ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 13505586

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.10 Справа № 9/12/10

Суддя

За позовом: Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108)

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Запорожкокс” (69600, м. Запоріжжя, МСП-681)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство “Вугільна компанія “Шахта “Красноармійська-Західна № 1” (85300, Донецька область, м. Красноармійськ, пл. Шибанкова, 1а)

про стягнення суми 2945 грн. 28 коп.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Барчунінов К.О. (довіреність № 594 від 01.03.2010р.);

Від відповідача: Криворучко Д.О. (дов. № 19/51 від 07.04.2010р.);

Від третьої особи: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2945,28 грн., яка складається з: 1008 грн. –збір за зберігання вантажу, 270,72 грн. –збір за зважування, 702,24грн. – збір за маневрову роботу, 6,48 грн. –збір за комплект документів, 957,84 грн. –плата за користування вагонами.

Ухвалою суду від 26.10.2010р. порушено провадження у справі № 9/12/10, судове засідання призначено на 16.11.2010р. В судовому засіданні 16.11.2010р. оголошено перерву до 25.11.2010р. Ухвалою суду від 25.11.2010р. на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі № 9/12/10 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Відкрите акціонерне товариство “Вугільна компанія “Шахта “Красноармійська-Західна № 1”, Донецька область, м. Красноармійськ, цією ж ухвалою розгляд справи відкладено на 09.12.2010р. Ухвалою суду від 07.12.2010р. розгляд справи вікладено на 20.12.2010р., потім - на 27.12.2010р.

27.12.2010р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Просить позов задовольнити на підставі ст.ст. 46, 62, 71, 119, 125 Статуту залізниць України, п.п. 6 п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами, п. 9 Правил зберігання вантажів, п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1), ст. ст. 258, 925 ЦК України, ч. 5 ст. 307 ГК України.

Також, у судовому засіданні 16.11.2010р. позивач усно зазначив, що саме ВАТ “Запорожкокс” (як вантажоодержувач) повинен відповідати за даним позовом.

Відповідач заперечив проти позову, позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вих. № 19/416 від 16.11.2010р.), що отриманий у судовому засіданні 16.11.2010р. Так, зокрема, вважає, що ВАТ “Вугільна компанія “Шахта “Красноармійська-Західна № 1”, як вантажовідправник, повинно нести відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.

Представник третьої особи у судові засідання не з’являвся, витребувані судом документи не надав.

Згідно з ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22.04.2010 року за залізничною накладною № 51401068 станція Чумакове Донецької залізниці до перевезення прийняла вагон № 67181701 з вантажем –концентрат вугільний. Вантажовідправник - Відкрите акціонерне товариство “Вугільна компанія “Шахта “Красноармійська-Західна № 1”, вантажоодержувач –Відкрите акціонерне товариство “Запорожкокс”, станція призначення Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці.

Під час проходження вагону № 67181701 на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці було проведено його контрольне зважування. При контрольному зважуванні виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній № 51401068, тобто вага - брутто 91800 кг., тара з документа –21500 кг, нетто –70300 кг., що більше на 1350 кг., ніж вказано у перевізному документі та більше вантажопідйомності на 1300 кг.

У зв’язку із зазначеним, на станції Синельникове-1 було складено комерційний акт АА № 035689/24/240 від 24.04.2010 року. В зв'язку з проведенням контрольного переважування вагон № 67181701 було відчеплено 24.04.2010 року о 3 год. 40 хв. та затримано до оформлення документів 27.04.2010 року 13 год. 40 хв. на коліях на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці.

Через вищезазначену затримку, залізницею були понесені додаткові витрати на загальну суму 2945 грн. 28 коп., а саме:

- плата за користування вагоном за 82 години складає 957,84 грн.;

- маневрова робота з подачі і забирання на ваги (0,5 годин) складає 702,24 грн.;

- збір за зберігання 70300 кг вантажу протягом 3 діб складає 1008 грн.;

- збір за зважування вантажу - 270,72 грн.;

- вартість бланків ГУ-29-О - 6,48 грн.

Про зазначене було складено акт загальної форми № 169 від 27.04.2010 року.

27.04.2010 року на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці за посилочною залізничною накладною № 46605904 прибув вагон № 65882359 з концентратом вугільним на адресу вантажоодержувача - ВАТ “Запорожкокс”.

По прибуттю на станцію Запоріжжя-Ліве, на підставі актів загальної форми № 169 та № 170 від 27.04.2010р. станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці, суми додаткових зборів, пов'язаних із затримкою були включені до накопичувальних карток № 28049007, № 28049008.

Вантажоодержувачу - ВАТ “Запорожкокс” надані на підпис накопичувальні картки № 28049007, № 28049008, але накопичувальні картки були підписані з запереченнями.

01.06.2010 року ДП “Придніпровська залізниця” направило на адресу ВАТ “Запорожкокс” претензію № 11 від 28.05.2010 року. В претензії ДП “Придніпровська залізниця” зазначило, що вантажоодержувачем порушено ст. 62 Статуту залізниць України та п. 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 864/5085 де передбачено, що остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

Як зазначив позивач, відповіді на претензію він не отримав. Сума 2945,28 грн., вказана у претензії, сплачена не була.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін господарський суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Із змісту ст. 202 ЦК України слідує, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Статтею 909 ЦК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Пунктом 5 ст. 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов’язань.

Так, відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Із змісту ст. 122 Статуту залізниць України слідує, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до п. 2.1. розділу 2 Правил оформлення перевізних документів (затверджених Міністерством транспорту України 24.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084), вантажовідправником заповнюються, зокрема, графа комплекту перевізних документів, як то “Маса вантажу в кг, визначена відправником”.

Пунктом 2.3. Правил визначено, що у графі “Правильність внесення у накладну відомостей підтверджую” представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

В судовому засіданні встановлено, що відправником в накладній № 51401068 зазначено масу вантажу в кілограмах та в графі “Правильність внесення у накладну відомостей” мається підпис відправника, тобто відправник підтвердив правильність внесення відомостей до накладної.

В даній накладній також мається зауваження, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних ним у накладній, відповідно до статей 24, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998р. № 457.

Пунктом 5.5. Правил встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно з п.п. 6.1-6.3 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. № 04-5/225: “Збитки (додаткові витрати), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у статтях 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно із статтею 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Оскільки накладна є письмовою формою договору перевезення вантажу, що укладається вантажовідправником із залізницею згідно зі статтею 24 Статуту і вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то й відповідачем за позовами про стягнення штрафу за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача має бути відправник вантажу”.

На підставі викладеного, вимога позивача про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Запорожкокс” суми 2945,28 грн., яка складається з: 1008 грн. –збір за зберігання вантажу, 270,72 грн. –збір за зважування, 702,24 грн. –збір за маневрову роботу, 6,48 грн. –збір за комплект документів, 957,84 грн. –плата за користування вагонами, є безпідставною, у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 31.12.2010р.