ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 134995245

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 459/1855/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/235/26 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Шептицького міського суду Львівської області від 5 березня 2026 року,

з участю: прокурора ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_6 , (в режимі відеоконференції),

захисника-адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

встановила:

вищевказаною ухвалою задавлено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів, з 05 березня 2026 року по 03 травня 2026 включно.

Визначено обвинуваченому ОСОБА_6 заставу у виді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Шептицького міського суду Львівської області від 5 березня 2026 року.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що оголошена йому підозра є необґрунтованою, оскільки інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України він не вчиняв.

При апеляційному розгляді обвинувачений та його захисник просили апеляційну скаргу задоволити з наведених у ній мотивів.

Прокурор заперечив проти задоволення апеляційних вимог, зазначивши, що визначені ст. 177 КПК України ризики не зменшились.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого щодо поданої апеляційної скарги, думку прокурора про законність судового рішення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Частиною 1 ст. 404 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визначено ст. 422-1 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного перегляду, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою та постановлена з дотриманням вимог чинного законодавства.

З матеріалів провадження убачається, що на розгляді Шептицького міського суду Львівської області перебуває кримінальне провадження №12025141150000311 від 05 травня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_9 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У межах цього кримінального провадження ОСОБА_6 07 травня 2025 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави, який надалі було неодноразово продовжено, востаннє оскаржуваною ухвалою від 05.03.2026.

Продовжуючи строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції врахував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер пред`явленого обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками в справі.

Суд першої інстанції, із врахуванням вищенаведеного, не знайшов підстав для застосування інших запобіжних заходів альтернативних триманню під вартою, як таких, що не достатні для запобігання ризиків та виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, та вважає, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні судового розгляду, в тому числі щодо належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Відомостей, які б свідчили про неможливість подальшого застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим не надано.

Що стосується доводів обвинуваченого про відсутність доказів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доведеність його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, невстановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, не беруться до уваги колегією суддів, оскільки питання щодо доведеності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення, яка ґрунтується на належних, допустимих та достатніх доказах, вирішується в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку у справі, а не на стадії її розгляду, зокрема і під час вирішення питання про необхідність продовження застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, на думку колегії суддів, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , характеру кримінального правопорушення, суд при визначенні розміру застави прийшов до правильного висновку, визначивши ОСОБА_6 заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень.

Враховуючи наведене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких обвинувачений просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскарженого рішення.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, зі справи не вбачається.

Керуючись ст.ст. 376, 177, 178, 183, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,

постановила :

апеляційну скаргу обвинуваченогоОСОБА_6 – залишити без задоволення, а ухвалу Шептицького міського суду Львівської області від 5 березня 2026 року щодо ОСОБА_6 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: