ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 136050334

Озвучення тимчасово недоступне

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про заміну боржника у виконавчому листі

27 квітня 2026 року м. Житомир справа № 806/1093/17

категорія 6773

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про заміну боржника у виконавчому листі, виданому в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області визнання незаконним та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

В провадженні судді Житомирського окружного адміністративного суду перебувала справа №806/1093/17 за ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області про визнання незаконним та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії.

За наслідками розгляду вказаної справи, судом прийнято рішення від 28 травня 2021 року, яким позов задоволено частково.

Для забезпечення примусового виконання вищезазначеного рішення суд видав позивачу виконавчий лист від 30.11.2023 №42718 2023р., боржником в якому вказано Ліквідаційна комісія УМВС України в Житомирській області.

13 березня 2026 року до суду надійшла заява, в якій ОСОБА_1 просив замінити боржника у виданому по даній справі виконавчому листі з Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області на його правонаступника - Головне управління Національної поліції в Житомирській області.

Розглянувши заяву вищезазначену заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно з ч. 4 ст. 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Однією із підстав процесуального правонаступництва є припинення юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З інформації, зазначеної у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, як юридична особа, припинила свою діяльність 09.07.2021, про що в реєстрі був здійснений відповідний запис №1003051110020008324.

Механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів визначає Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074.

Згідно з п. 6 вказаного Порядку права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття, у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади, у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу, у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади, у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань і функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Разом з тим особа, до якої переходять права та обов`язки територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України, не визначена відповідним актом Кабінету Міністрів України. Вказане питання не було вирішене також постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ».

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що у спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 813/6371/15, можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1)фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2)процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників. У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18 повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.

У зв`язку з цим Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого:

- якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень;

- якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).

Суд враховує, що між сторонами цієї справи виник спір у відносинах публічної служби - у зв`язку з проходженням позивачем служби в органах внутрішніх справ .

Підстави для правонаступництва у спірних правовідносинах виникли саме з моменту державної реєстрації припинення Управління МВС України в Житомирській області.

Разом з тим, характер спірних правовідносин не змінює тієї обставини, що правонаступником ліквідованого боржника, є саме та особа, до якої перейшла адміністративна компетенція суб`єкта владних повноважень, що припинився.

Положеннями ст.ст. 1, 2 Закону України «Про міліцію» було передбачено, що міліція - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Основними завданнями міліції, зокрема було: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень.

У свою чергу ст.ст. 1, 2 Закону України «Про Національну поліцію» передбачають, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Завданнями поліції, зокрема, є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності.

Зазначені норми права у своїх сукупності вказують на те, що основні завдання та функції держави, які покладались на міліцію, є тотожними до завдань та функцій, які покладаються на поліцію.

Поряд з цим, згідно з Положенням про МВС України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, МВС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МВС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах: забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг; захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

На підставі співставлення завдань і функцій цих трьох органів можна дійти висновку, що МВС України є органом влади, який формує державну політику, зокрема у сфері забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг. Між тим, реалізація державної політики у вказаній сфері відноситься до компетенції Національної поліції, а до цього вказані завдання та функції держави покладались на міліцію.

Таким чином, правонаступником прав та обов`язків ліквідованого УМВС України в Житомирській області, ураховуючи правовий статус, обсяг повноважень і принцип територіальності, є територіальний орган Національної поліції, а саме Головне управління Національної поліції в Житомирській області.

Аналогічна правова позиція щодо передачі функцій ліквідованих управлінь МВС України до відповідних управлінь Національної поліції неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 травня 2018 року у справі № П/811/3414/15, від 05 листопада 2020 року у справі № 752/2391/17, від 22 жовтня 2020 року у справі № 520/5147/19, від 17 травня 2023 року у справі №240/11052/20.

Таким чином, оскільки відповідач - Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області фактично вибуло, а його правонаступником є Головне управління Національної поліції в Житомирській області, то суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та заміни боржника у виконавчому листі по справі №806/1093/17.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі.

Замінити боржника у виконавчому листі Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 №42718 2023р. по справі №806/1093/17 Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області на його правонаступника – Головне управління Національної поліції в Житомирській області (Старий бульвар, 5/37, Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 40108625).

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя І.Е.Черняхович