Справа № 463/8582/24 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І.
Провадження № 22-з/811/139/26 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.
УХВАЛА
28 травня 2026 року м. Львів
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду Бойко С.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання про відвід суддів Ванівського О.М., Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О. від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди,
встановила:
20.05.2026 року через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_2 про відвід суддів Ванівського О.М., Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О. від розгляду даної справи на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
В обґрунтування заявленого відводу заявник посилається на те, що дана колегія суддів розглядала іншу цивільну справу за його участю про зменшення розміру аліментів та ухвалила рішення, з яким він категорично не погоджується, у зв`язку з чим ним було подано касаційну скаргу, а після її розгляду – заяву про передачу справи на розгляд з огляду на істотні порушення норм матеріального та процесуального права до Великої Палати Верховного Суду, крім того, ним подано заяву до Європейського суду з прав людини, розгляд якої триває, щодо порушення його права на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, у зв`язку з оцінкою доказів та процесуальними рішеннями, прийнятими за участю вказаних суддів. Відтак, вважає, що між ним та даним складом суду вже існує тривалий процесуальний конфлікт, який продовжується у міжнародній судовій інстанції.
Додає, що хоча сама по собі участь суддів у розгляді іншої справи не є безумовною підставою для відводу, однак, вважає, що у даному випадку сукупність наведених вище обставин, а саме: розгляд цими ж суддями попереднього спору між сторонами, подання заявником касаційної скарги, звернення до Великої Палати Верховного Суду, подання заяви до Європейського суду з прав людини, триваючий міжнародний розгляд, – об`єктивно можуть викликати сумніви у безсторонності суду та створювати у сторони обґрунтоване враження відсутності повної неупередженості під час нового розгляду справи.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 25 травня 2026 року заявлений ОСОБА_2 відвід суддям Ванівському О.М., Цяцяку Р.П., Шереметі Н.О. визнано необґрунтованим і питання про відвід суддів передано для вирішення іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, визначеним у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 33 ЦПК України, для вирішення питання заявленого суддям відводу визначено суддю судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду Бойко С.М.
Порядок вирішення заявленого відводу судді визначений статтею 40 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України, питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Частиною другою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За вимогами частини сьомої статті 40 ЦПК України, вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Частиною восьмою статті 40 ЦПК України також передбачено вирішення судом питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи заявленого відводу, суддя дійшла наступних висновків.
Підстави для відводу судді визначені статтями 36, 37 ЦПК України.
Так, зокрема, пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Частиною четвертою статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Враховуючи наведені вище норми процесуального закону й те, що доводи про упередженість та необ`єктивність суддів у розгляді даної справи є вираженням суб`єктивної думки заявника і зводяться до його незгоди з рішеннями суддів в іншій справі, що в силу вимог частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу судді у розумінні пункту 5 частини першої статті 36 цього Кодексу, суддя доходить висновку про те, що у задоволенні заявленого суддям відводу необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.36, 40 ЦПК України, суддя
постановила:
у задоволенні заявленого ОСОБА_2 відводу суддям Ванівському О.М., Цяцяку Р.П., Шереметі Н.О – відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.М. Бойко