ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 136269094

Озвучення тимчасово недоступне

Номер провадження: 22-з/813/196/26

Справа № 522/20976/19

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів Вадовської Л.М., Сегеди С.М.,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 та заяву ОСОБА_2 про зменшення суми витрат на правничу допомогу стягнутої додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та Одеської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням та визнання права користування жилим приміщенням та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про виселення та вселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому просив зменшити суму витрат на правничу допомогу стягнуту додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі з 16 000 до 0 грн.

Своє клопотання обґрунтував тим, що адвокат Лях І.Д., представник ОСОБА_3 , як в Приморському районному суді м. Одеси, так і Одеському апеляційному суді, так і Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду представляв інтереси ОСОБА_3 за одним і тим же бланком ордера – серія ВН порядковий номер 1034360 по двом справам: №522/20976/19 та №522/15864/22 підписаних за 2022 та 2025 роки, при тому що 29 листопада 2022 року справа №522/20976/19 по якій представлялись інтереси адвокатом довірителю перебувала в суді апеляційної інстанції і в апріорі не могла перебувати в суді касаційної інстанції з підстав, що її розгляд по суті в суді апеляційної інстанції не відбувся, тобто один із бланків ордера серії ВН порядковий номер 1034360 використаний був заздалегідь, авансом на перед.

24 березня 2026 року ОСОБА_2 також звернулася до апеляційного суду з заявою про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому просила зменшити суму витрат на правничу допомогу стягнуту додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі з 16 000 до 0 грн.

Свою заяву ОСОБА_2 обґрунтувала тим, що адвокат Лях І.Д., представник ОСОБА_3 , як в Приморському районному суді м. Одеси, так і Одеському апеляційному суді, так і Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду представляв інтереси ОСОБА_3 за одним і тим же бланком ордера – серія ВН порядковий номер 1034360 по двом справам: №522/20976/19 та №522/15864/22 підписаних за 2022 та 2025 роки, при тому що 29 листопада 2022 року справа №522/20976/19 по якій представлялись інтереси адвокатом довірителю перебувала в суді апеляційної інстанції і в апріорі не могла перебувати в суді касаційної інстанції з підстав, що її розгляд по суті в суді апеляційної інстанції не відбувся, тобто один із бланків ордера серії ВН порядковий номер 1034360 використаний був заздалегідь, авансом на перед.

Перевіривши клопотання та заяву, апеляційний суд дійшов висновку про повернення клопотання та заяви заявникам, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Одеська міська рада про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням та визнання права користування житловим приміщенням, в якому просив: - визнати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 такими, що втратили право користування кімнатою АДРЕСА_1 ; - визнати за ОСОБА_1 право користування кімнатою № НОМЕР_1 ?А сімейного гуртожитку на АДРЕСА_2 .

У січні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Одеська міська рада, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради про виселення та вселення, в якому просила: - виселити ОСОБА_1 з житлового приміщення кімнати № НОМЕР_2 сімейного гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 ; - вселити ОСОБА_3 в житлове приміщення кімнати АДРЕСА_1 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 залишений без задоволення, зустрічний позов ОСОБА_3 задоволений. Виселено ОСОБА_1 з жилого приміщення кімнати № НОМЕР_2 сімейного гуртожитку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Вселено ОСОБА_3 в жиле приміщення кімнати № НОМЕР_2 сімейного гуртожитку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Приморського районного суду залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 , як особа, яка не приймала участі у розгляді справи, однак вважає, що оскаржуваним рішенням суду порушені її права, звернулася 29 листопада 2022 року, до суду з апеляційною скаргою, в якій просила рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2021 року скасувати, постановити нове, яким визнати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 такими, що втратили право користування кімнатою АДРЕСА_1 , визнати за ОСОБА_1 право користування кімнатою №285-А сімейного гуртожитку по АДРЕСА_2 , відмовити у задоволені зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2021 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та Одеської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням та визнання права користування жилим приміщенням та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської

міської ради про виселення та вселення – закрито.

02 вересня 2025 року адвокат Лях І.Д., представник ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення суду у якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 грн.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи або з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо не вирішено питання про судові витрати.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_2 отримавши засобами поштового зв`язку копію заяви адвоката Лях І.Д., представника ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення суду, надала до суду пояснення, однак у них не ставила питання про зменшення витрат на правничу допомогу щодо розподілу судових витрат, які адвокат Лях І.Д., представник ОСОБА_3 просив стягнути з ОСОБА_2 .

Додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 рокустягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 16 000 грн. Роз`яснено, що додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

ОСОБА_2 скористалася своїм правом визначеним у ч. 5 ст. 270 ЦПК України та оскаржила до Верховного Суду додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 рокупро стягнення витрат на правову допомогу.

Постановою Верховного Суду від 19 лютого 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року та додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року залишено без змін.

Отже, апеляційний суд позбавлений можливості зменшувати витрати на правничу допомогу після того як дане питання вирішилося апеляційним судом при ухваленні додаткової постанови та залишено без змін касаційною інстанцією при перегляді.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про зменшення суми витрат на правничу допомогу стягнутої додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року, колегія суддів зазначає, що апеляційний суд позбавлений можливості розглянути дане клопотання після винесення додаткової постанови 21 жовтня 2025 року про стягнення витрат на правову допомогу, і яка може бути переглянута лише в порядку касаційного оскарження, яким скористалася ОСОБА_2 , тому клопотання підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст. 270, 137 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 та заяву ОСОБА_2 про зменшення суми витрат на правничу допомогу стягнутої додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та Одеської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням та визнання права користування жилим приміщенням та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про виселення та вселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2021 року - повернути заявникам.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Головуючий ________________О.С. Комлева

Судді ________________Л.М. Вадовська

________________С.М. Сегеда