УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2026
Справа №607/6704/25 Провадження №1-кп/607/1362/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря сз ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
потерпілої ОСОБА_11
представника потерпілої ОСОБА_12
під час судового розгляду в приміщенні суду в м. Тернополі у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023211040002667 від 14 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України, та ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження із матеріалами за № 12023211040002667 від 14 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України, та ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 підтримав подане ним клопотання про виклик експерта ОСОБА_13 – лікаря судово-медичного експерта вищої кваліфікаційної категорії, для допиту в суді. Вказане клопотання вмотивоване тим, що Висновок Експерта № 591 містить розбіжності з Висновком комісійної судово-медичної експертизи № 08-75/2024 від 08.07.2025 року, складеним експертами ІНФОРМАЦІЯ_1 . Додатковою підставою для виклику та допиту є також те, що висновки викладені медичною термінологією, які є незрозумілими для учасників кримінального провадження, зокрема для сторони захисту, яка не володіє спеціальними знаннями в галузі патологічної анатомії. Також вказав, що виникає процесуальна необхідність у допиті судового експерта ОСОБА_14 , який проводив первинну судово-медичну експертизу та склав Висновок експерта № 59, оскільки допит зазначеного експерта у судовому засіданні дозволить отримати роз?яснення щодо оцінки клінічних та морфологічних даних (результатів розтину трупа, лабораторних аналізів, даних анестезіологічного моніторингу), на яких безпосередньо грунтується висновок та з?ясувати науково-обгрунтовані підстави, на яких експерти дійшли висновку про провідну роль гострої наднирникової недостатності в причині смерті.
Крім того, підтримав подане ним клопотання про тимчасовий доступ до документів, які перебувають в розпорядженні КНП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Трибухівської сільської ради. В обгрунтування якого зазначив, що Відомості, які містяться у вищевказаних документах та витягах з Реєстру, можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, оскільки містять фактичні дані щодо обставин надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , порядку ведення медичної документації, дій медичних працівників, часу внесення відповідних записів та, інших обставин, що мають значення для даного кримінального провадження. Зазначені документи створені та ведуться у межах виконання закладом охорони здоров?я та медичними працівниками своїх професійних та службових обов?язків відповідно до вимог чинного законодавства у сфері охорони здоров?я, а відтак містять офіційні та об?єктивні відомості, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Також вказав, що довести відповідні обставини іншим способом є неможливим, оскільки інформація щодо фактичного обсягу наданої медичної допомоги, часу та послідовності здійснення медичних заходів, зокрема створення Медичної ради у КНП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Трибухівської сільської ради з метою перевірки організації і якості надання медичної допомоги дитині, внесення медичних записів, змісту електронних медичних записів, а також результатів внутрішнього контролю якості медичної допомоги міститься виключно у документації закладу охорони здоров?я КНП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Трибухівської сільської ради та в електронній системі охорони здоров?я, доступ до яких має лише відповідний володілець інформації.
Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 у судовому засіданні підтримали заявлені клопотання та просили їх задовольнити.
Представник потерпілої ОСОБА_12 , потерпіла ОСОБА_11 та прокурори у судовому засіданні щодо задоволення заявлених клопотань заперечили.
Заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Одним із способів перевірки достовірності висновку експерта у кримінальному провадженні є допит експерта. Допит експерта можливий лише після надання ним письмового висновку та не повинен виходити за межі проведеного дослідження. Вимоги щодо допиту експерта на стадії досудового розслідування у КПК України не наведені. Отже, він проводиться згідно з загальними правилами проведення допиту (ст.ст. 223,224 КПК України).
Допит експерта є процесуальною дією, яка може здійснюватися як в ході досудового розслідування, так і під час судового розгляду.
Процесуальний порядок та предмет допиту експерта у суді визначений ст. 356 КПК України. Метою допиту експерта є отримання судом роз`яснення або доповнення до наданого ним висновку (експерт роз`яснює і доповнює висновок від свого імені на підставі раніше проведених ним досліджень).
Кожна сторона відповідно до ч. 9 ст. 101 КПК України має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення наукового висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 КПК України за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз`яснення висновку.
За змістом ч. 3 ст. 356 КПК України експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.
Одночасно суд наголошує, що допит експерта має на меті роз`яснення окремих формулювань, з`ясування методу дослідження, уточнення компетенції експерта, пояснення розбіжностей між обсягом поставлених запитань і висновками експерта, встановлення суперечностей між висновком експерта й іншими наявними у кримінальному провадженні доказами або між декількома висновками щодо одного й того ж предмета чи питання дослідження.
Так, висновок експерта, на який посилається сторона захисту, за своїм змістом відповідає вимогам ст.ст. 101, 102 КПК України, а заявлене клопотання не містить переконливих доводів неповноти, неясності чи необґрунтованості висновку експерта.
Щодо клопотання сторони захисту про тимчасовий доступ до документів, суд зазначає наступне.
Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку) (ч. 1 ст. 159 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу II цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.
З урахуванням вищезазначеного, суд доходить до переконання, що клопотання сторони захисту про тимчасовий доступ до документів задоволенню не підлягає, оскільки в ньому не зазначено причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування, не встановлено таких причин і при розгляді даного клопотання.
На підставі наведеного, керуючись ст. 333, 356, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання сторони захисту про виклик експерта ОСОБА_13 – відмовити.
В задоволенні клопотання сторони захисту про тимчасовий доступ до документів – відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя
ОСОБА_1