Справа № 569/4440/24
1-кс/569/3942/26
****
**УХВАЛА**
****
****
****14 травня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА\_1
при секретарі судового засідання ОСОБА\_2
з участю:
прокурора ОСОБА\_3 ,
заявника ОСОБА\_4 ,
обвинуваченої ОСОБА\_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області заяву захисника обвинуваченої ОСОБА\_5 - адвоката ОСОБА\_4 про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА\_6 у кримінальному провадженні № 22022180000000030 від 21.03.2022 по обвинуваченню ОСОБА\_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Рівненським міським судом Рівненської області, під головуванням судді ОСОБА\_6 здійснюється розгляд кримінального провадження № 22022180000000030 від 21.03.2022 по обвинуваченню ОСОБА\_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Захисник обвинуваченої ОСОБА\_5 - адвоката ОСОБА\_4 подала заяву про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА\_6 у вищевказаному кримінальному провадженні мотивуючи тим, що 01.05.2026, суд відмовив стороні захисту у задоволенні клопотання про виклик в судове засідання для надання пояснень спеціаліста консультативний висновок якого знаходиться в матеріалах справи, допиту свідків захисту та допитати повторно свідків обвинувачення, з підстав виявлення неточностей та суперечностей. Дії суду, вважає такими, що вказують на упередженість.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА\_5 та її захисник - адвокат ОСОБА\_4 заяву про відвід підтримали, просили суд її задовольнити.
Прокурор ОСОБА\_3 вказав, що підстав для відводу судді необґрунтовані.
Суддя ОСОБА\_6 для розгляду заявленого відводу не з\`явився.
Заслухавши обвинувачену її захисника та прокурора, дослідивши заяву про відвід та додані матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Частиною 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.
ЄСПЛ встановлює два виключення із належних сумнівів. Несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; не припустимі гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04.02.2020 по справі №908/137/18, посилаючись на практику Європейського Суду з прав людини, в тому числі й на рішення у «Справі Гаусшильдта» від 24.05.1989, «Міккалеф проти Мальти» від 15.10.2009, «Межнаріч проти Хорватії» від 15.07.2005, «підставою для виходу судді з процесу є достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості, а не будь-які щонайменші сумніви учасників справи (такі як: публічно висловлена думка судді, поведінка судді в інших провадженнях, тощо). Тобто, для задоволення відводу судді за об\`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи».
Відвід судді можливий лише за наявності конкретних підстав, передбачених законодавством, таких як особистий інтерес у справі, наявність конфлікту інтересів або упередженість судді.
У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №19-рп/2004 зазначено, що положення ч. 2 ст. 126 Конституції України треба розуміти як забезпечення незалежності суддів у зв\`язку із здійсненням ними правосуддя, а також як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов\`язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.
Беззаперечно, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Захисник обвинуваченої ОСОБА\_5 - адвоката ОСОБА\_4 мотивує відвід судді ОСОБА\_6 , зокрема з незгодою з його процесуальними рішеннями, а саме відмови у задоволенні клопотань сторони захисту.
Процесуальні рішення судді, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням.
Незгода з процесуальними рішеннями судді, не свідчать, що існують дійсні суб\`єктивні чи об\`єктивні критерії, які дозволяють зробити висновок про неможливість забезпечення конвенційного права особи на справедливий суд суддею ОСОБА\_6 при розгляді кримінального провадження.
За таких підстав суд доходить висновку, що заявлений відвід є невмотивованим та задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 75, 80-82, 369, 372 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву захисника обвинуваченої ОСОБА\_5 - адвоката ОСОБА\_4 про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА\_6 у кримінальному провадженні №22022180000000030 від 21.03.2022 по обвинуваченню ОСОБА\_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України – залишити без задоволення.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області ОСОБА\_1