19.03.2026 скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2023 (про залишення позову без руху), ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 (про залишення позову без руху), ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 (про залишення позову без розгляду); задовольнив клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору та зменшив розмір судового збору до 13 420,00 грн; справу №910/16507/23 передав до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

11. 09.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Мережі" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі №910/16507/23.

12. Верховний Суд ухвалою від 07.05.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ДТЕК Мережі", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 17.06.2026.

13. 15.06.2026 на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову у справі №910/16507/23.

14. Відповідно до ст.136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

15. Згідно з ч.1 ст.138 ГПК заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

16. Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених господарським процесуальним законодавством України, його повноваження визначені гл.2 розд.ІV Перегляд судових рішень ГПК.

17. Європейський суд з прав людини вказує, що термін "встановленим законом" у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом". У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення від 20.07.2006 у справі "Sokurenko and Strygun v. Ukraine", заяви №29458/04 та №29465/04, § 23, 24).

18. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

19. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

20. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в ухвалі від 22.12.2023 у справі №904/2465/21 зазначив таке:

"… у статті 138 Господарського процесуального кодексу України законодавець деталізував, що якщо заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі, то вона подається до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Господарський процесуальний кодекс України оперує такими поняттями, як: "позовне провадження", "розгляд справи по суті", "апеляційне провадження", "апеляційний розгляд", "касаційне провадження", "касаційний розгляд" та встановлює порядок дій суду та учасників справи на кожній із цих стадій. Залежно від інстанції, в якій підлягає вирішенню справа, в кожній з них є така стадія, як розгляд, якою у Верховному Суді є касаційний розгляд, тобто перегляд судових актів, які підлягають оскарженню у цьому суді.

З викладеного вбачається, що забезпечення позову може застосовуватись на будь-якій стадії розгляду справи, включаючи перегляд рішення, постанови, зокрема у касаційному порядку Верховним Судом".

21. Однак, Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

22. Так, у справі №904/2465/21 на розгляді Верховного Суду перебувала касаційна скарга на рішення та постанову господарських судів попередніх інстанцій.

23. Натомість у цій справі Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026, якою було скасовано дві ухвали суду першої інстанції про залишення позову без руху та ухвалу про залишення позову без розгляду.

24. Відповідно до п.2 ч.1 ст.287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені, зокрема, в п.3 ч.1 ст.255 цього Кодексу (про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову), після їх перегляду в апеляційному порядку.

25. Також, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення (п.3 ч.1 ст.287 ГПК).

26. Таким чином, положення п.3 ч.1 ст.138 ГПК про те, що заява про забезпечення позову після відкриття провадження у справі подається до суду, у провадженні якого перебуває справа, застосовується у тих випадках, коли така заява подається до суду касаційної інстанції у провадженні якого перебуває справа за касаційною скаргою на рішення судів по суті спору, а не щодо перегляду ухвал судів попередніх інстанцій, як у цьому випадку.

27. За іншого підходу може виникнути ситуація, за якої до суду касаційної інстанції, при перегляді ним справи за скаргою на ухвалу суду щодо забезпечення позову, буде подано іншу заяву щодо забезпечення позову, і суд касаційної інстанції фактично двічі вирішуватиме одне і те ж питання, однак в першому випадку - як суд касаційної інстанції, який переглядає судові рішення, а у другому - як суд, у провадженні якого перебуває справа, що є недопустимим.

28. Враховуючи зазначене, Верховний Суд відмовляє у прийнятті до розгляду заяви про забезпечення позову у цій справі.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 в прийнятті до розгляду заяви про забезпечення позову у справі №910/16507/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець