КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №761/41352/24
Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/4025/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження, сформованого з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420240000000008, по обвинуваченню:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
та
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України, за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 , захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 09 березня 2026 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09 березня 2026 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до 07 травня 2026 року, із визначенням кожному обвинуваченому застави в розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 16 640 000 грн.
В поданій апеляційній скарзі з доповненнями захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання прокурора частково, застосувати до ОСОБА_11 запобіжний захід у виді застави в розмірі 2 000 000 грн. із покладенням на останнього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає про невірну кваліфікацію дій ОСОБА_11 , оскільки з аналізу обвинувального акта вбачається участь ОСОБА_11 лише в одному злочинів складі злочинної організації, що суттєво зменшує суспільну небезпеку інкримінованих йому дій.
За доводами захисника, судом всупереч вимог діючого законодавства і практики Європейського суду з прав людини, продовжено застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Вважає, що судом не враховано, що ОСОБА_11 на виконання ухвали суду здав паспорт громадянина України про виїзд за кордон, що позбавляє його можливості виїхати за межі України.
За твердженнями захисника, заявлені прокурором ризики не підтверджуються жодними доказами та перестали існувати.
Також, всупереч приписам ч.5 ст.182 КПК України, ОСОБА_11 визначено непомірний розмір застави, без врахування реального матеріального становища обвинуваченого.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, вважаючи її незаконною та невмотивованою.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ризик переховування обвинуваченого від суду відсутній, оскільки ОСОБА_13 з`являвся на першу вимогу до органу досудового розслідування та має постійне місце проживання, де мешкає разом із дружиною та дітьми.
Як стверджує захисник, ризик впливу обвинуваченого на свідків, потерпілого та інших обвинувачених також не існує, оскільки допитані судом учасники кримінального провадженні заявили про відсутність на них будь-якого незаконного впливу зі сторони ОСОБА_13 чи інших осіб в його інтересах.
За доводами захисника, ризик перешкоджання ОСОБА_13 кримінальному провадженню іншим чином також не спроможний, оскільки досудове розслідування закінчено, а прокурором долучено до матеріалів усі докази, які він вважав за необхідне.
Також вважає, що судом першої інстанції не наведено обґрунтованих даних, які б свідчили про неможливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.
Звертає увагу на обрання судом непомірного розміру застави, без врахування реального матеріального становища обвинуваченого ОСОБА_13 , що фактично залишає обраний запобіжний захід безальтернативним.
За результатами апеляційного перегляду просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та обрати обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжний захід у виді цілодобового або нічного домашнього арешту.
У випадку залишення запобіжного заходу у виді тримання під вартою без змін, просить зменшити суму визначеної судом застави до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, вважаючи її незаконною, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні не тільки докази, якими доводиться те, що заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшились, але й докази на підтвердження їх існування.
За результатами апеляційного перегляду просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити прокурору у задоволенні клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_12 строку тримання під вартою та звільнити останнього з-під варти в залі суду.
В поданій апеляційній скарзі з доповненнями захисник ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, вважаючи її незаконною.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що заявлені прокурором у клопотанні ризики відсутні в даному кримінальному провадженні та не підтверджуються будь-якими наявними у справі доказами.
На думку захисника, судом визначено непомірний розмір застави, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів про наявність в ОСОБА_12 достатніх матеріальних активів, що суперечить приписам ч.4 ст.182 КПК України.
За результатами апеляційного перегляду просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та обрати обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників на підтримку поданих апеляційних скарг, прокурора, який просив апеляційні скарги залишити без задоволення, вивчивши матеріали сформованого контрольного провадження та проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до положень ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд у відповідності до вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів контрольного провадження, на розгляді Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024000000000838, по обвинуваченню ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України.
Під час судового розгляду в суді першої інстанції прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтовуючи це тим, що на даний час продовжують існувати заявлені раніше ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме ризик ухилення обвинувачених від суду, здійснення незаконного впливу на свідків, потерпілих, експертів та інших обвинувачених.
Таким чином, як стверджує прокурор, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09 березня 2026 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до 07 травня 2026 року, із визначенням розміру застави кожному обвинуваченому в розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 16 640 000 грн.
В обґрунтування прийнятого рішення про продовження строку тримання під вартою суд першої інстанції врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та покарання, яке їм загрожує в разі визнання їх винуватими, дані про особу винних та конкретні обставини провадження за висунутим обвинуваченням.
Колегія суддів вважає, що ухваливши рішення про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд обґрунтовано врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вони обвинувачуються та інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, які в сукупності свідчать про продовження існування ризиків того, що обвинувачені можуть переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків, експертів, інших обвинувачених, які судом наразі не допитані.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що продовжує існувати ризик переховування обвинувачених від суду, зважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вони обвинувачується та ризик впливу обвинувачених на учасників в даному кримінальному провадженні з тих підстав, що на даний час всі свідки сторони обвинувачення ще не допитані.
За наведених обставин доводи апеляційних скарг захисників про те, що судом продовжено застосування до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не відповідають фактичним обставинам провадження.
При цьому, ухваливши рішення про продовження строку тримання під вартою, суд обґрунтовано визнав за можливе обрати альтернативний запобіжний захід у виді застави, з покладенням на обвинувачених, у випадку внесення застави, відповідних обов`язків, що відповідає приписам ст.182 КПК України.
Колегією суддів також враховується, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 квітня 2026 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до 15 червня 2026 року, із визначенням розміру застави кожному обвинуваченому в розмірі 4500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 14 976 000 грн.
Виходячи з рішення Конституційного суду України №4-р/2019 від 13 червня 2019 року у справі за конституційною скаргою ОСОБА_14 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, предметом апеляційного розгляду в даному провадженні є лише ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
В даному рішенні Конституційний Суд України констатував, що положення статей 3, 21, 29 Конституції України у системному зв`язку з частиною першою її статті 55 зобов`язують орган законодавчої влади при здійсненні регулювання обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність у кримінальному судочинстві гарантувати такій особі право на судовий захист, у тому числі можливість оскарження в апеляційному порядку будь-яких форм та способів обмеження її конституційного права на свободу та особисту недоторканність, з обов`язковим збереженням справедливого балансу між інтересами особи та суспільства, дотриманням вимог процесуальної дієвості, ефективності, швидкості процесу тощо.
За таких обставин, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в частині продовження обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії судового розгляду, суд апеляційної інстанції в межах апеляційного розгляду не може вдаватися до оцінки обґрунтованості висунутого обвинувачення, яке вже є предметом розгляду судом першої інстанції, а також вирішення питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочинів.
З огляду на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст.370 КПК України, є законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстав для задоволення апеляційних скарг захисників та скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 09 березня 2026 року, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до 07 травня 2026 року, із визначенням кожному обвинуваченому застави в розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 16 640 000 грн., залишити без змін, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 , захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 - без задоволення.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
__________________ _________________ ________________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4