Справа № 468/120/17-к
1-кп/468/20/26
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43
УХВАЛА
02.06.2026 року Баштанський районний суд в Миколаївській області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні, матеріали кримінального провадження №42016151030000327 по обвинуваченню: ОСОБА_4 , в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України,
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Баштанського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №42016151030000327 від 24.09.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
Захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про надання йому та адвокату ОСОБА_6 право на тимчасовий доступ (з можливістю отримання копій) до документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 (Юридична адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ — НОМЕР_1 ), а саме усієї інформації, яка міститься в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) щодо кримінального провадження № 42016151030000327 від 24.09.2016 року відповідно до Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення.
Клопотання обгрунтоване тим, що у сторони захисту наявні сумніви у виконання вимог ст. 214 КПК України щод внесення відомостей до ЄРДР, початку та проведення досудового розслідування, відповідності дат зазначених у процесуальних рішеннях. При цьому вказує, що дослідженими протоколами про проведення НСРД та іншими документами складеними в період часу з 24 по 30 вересня 2016 року підтверджується, що кримінальне провадження здійснювалось за ч.3 ст.368 КК України, орган досудового розслідування - Центральний ВП ГУНП в Миколаївській області, процесуальне керівництво - Миколаївська місцева прокуратура № 1 Миколаївської області. Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.369-2 КК України на території міста Баштанка Миколаївської області. При цьому, досліджені в судовому засіданні матеріали досудового розслідування не містять всіх відомостей про дату та час внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.3 ст.369-2 КК України, об`єднання або виділення матеріалів досудового розслідування, направлення таких для здійснення досудового розслідування до Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області (за територіальністю), визначення іншого органу досудового розслідування, визначення групи слідчих та прокурорів. Отримання даних відомостей необхідно з метою збирання доказів. Самостійно отримати необхідну інформацію, в порядку ст.93 КПК України, сторона захисту можливості не має.
В судовому засіданні захисник клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на його необгрунтованість.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до статті 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 статті 7 КПК зокрема визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать законність, зміст чого розкриває стаття 9 КПК, згідно із частиною 2 якої прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. При цьому частиною 3 статті 7 КПК визначено, що зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині 1 цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом ІХ-1 цього кодексу.
Частинами 2 і 6 статті 22 КПК визначено зміст однієї з засад кримінального провадження-змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а саме, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Стаття 93 КПК встановлює порядок збирання доказів як стороною обвинувачення, так й стороною захисту, й згідно із її частиною 3, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Як встановлено ч.1, 2 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.
У відповідності до ч.1, п.5 ч.2 ст. 131 КПК України забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, до них належить, зокрема, тимчасовий доступ до речей і документів.
Згідно ч.1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до ч.5,6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.
Згідно п.1,4 ч.2 ст. 160 КПК України у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів зазначається, серед іншого, короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання та підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI , таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами. Частина 2 статті 6 того ж Закону визначає, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Зі змісту Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора 30.06.2020 №298, вбачається, що відомості, які містяться в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) належать до таємної інформації, яка охороняється законом.
Статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI зокрема визначено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
В ході розгляду клопотання судом не встановлено доказів на підтвердження того, що захисник звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 із запитом про надання належним чином завірених копій відомостей ЄРДР щодо кримінального провадження №42016151030000327 як до власника та адміністратора ЄРДР.
Відтак заявником не доведена неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою документів, до яких він просив надати тимчасовий доступ, бо як адвокатом ним не реалізована можливість самостійно на запит отримати відомості, які можуть бути використані для встановлення обставин у кримінальному провадженні, що є неприпустимим відповідно до частини 5 статті 132 КПК.
Також слід зазначити, що надані прокурором витяги з кримінального провадження, постанова про зміну кваліфікації кримінального правопорушення, постанова про визначення підслідності та постанова про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому слідчому підрозділу у межах одного органу спростовують доводи захисника щодо наявності сумнівів у виконання вимог ст. 214 КПК України щодо внесення відомостей до ЄРДР, початку та проведення досудового розслідування, відповідності дат зазначених у процесуальних рішеннях, а також питань щодо підслідності та зміни кваліфікації, при цьому оцінка цим процесуальним докуметам буде надана лише під час винесення кінцевого рішення по справі.
Окремо слід зазначити, що клопотання про надання права на тимчасовий доступ було подано без дотримання вимог, передчаних п.п 5,6 ч.2 ст. 160 КПК України, оскільки воно не містить достатнього викладу щодо значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а також можливості використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, з огляду на те, що клопотання лише містить загальні посилання щодо необхідності збирання доказів, без конкретизації таких відомостей.
При цьому, слід зазначити, що відомості з ЄРДР самі по собі не є доказами, не є процесуальним джерелом доказів і лише засвідчують факт реєстрації кримінального правопорушення та внесення відповідних даних до реєстру на момент запиту, виконуючи роль реєстру обліку та фіксації процесуальних кроків, а не джерела фактичних даних про обставини кримінального праовопрушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку необгрунтованості даного клопотання та необхідності відмови в його задоволені.
Керуючись ст. ст.22,93,110,159,160-164,369-372 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про надання тимчасового доступу до документів - відмовити.
Повний текст ухвали оголошений 04.06.2026 року о 13.00 год.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя