Справа № 541/514/19
Провадження № 2/541/47/2026
У Х В А Л А
28 квітня 2026 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі суду:
Головуючого судді – Морозовської О.А.,
за участю секретаря – Калініченко Л.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
позивача- ОСОБА_2 ,
представника відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Поліс», адвоката - Тута І.В.,
представника третьої особи Міністерства юстиції України Мазур О.О.
розглянувши у в підготовчому судовому засіданні заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Морозовської О.А. у справі №541/514/19,
В С Т А Н О В И В:
На розгляді суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тишко Ірини Олександрівни, про скасування державної реєстрації права власності, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пермус», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», Міністерство юстиції України.
В підготовчому судовому засіданні 28 квітня 2026 року від позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надійшли заяви про відвід судді Морозовської О.А. у справі №541/514/19. Заява обґрунтована тим, що у позивачів виникли сумніві у неупередженості судді в порядку ст. 36 ЦПК України. Це виражається у систематичному та безпідставному відхиленні клопотань, які мають вирішальне значення по справі. Відбувається відмова суду реагувати на злочини в рамках ст.ст. 365-2, 366, 399, 190, 206-2, 209 КК України. Відбувається ігнорування та фальсифікація доказів.
В судовому засіданні позивачі подану заяву про відвід підтримала просили її задоволити.
Представника відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Поліс», адвоката - Тута І.В. просила залишити без розгляду та визнати дії позивачів зловживання процесуальними правами на накласти на них заходи процесуального примусу.
Представника третьої особи Міністерства юстиції України Мазур О.О. покладалась на розсуд суду.
Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, заяв, клопотань до суду не надходило.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши заяву, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд констатує, що позивачами не доведено дотримання при поданні заяви про відвід судді строку, врегульованого ч. 3 ст. 39 ЦПК України.
Що стосується суті заяв позивачів від 28.04.2026 року, суд зазначає, що 13.11.2025, 22.12.2025, 08.01.2026, 18.02.2026, 30.03.2026 позивачами вже подавались заяви про відвід судді Морозовської О.А., від розгляду цієї справи з аналогічних підстав.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13.11.2025 року було відмовлено в її задоволені з підстав необґрунтованості.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22.12.2025 року заяву про відвід судді Морозовській О.А. було залишено без розгляду.
08 січня 2026 року від позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді Морозовської О.А. у справі №541/514/19 про скасування державної реєстрації права власності. Заява позивачами обґрунтована тим, що у них наявні підстави про пряму чи побічну заінтересованість головуючої судді у результаті розгляду справи. А також зазначили, що існують інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Ухвалою суду від 13 січня 2026 року визнано необґрунтованою заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Морозовської О.А. у справі №541/514/19. Заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Морозовської О.А. постановлено передати до канцелярії суду для визначення судді в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України, для вирішення питання про відвід.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву про відвід судді Морозовської О.А. передано на розгляд судді Дністрян О.М..
Ухвалою суду від 15.01.2026 року відмовлено у задоволенні заяви позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Морозовсьої Оксани Анатоліївни у справі № 541/514/19 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тишко Ірини Олександрівни, про скасування державної реєстрації права власності, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пермус», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», Міністерство юстиції України.
18 лютого 2026 року від позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді Морозовської О.А.
Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року визнано необґрунтованою заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Морозовської О.А. у справі №541/514/19. Заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Морозовської О.А. постановлено передати до канцелярії суду для визначення судді в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України, для вирішення питання про відвід.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву про відвід судді Морозовської О.А. передано на розгляд судді Городівського О.А..
Ухвалою суду від 25.02.2026 року відмовлено у задоволенні заяви позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Морозовсьої Оксани Анатоліївни у справі № 541/514/19.
26 березня 2026 року від позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надійшла заява про відвід головуючої судді Морозовської О.А. у справі №541/514/19 про скасування державної реєстрації права власності. Заява позивачами обґрунтована тим, що позивачі двічі подавали клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог не предмет спору, орендарів спірного приміщення реєстрація права власності на яке є предметом спору
Ухвалою суду від 30 березня 2026 року визнано необґрунтованою заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Морозовської О.А. у справі №541/514/19. Заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Морозовської О.А. постановлено передати до канцелярії суду для визначення судді в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України, для вирішення питання про відвід.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву про відвід судді Морозовської О.А. передано на розгляд судді Городівського О.А..
Ухвалою суду від 03.04.2026 року відмовлено у задоволенні заяви позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Морозовської О.А. у справі № 541/514/19
Таким чином, суд констатує, що 28.04.2026 позивачами вшосте подається заява про відвід судді Морозовської О.А. від розгляду цієї справи.
На переконання суду, такі дії позивачів свідчать про заявлення завідомо безпідставних відводів судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовської О.А. та вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Пунктами 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України встановлено, що повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства.
Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню цивільного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на обов`язку національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (справа «Шульга проти України», п. 28 у рішенні від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (справа «Мусієнко проти України», п. 24 у рішенні від 20 січня 2011 року).
Відповідно до пунктів 1-3 частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
У частинах 3, 4 статті 44 ЦПК України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Отже, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.
Враховуючи викладене, а також те, що будучи завідомо обізнаною з безпідставністю заявлених відводів 13.11.2025, 22.12.2025, 08.01.2026, 18.02.2026, 30.03.2026 позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулася з черговою заявою про відвід головуючої судді, зазначивши ті ж підстави і мотиви, беручи до уваги таку процесуальну поведінку позивачів (неодноразове подання заяв про відвід судді), суд розцінює її як вияв небажання сприяти виконанню завдання цивільного судочинства та зловживання процесуальними правами.
Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (ч. 1 ст. 143 ЦПК України).
Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали (ч. 2 ст. 143 ЦПК України).
Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (ч. 2 ст. 43 ЦПК України).
Відповідно до ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.
Відтак, звернення позивачів з черговою заявою про відвід судді Морозовської О.А., з зазначенням підстав та мотивів, що уже містилися в попередніх заявах про відвід, відхилених судом, суд вважає зловживанням процесуальним правом, а тому, з огляду на обов`язок суду протидіяти зловживанню процесуальними правами, заяву про відвід судді від 26.03.2026 слід залишити без розгляду.
Окрім цього, з метою припинення зловживання позивачами процесуальними правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, суд вважає за необхідне застосувати до останніх захід процесуального примусу в виді попередження.
Таким чином, зважаючи на все вищевикладене, керуючись ст. 2, 12, 36, 39, 40, 43, 44, 143, 144, 258-261, 353 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без розгляду заяви позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які надійшли до суду 26.03.2026 року про відвід судді Морозовської О.А. у справі №541/514/19.
Визнати дії позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зловживанням процесуальними правами.
З метою припинення зловживання процесуальними правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства застосувати до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 захід процесуального примусу в виді попередження.
Роз`яснити позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що у разі повторного заявлення завідомо безпідставних відводів або інших дій, які перешкоджають розгляду справи, суд вправі застосувати штраф у розмірі, визначеному п.5 ч.1 ст. 144, 148 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухали складено 01.05.2026 року.
Суддя:
О. А. Морозовська