Номер провадження 2-др/754/83/25
Справа № 754/13051/24
У Х В А Л А
Іменем України
01 травня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І. розглянув без повідомлення учасників справи заяву адвоката Коваля Ростислава Олександровича, який діяв в інтересах приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни, про ухвалення додатково рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпромсервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоксленд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайнлайн", Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик Марії Олексіївни, Державного підприємства "Сетам", Приватного нотаріуса КМНО Бєлломі Олени Віталіївни, Приватного нотаріуса КМНО Каравай Надії Володимирівни, Приватного нотаріуса КМНО Івченко Анастасії Володимирівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Об`єднання співвідповідачів багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ" про визнання договорів недійсними, визнання електронних торгів недійсними та застосування наслідків недійсності правочину,
УСТАНОВИВ:
12 червня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва постановив рішення у цій справі, яким відмовив у задоволенні позову.
16 червня 2025 року представник Відповідачки подав заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат у сумі 27 500,00 грн. До заяви додано - договір про надання правової допомоги №125-ПД від 24.10.2022 року; - додаткову угоду №31/24 до договору про надання правничої допомоги № 125-ПД від 24.10.2022 року; - угоду №07/23 про заміну сторони зобов`язання до договору про надання правничої допомоги №125-ПД від 24.10.2022 та додаткової угоди № 23/11 від 11.05.2023 року; - акт №01 про надані послуги від 15.06.2025 року;- ордер на надання правничої допомоги приватному виконавцю Фесик Марії Олексіївні на підставі договору про надання правничої допомоги №125-ПД від 24.10.2022 року.
Позивачі та їх представники не скористалися правом подати свої заперечення.
Суд вирішив, що у задоволенні заяви слід відмовити повністю з таких підстав.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл витрат судом (стаття 141 ЦПК України). Подібний висновок викладено у у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.
Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
Правові наслідки неподання такого розрахунку визначені у частині другій статті 134 ЦПК України, яка визначає, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збор.
Представник відповідачки під час розгляду справи разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Водночас заявляв, що приватний виконавець Фесик М.О. очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.
Відповідно до частини третьої статті 134 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При цьому, у постановах Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21 (провадження № 61-4799св23) та від 15.11.2024 у справі № 756/12382/19 (провадження № 61-7630св24) зазначено: "у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат".
У справі, що що розглядається, до заяви про ухвалення додаткового рішення заявник додав: договір про надання правничої допомоги №125-ПД від 24.10.2022, угоду №07/23 від 25.05.2023, додаткову угоду №23/11 від 11.05.2023, додаткову угоду №31/24 від 02.12.2024, акт №01 про надані послуги від 15.06.2025, ордер та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Рішення Деснянського районного суду м. Києва по суті спору ухвалено 13.06.2025.
Отже, основні докази на обґрунтування підстав для відшкодування витрат на правову допомогу (договір, додаткові угоди) були складені до ухвалення судового рішення по суті спору.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що, зважаючи на характер поданих до суду документів, представник відповідачки не обґрунтував належним чином наявність поважних причин, які унеможливили йому подати вказані докази щодо витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення
Керуючись статтями 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви адвоката Коваля Ростислава Олександровича, який діє в інтересах Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни, про ухвалення додатково рішення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО