Справа № 183/7349/18
№ 1-кп/183/421/26
У Х В А Л А
26 травня 2026 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040000000955 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_4
обвинувачного ОСОБА_3
захисника ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
в с т а н о в и в:
В провадженні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України
25.05.2026 в судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокатом ОСОБА_9 , а також захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_7 заявлені клопотання про звільнення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України
Клопотання обґрунтовуються тим, що у відповідності до ст. 12 КК України (в редакції станом на 2018 р.) визначено класифікацію злочинів, відповідно до якої залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, злочини середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини.
Злочином середньо тяжкості є злочини, за які передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.
Відповідно до ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Положеннями ст. 49 КК України визначені строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, підстави такого звільнення, обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Статтею 49 КК України (в редакції, чинній станом на 12.08.2018 р., тобто на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення за ч.2 ст. 146 КК України) регламентовано порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, та у частині першій зазначеної статті передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили , зокрема, минули такі строки: 3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Таким чином, положення ст. 49 КК України та п. 1 ч.2 ст. 284 КПК України зобов`язують суд, за наявності відповідних підстав та згоди обвинуваченого, звільнити останнього від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Згідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040000000955, скерованого прокурором до суду у 2018 році, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачувалися у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України.
Згідно до ст. 338 КПК України,
1. З метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Не допускається зміна обвинувачення прокурором з кримінального проступку на злочин будь-якої тяжкості під час судового розгляду.
2. Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.
3. Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов`язаний роз`яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі.
4. Суд роз`яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується.
5. У разі зміни ступеня тяжкості злочину з тяжкого чи особливо тяжкого на злочин, передбачений частиною другою статті 314-1 цього Кодексу, суд за власною ініціативою або за клопотанням осіб, передбачених частиною п`ятою статті 314 цього Кодексу, постановляє ухвалу про складання досудової доповіді із зазначенням строку її підготовки та відкладає судовий розгляд.
Прокурор, у відповідності до ч.1, 2 ст. 338 КПК України, скористався правом щодо зміни правової кваліфікації, та склав обвинувальний акт, погоджений 04.09.2025 р. керівником Самарівської окружної прокуратури, відповідно до якого змінив правову кваліфікацію дій обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з ч.3 ст. 146 КК України на ч.2 ст. 146 КК України.
У той же час, у відповідності до ч. 3 ст. 338 КПК України, потерпіла та представник потерпілої скористалися своїм правом підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі, тобто – за ч. 3 ст. 146 КК України.
Частина 3 статті 146 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років та у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів.
Статтею 49 КК України (в редакції, чинній станом на 12.08.2018 р., тобто на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення за ч.2 ст. 146 КК України) регламентовано порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, та у частині першій зазначеної статті передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили , зокрема, минули такі строки: 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
З дати інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення за ч.3 ст. 146 КК України (12.08.2018 р) не сплили строки, які можуть бути підставою для звільнення останніх від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності.
Враховуючи те, що потерпіла та представник потерпілої скористалися своїм правом підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі, тобто – за ч. 3 ст. 146 КК України, суд приходить до висновку, що клопотання про звільнення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, заявлені передчасно та у їх задоволенні належить відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 44, 49 КК України, п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_9 та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвалу проголошено 26 травня 2026 року
Суддя ОСОБА_1