донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
26.01.2011 р. справа № 19/116/09
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
Запорощенка М.Д.
Дучал Н.М. , Калантай М.В.
за участю
представників сторін:
від боржника:
від скаржника:
ОСОБА_4, за довіреністю
Громут В.І., за довіреністю (ПАТ«Райффайзен Банк Аваль»в особі Запорізької обласної дирекції )
Симонян А.В., за довіреністю( ПАТ"УкрСиббанк")
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»
Публічного акціонерного товариства « УкрСиббанк» м.Харків
на ухвалу господарського суду
Запорізької області
від
29.11.10 року
у справі
№ 19/116/09 (суддя Даценко Л.І.)
за заявою боржника
арбітражний керуючий
Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_8 м.Мелітополь Запорізької області
Зінченко Ю.О.
про
визнання банкрутом
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.11.2010р. звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута затверджено.
Затверджено оплату послуг та витрати арбітражного керуючого Зінченко Ю.О. за період здійснення ним ліквідаційної процедури банкрута.
Підприємницьку діяльність Приватного підприємця ОСОБА_8, м. Мелітополь Запорізької області (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), АДРЕСА_1 –припинено.
Провадження у справі припинено.
Зобов’язано ліквідатора передати до архіву фінансово господарські документи банкрута.
Ухвала суду мотивована тим , що за результатами ліквідаційного балансу у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї статутної діяльності ПП ОСОБА_8
Не погоджуючись з винесеною ухвалою Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 29.11.2010р. по справі № 19/116/09 .
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те , що судом першої інстанції при постановленні оскарженої Ухвали проігноровано відсутність більшості кредиторів у судовому засіданні, а також , як вбачається з тексту Ухвали , і відсутність рішення комітету кредиторів про затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого. При цьому звертає увагу суду на те , що розмір оплати роботи арбітражного керуючого в оскарженій Ухвалі не визначений ані у відсотковому співвідношенні до вартості ліквідаційної маси, ані у грошовому виразі.
Крім того , посилається на те , що жодних документів , які б підтверджували за Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»статус кредитора , з урахуванням його особового статусу як заставного кредитора , судом або арбітражним керуючим прийнято не було.
Щодо порушення судом норм процесуального права , скаржником зауважено , що жодного з заявлених у справі кредиторів про час та місце розгляду даної справи належним чином повідомлено не було.
Також посилається на те , що в оскарженій ухвалі відсутній аналіз поданого ліквідатором звіту на предмет повноти вчинення ліквідатором боржника дій по виявленню активів боржника та його кредиторів, фінансового стану боржника. Судом не дано оцінки щодо наявності майна боржника під забороною відчуження в державних реєстрах заборон відчуження рухомого та нерухомого майна , а також судових спорів з приводу оскарження права власності щодо нього. В оскарженій ухвалі суду відсутній аналіз доданого ліквідаційного балансу боржника на предмет його відповідності встановленим вимогам згідно типової форми балансу суб’єкту господарювання.
До того ж , вважає , що судом не було надано належної правової оцінки численним порушенням здійсненим під час ліквідаційної процедури Арбітражним керуючим, в тому числі: порушень порядку реалізації ліквідаційної маси; порушень включення до реєстру вимог кредиторів, які не затверджувалися судом та , відповідно, черговості задоволення вимог кредиторів.
Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»м.Харків, не погоджуючись з постановою господарського Запорізької області від 20.05.09р. та ухвалою від 29.11.10р. у справі № 19/116/09 звернувся до донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування означених процесуальних документів.
Стосовно оскарження постанови господарського Запорізької області від 20.05.09р. у справі № 19/116/09 , судовою колегією залишено без розгляду апеляційну скаргу в цій частині в зв’язку з відмовою у відновленні пропущеного процесуального строку .
Апеляційна скарга в частині оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 29.11.10р. у справі № 19/116/09 прийнята до розгляду.
В обґрунтування вимог щодо ухвали суду першої інстанції , скаржник посилається на те , що господарський суд не порівнював активи та пасиви боржника , не аналізував результати застосування заходів фінансового оздоровлення боржника , а від так , на думку скаржника, висновки про те , що , вимоги кредиторів не задоволено внаслідок недостатності майна є необґрунтовані , обставини, встановлені господарським судом , не встановлені належним чином , не надано належної оцінки всім зібраним по справі доказам.
Крім того , вважає , що суд першої інстанції належним чином не встановив , до якої категорії кредиторів відноситься АТ «УкрСиббанк», не встановив також факту реалізації заставного майна та погашення кредиторської заборгованості, не перевірив дотримання ліквідатором процедури реалізації заставного майна та здійснення інших дій задля забезпечення погашення кредиторських вимог.
Боржник , суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_8 м.Мелітополь Запорізької області, відзиву на апеляційні скарги не надав. Представник боржника в судовому засіданні проти вимог та доводів скаржників заперечує , вважає їх необґрунтованими , а ухвалу суду законною.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін , що були присутні в засіданні суду , судова колегія встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.05.09р. порушено провадження у справі № 19/116/09 про банкрутство приватного підприємця ОСОБА_8 м.Мелітополь Запорізької області.
Постановою господарського суду Запорізької області від 20.05.09р. у справі № 19/116/09 визнано Приватного підприємця ОСОБА_8 м.Мелітополь Запорізької області банкрутом.
Відкрито ліквідаційну процедуру.
Ліквідатором банкрута призначено ОСОБА_9.
Зобов’язано кредиторів у місячний строк звернутися з майновими вимогами до боржника з моменту отримання вищезазначеної постанови.
Зобов’язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до Закону України «про відновленя платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.11.2010р. звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута затверджено.
Затверджено оплату послуг та витрати арбітражного керуючого Зінченко Ю.О. за період здійснення ним ліквідаційної процедури банкрута.
Підприємницьку діяльність Приватного підприємця ОСОБА_8, м. Мелітополь Запорізької області (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), АДРЕСА_1 –припинено.
Провадження у справі припинено.
Зобов’язано ліквідатора передати до архіву фінансово господарські документи банкрута.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін , що були присутні в судовому засіданні, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про не обґрунтованість апеляційних скарг, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.
Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом , з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .
В даному випадку , боржником у справі про банкрутство визначено Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_8 м.Мелітополь Запорізької області.
Провадження у справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина регулюється ст. ст. 47, 48 розділу 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка встановлює загальні положення провадження у справі про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина, визначено, що відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Таким чином, провадження у справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина здійснюється за правилами, визначеними нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в цілому, з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до частин 2, 3 ст. 47 Закону заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 47 Закону є наявність у нього заборгованості перед кредиторами, яка ґрунтується на веденні ним підприємницької діяльності.
Згідно з ч. 4 ст. 48 вказаного Закону, якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Відповідно до вимог ст. 51 Цивільного Кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до ч. 2 п. 7 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.
Як вбачається з матеріалів справи , Ліквідатором банкрута призначено ОСОБА_9 (ліцензія НОМЕР_3 від 10.06.05р., ідент. Номер –НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2). Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.12.09р. , в зв’язку зі смертю арбітражного керуючого ОСОБА_9 , ліквідатором у справі № 19/116/09 призначено Зінченка Юрія Олексійовича.
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при здійсненні ліквідаційної процедури в порядку ст.ст. 47-49 цього Закону не встановлює особливостей внесення на розгляд суду питання щодо встановлення та розміру винагороди ліквідатору , тому , в цьому випадку слід керуватися загальними нормами ,а саме положеннями ст. 3-1 Закону.
Так, відповідно до означеної статті , оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.
Проаналізувавши обставини справи , оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судова колегія вважає , що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що боржник неспроможний виконати свої грошові зобов'язання, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності, перед кредиторами, та які складають більше 300 мінімальних заробітних плат, та незадоволені протягом більше ніж три місяці після настання встановленого строку їх сплати.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи , в результаті проведених ліквідаційних дій , щодо продажу належного боржнику майна , Боржник не має у власності іншого нерухомого та рухомого майна, грошових коштів на банківських рахунках, та інших активів, тому у нього відсутні можливості здійснення статутної діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.128 ГК України - громадянин-підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” боржник зобов’язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно дослідивши обставини справи дійшов обґрунтованого висновку про те, що боржник неспроможний виконати грошові зобов’язання перед кредиторами та відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури у порядку передбаченому ст.ст. 47-49 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Окрім означеного , апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм процесуального права . В даному випадку обґрунтування наведених заявниками порушень процесу судом першої інстанції спростовуються матеріалами справи та не можуть бути прийняті судовою колегією як обґрунтовані.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що мотиви, з яких надані заяви про перевірку ухвали не можуть бути підставами для його скасування .
Керуючись ст.ст. 99 , 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»м.Харків на ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.11.10р. у справі № 19/116/09 –залишити без задоволення .
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.11.10р. у справі № 19/116/09 –без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.
Повний текст постанови підписаний 26.01.2011р.
Головуючий М.Д. Запорощенко
Судді: Н.М. Дучал
М.В. Калантай