ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 135623854

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

13 квітня 2026 року

м. Київ

cправа № 918/800/25

Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Мачульський Г. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Острозький цукровий завод"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 та рішення Господарського суду Рівненської області від 09.12.2025

за позовом Острозької міської ради Рівненської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Острозький цукровий завод"

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2026 (через систему ?Електронний суд?) Товариство з обмеженою відповідальністю "Острозький цукровий завод" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 (повний текст складено 02.03.2026) та рішення Господарського суду Рівненської області від 09.12.2025 разом з клопотанням про поновлення касаційного оскарження судових рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Зміст касаційної скарги свідчить, що підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права за виключними випадками, які передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України. При цьому, як на підставу касаційного оскарження судового рішення за виключним випадком, передбаченим пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на пункт 3 частини 3 статті 310 ГПК України та зазначає, що для встановлення фактичної площі користування відповідачем було заявлено клопотання про призначення земельно-технічної експертизи, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, однак суди відмовили у її призначенні, у результаті чого: фактичні обставини не були встановлені; розрахунок позивача не перевірений, що є порушенням вимог статей 7, 13, 74, 77, 80, 81, 99, 100, 237 ГПК України.

Пунктом 3 частини 3 статті 310 ГПК України встановлено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 232 ГПК України судовими рішеннями є, зокрема, 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.

Частиною 2 статті 232 ГПК України передбачено, що процедурні питання вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відповідно до частини 5 статті 233 ГПК України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.

Згідно з частиною 1 статті 234 ГПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається, зокрема, із вступної частини із зазначенням дати і місця її постановлення.

Отже, у разі подання касаційної скарги, у ній для перевірки викладених доводів скаржника повинно бути зазначено вид судового рішення та його дату. Якщо така процесуальна дія суду була вчинена ухвалою суду, у касаційній скарзі має бути зазначено про це, та має бути зазначено яку процесуальну дію вчинено і її дату.

Однак скаржником в касаційній скарзі не зазначено ні ухвал господарських судів, якими відмовлено в задоволенні клопотань про призначення земельно-технічної експертизи, ні дати їх прийняття.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом належного обґрунтування касаційної скарги відповідно до вищевказаного.

Відповідно до частини 1 статті 298 ГПК особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Отже, за наслідками усунення недоліків поданої касаційної скарги, скаржнику не надається право доповнити її іншими пунктами частини 2 статті 287 ГПК.

Частиною 3 статті 169 ГПК України встановлено, що заяви з процесуальних питань подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки порядок усунення недоліків касаційної скарги чинним ГПК України не визначений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити на адресу Суду заяву про усунення недоліків, а іншим учасникам справи направити копії такої заяви і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, та, у разі надсилання такої заяви без використання підсистеми ?Електронний суд?, а у письмовій формі, надати Суду докази такого направлення.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом належного обґрунтування касаційної скарги відповідно до вищевказаного.

Крім того, Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із положеннями частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (далі - Закон).

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позов подано у 2025 році, предметом якого є стягнення 2 009 341,89 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 09.12.2025, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2026, позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі скаржник просить судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

За приписами підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на те, що касаційну скаргу подано через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8.

Ураховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у даній справі складає 48 224,21 грн (2 009 341,89 грн х 1,5% х 200% х 0.8%).

Проте скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору в установлених порядку і розмірі.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику необхідно надати до Касаційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 48 224,21 грн, на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

- код банку отримувача (МФО): 899998

- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007

- код класифікації доходів бюджету: 22030102 ?Судовий збір (Верховний Суд, 055?).

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації сплаченого судового збору є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.

Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

За змістом частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху зазначаються недоліки такої скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Острозький цукровий завод" залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Острозький цукровий завод" строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Г. М. Мачульський