Справа № 629/4229/26
Номер провадження 1-кп/629/279/26
У Х В А Л А
про призначення до судового розгляду
20.05.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі – ОСОБА_2 ,
за участю прокурора – ОСОБА_3 ,
захисника – ОСОБА_4 ,
розглянувши у режимі відеоконференції, у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Лозова Харківської області справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_5 щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч. 5 ст. 407 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
До Лозівського міськрайонного суду Харківської області з Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12026221110000005 від 01.01.2026 р. відносно ОСОБА_5 щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч. 5 ст. 407 КК України.
Обвинувальний акт внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026221110000005 від 01.01.2026 р.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18.05.2026 р. було призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні проведені всі необхідні дії щодо підготовки до судового розгляду.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту з участю учасників кримінального провадження та свідків.
Крім того, прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження ОСОБА_5 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави, посилаючись на те, що строк тримання під вартою спливає, ризики, які були заявлені раніше, а саме можливість переховування від суду, впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, на даний час не зменшились та не перестали існувати. Вказала, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем та несе службу в районі, де тривають бойові дії, та місцезнаходження військової частини, в якій він несе військову службу в будь-який час може змінити місце дислокації, а отже може спробувати переховуватися від суду, тому що суворість покарання за вчинений злочин, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура його виконання покарання. Щодо впливу на свідків, то вказала, що вони є військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , та разом з обвинуваченим проходять службу в одній і тій же військовій частині. Зазначила, що через тяжкість вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень останній може продовжити переховуватись від суду, в тому числі і на тимчасово окупованій території України, і тим самим вчинити дезертирство повторно. З урахуванням характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується ОСОБА_5 , вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується, він позбавляє можливості обвинуваченого ухилитися від суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження чи продовжити злочинну діяльність.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник – адвокат ОСОБА_4 , у судовому засіданні вважали можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за участю учасників кримінального провадження без виклику свідків. Щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували та просили змінити ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, із визначенням посильного для обвинуваченого розміру застави.
Підстав для прийняття рішень по справі, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, а саме: затвердження або відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості чи про примирення, повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування, закриття провадження, повернення обвинувального акту, немає.
Кримінальне провадження підсудне Лозівському міськрайонному суду Харківської області.
Обвинувальний акт складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
Порушення вимог кримінального процесуального законодавства під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, не встановлено.
Клопотань щодо проведення закритого судового засідання не заявлено.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника щодо можливості призначення справи до судового розгляду, суд вважає за необхідне призначити справу до слухання у відкритому судовому засіданні, який здійснювати за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, з викликом свідків, згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, без витребування певних речей та документів.
Щодо клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зазначає наступне.
Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.03.2026 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.05.2026 р. без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, або сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд, вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченому ОСОБА_5 під вартою, враховує ст.ст. 177, 178, 315 КПК України, думку учасників судового процесу, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченим, вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, та за який законодавством передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років. Крім того, ОСОБА_5 є військовослужбовцем та несе службу в районі, де тривають бойові дії, та місцезнаходження військової частини, в якій він несе військову службу, в будь-який час може змінити місце дислокації, а отже існує ризик переховування від суду. Крім того, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків враховуючи те, що вони є військовослужбовцями та разом проходять військову службу в одній і тій же військовій частині разом з обвинуваченим, та останньому відомі відомості щодо місця проживання свідків, а також через тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень може продовжити переховуватись від суду, в тому числі і на тимчасово окупованій території України, і тим самим вчинити дезертирство повторно, а тому ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні та не відпали.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим та захисником, проте в даному конкретному випадку суд доходить до переконання, що ці аргументи не спростовують доводів викладених прокурором у клопотанні, які б унеможливлювали продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, судом враховано, що суворість, передбаченого покарання, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення ЄСПЛ від 26.07.2011 р. у справі «Ілійков проти Болгарії»).
При цьому, суд вважає що продовження обвинуваченому строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у справі існують ризики справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
В свою чергу будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено та доказів стороною захисту не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: тримання під вартою.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Так, у суду немає підстав вважати, що запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, який не може перевищувати 60 днів, без визначення розміру застави, у зв`язку з чим, у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 31, 176-178, 183, 314-316, 350, 371-372 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В и в:
Призначити до судового розгляду кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч. 5 ст. 407 КК України в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області на 28.05.2026 р. на 14-30 годину.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні, з викликом: прокурора, обвинуваченого, захисника, з викликом свідків, згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, без витребування певних речей та документів.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 – задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до шістдесяти днів, а саме до 17.07.2026 року включно, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою встановити по 17.07.2026 р. включно.
В задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для відома.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1