Справа № 211/2261/26
Провадження № 2/211/3454/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2026 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить суд : встановити факт постійного проживання її разом з матір`ю ОСОБА_3 у період з 01.06.2023 до дати її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини; встановити факт постійного проживання її батька ОСОБА_4 з дружиною ОСОБА_3 у період з 11.09.2021 до дати її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини; а також визнати право власності за нею на 2/6 частини квартири по АДРЕСА_1 та 2/6 частини домоволодіння по АДРЕСА_2 , посилаючись на необхідність оформлення спадкових прав після смерті батьків.
Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду суд прийшов до таких висновків.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
Отже, згідно з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у пункті першому статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності. Правила виключної підсудності забороняють застосування при пред`явленні позову норм інших видів територіальної підсудності.
Статтею 30 ЦПК України встановлено виключну підсудність для певної категорій справ.
Так, частиною першою статті 30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв`язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.
Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20) вважала, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються правила виключної підсудності.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності (постанови Верховного Суду від 10 квітня 2019 року по справі № 638/1988/17 (провадження № 61-30812св18), від 04 березня 2020 року по справі № 757/91/19-ц (провадження № 61-19591св19).
Так, позивачкою зазначено вимоги в тому числі про визнання права власності на частки нерухомого майна в порядку спадкування за законом, а отже мають місце застосуванню правила виключної підсудності.
Згідно наданих до суду письмових доказів та тексту позовної заяви, ОСОБА_1 при визначені ціни позову зазначено середню ринкову вартість квартири по АДРЕСА_1 в сумі 748 986,00 грн. та визначено вартість 1/6 частки в сумі 124 831,00 грн., натомість середню ринкову вартість домоволодіння по АДРЕСА_2 зазначено в сумі 850 500,00 грн. та визначено вартість 1/6 частки в сумі 141 750,00 грн.
Таким чином, вартість об`єкта нерухомості по АДРЕСА_2 є вищою порівняно з вартістю об`єкта нерухомості по АДРЕСА_1 , що за правилами частини першої статті 30 ЦПК України відноситься до підсудності Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суд також ураховує правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 15 березня 2023 року у справі № 759/10375/19 (провадження № 61-8762св22) з подібних правовідносин, відповідно до яких згідно частини другої статті 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. Системний аналіз вказаних норм прав свідчить про те, що визначення ціни позову входять до предмета доказування у даному спорі і встановлюються судом під час розгляду справи по суті на підставі поданих учасниками судового процесу доказів, тобто, такі обставини є предметом доказування у справі та оцінки судом відповідно до положень статей 76 ЦПК України.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 914/3659/21.
За таких обставин, станом на дату вирішення питання щодо дотримання позивачем правил підсудності, суд виходить з доказів, наданих стороною позивача на обґрунтування ціни позову та окремо кожного з об`єктів нерухомого майна.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, та яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, закріплено принцип доступу до правосуддя: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом.
У статтях 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне передати вказану цивільну справу на розгляд за місцезнаходженням нерухомого майна, вартість якого є найвищою, до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, оскільки відповідно до частини першої статті 378 ЦПК України, порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) є підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд.
Згідно положень статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст. ст. 30-32 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Передати на розгляд за підсудністю цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом – до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя:
С. В. Ткаченко