ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 136569312

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 358/2037/23 Провадження № 2-о/358/8/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Романенко К.С., розглянувши зауваження заявника ОСОБА_1 на протокол судового засідання по цивільній справі № 358/2037/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Богуславського районного суду Київської області зі заявою про видачу обмежувального припису, рішенням від 07 травня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено.

12 травня 2025 року до суду надійшли письмові зауваження ОСОБА_1 з приводу неповноти або неправильності протоколу вчинення окремої процесуальної дії.

Заява обгрунтована тим, 09 травня 2026 року до кабінету заявника у системі «Електронний суд» був доставлений протокол судового засідання від 07.05.2026. Під час ознайомлення із протоколом судового засідання, який вівся під час розгляду справи, заявник виявив ряд неточностей, а саме: у рядку 6 протоколу зазначено наступне: «Головуючий суддя: Романенко К.С. оголошення рішення (резолютивної частини рішення) і роз`яснення їх». Але насправді ніяких роз`яснень не було надано, оголошення про закриття засідання так само не було, можливість поставити якесь питання так само не було через те, що сеанс відеоконференції після зачитування останнього речення судового рішення в ту ж мить було примусово завершено судом. Таким чином, зазначене у протоколі є умисним внесенням недостовірної інформації до офіційного документа. Відтак просить посвідчити правильність поданих ним зауважень на протокол судового засідання та приєднати їх до справи. Внести до протоколу дії відповідні дійсності.

Перевіривши доводи заявника, зіставивши їх з технічним записом судового засідання та матеріалами справи, суд дійшов такого висновку.

Конституцією України встановлено у числі основних засад судочинства повне фіксування його технічними засобами (п. 6 ч. 1 ст. 129).

Фіксування судового засідання є важливою гарантією його законності і дозволяє відтворити весь або частини процесу.

Ведення запису судового процесу є елементом принципу гласності і відкритості судового процесу, що передбачений ч.ч. 14, 15 ст. 7 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.ч. 14, 15 ст. 7 ЦПК України суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до статті 247 ЦПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. Технічний запис судового засідання та протокол судового засідання після закінчення судового засідання долучаються до матеріалів справи.

Таким чином, фіксування судового процесу технічними засобами включає в себе створення запису судового засідання. Саме запис судового засідання в повній мірі відображає хід судового засідання, усі репліки, пояснення та твердження учасників судового процесу. Відтак, фіксування процесу полягає у сукупності цих двох засобів фіксування: протокол судового засідання відображає у хронологічному порядку процесуальні дії, які проводилися у судовому засіданні, а запис містить інформацію про їх зміст.

Відповідно до статті 248 ЦПК України у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвища та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні без оформлення окремого документа; 8) інші відомості, визначені цим Кодексом. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.

Процесуальними гарантіями законності та об`єктивності технічного запису судового засідання і протоколу судового засідання є право осіб, які беруть участь у справі, ознайомитися з технічним записом та протоколом.

Відповідно до ст. 249 ЦПК України учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, протоколом судового засідання та протягом п`яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису. Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису судового засідання та протоколу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу. Зауваження щодо технічного запису судового засідання чи протоколу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше п`яти днів з дня їх подання.

Згідно з вказаними вище положеннями цивільного процесуального законодавства, інститут подання учасником справи та розгляду судом зауважень щодо протоколу судового засідання має на меті забезпечити можливість оперативного внесення виправлень у протокол судового засідання, усунення його неточностей та невідповідностей для забезпечення відображення у такому документі належної фіксації проведеного судового розгляду справи. Разом із цим, подання зауважень щодо протоколу судового засідання не може переслідувати мету висловлення незгоди сторони у справі з процесуальними діями та рішеннями суду.

Неповнота протоколу судового засідання - це невідображення усіх обставин, що відбувалися у судовому засіданні, а також відсутність відомостей, передбачених процесуальним законом.

Неправильність протоколу судового засідання - це відображення відомостей не у тій послідовності та не у тому порядку, в якій передбачає закон, чи запис відомостей, які не відповідають дійсності.

Крім іншого, суд вбачає за необхідне зазначити, що протокол судового засідання є документом технічного характеру, який відіграє допоміжну роль, оскільки дозволяє орієнтуватися при відшукуванні потрібного фрагмента аудіозапису судового засідання для прослуховування, він не є повним стенографічним відображенням перебігу судового процесу.

Дослідивши протокол судового засідання від 07 травня 2026 року у справі № 358/2037/23 судом не встановлено неправильність його запису, протокол судового засідання відповідає вимогам ст. 248 ЦПК України.

У наданих зауваженнях заявник посилається на те, що в протоколі судового засідання зазначено: «оголошення рішення (резолютивної частини рішення) та роз`яснення їх», але після оголошення судового рішення судом не було роз`яснено їх та не було оголошення про закриття засідання.

У той же час вказані доводи спростовуються технічним засобом судового засідання та журналом судового засідання, з яких вбачається, що після проголошення рішення головуючим було роз`яснено порядок та строк його оскарження, оголошено про закриття судового засідання, що відповідає вимогам статті 268 ЦПК України.

Роз`яснення судового рішення визначено ст. 271 ЦПК України та передбачено у встановлених цією статтею випадках.

Також суд зазначає, що фіксація судового процесу у даній справі здійснювалася відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

Формування відповідного запису у протоколі здійснюється автоматизовано засобами програмного забезпечення цієї системи, яке використовується для ведення журналу судового засідання. Зазначений запис є типовою (стандартною) позицією системи ВКЗ та відображається шляхом обрання відповідного пункту зі встановленого переліку процесуальних дій. Секретар судового засідання не формулює текст цієї позиції самостійно, а обирає передбачений системою варіант формулювання.

Таким чином, наведений запис у протоколі відображає стандартну послідовність процесуальних дій під час оголошення судового рішення та сам по собі не свідчить про наявність чи відсутність будь-яких додаткових роз`яснень понад оголошену резолютивну частину рішення.

Крім того, технічна фіксація судового засідання є невід`ємною частиною матеріалів справи та містить повний перебіг засідання, що унеможливлює спотворення його змісту.

Таким чином, процесуальні дії у протоколі судового засіданні в даній справі викладено правильно та в тій послідовності, у якій вони мали місце під час судового засідання, а подані заявником зауваження не відповідають фактичному перебігу судового засідання та не підтверджені технічним записом судового засідання, у зв`язку із чим підстав для посвідчення їх правильності суд не вбачає.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що зауваження до протоколу судового засідання, подані заявником, є необгрунтованими та підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст. 247-249, 260 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Зауваження заявника ОСОБА_1 на протокол судового засідання по цивільній справі № 358/2037/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - відхилити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий: суддя

К. С. Романенко