КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
18 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1444/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.,
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: державний реєстратор Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59, код ЄДРПОУ 33423535)
про зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 , через адвоката Руссу Н.О., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора Олександрійської міської ради, у якому просить зобов`язати державного реєстратора Олександрійської міської ради повторно розглянути його заяву про державну реєстрацію гаража №2 під літ. А, із цегли, загальною площею 26,2 кв. м., який розташований за адресою: м. Олександрія, пр. Соборний, 82, вартістю 111700 грн., та зареєструвати право власності.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з`ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частинами 1, 5 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються, зокрема:
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У пункті 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з пунктами 7, 9 частини 1 статті 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суд зазначає, що у публічно-правовому спорі вимога про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень - вчинити певні дії є похідною від вимоги про визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності цього суб`єкта владних повноважень, яким порушені права, свободи або законні інтереси позивача. Такі вимоги становлять предмет позову.
У позовній заяві представник позивача вказала відповідачем державного реєстратора Олександрійської міської ради, зазначила код ЄДРПОУ, який належить Олександрійській міській раді, та просить суд зобов`язати відповідача зареєструвати за позивачем право власності на об`єкт нерухомого майна - гараж, придбаний ним за договором купівлі-продажу у 1985 році. Зазначає, що позивач звернувся до ЦНАП Олександрійської міської ради із заявою про реєстрацію права власності на цей гараж, однак відповідач відповіддю від 12.11.2025 року відмовив у реєстрації через відсутність реєстрації договору купівлі-продажу в бюро технічної інвентаризації.
При цьому представник позивача не оскаржує жодних рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень (зокрема державного реєстратора), а позовні вимоги обґрунтовує посиланням на норми Цивільного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Згідно з пунктом 2 частини 1, частиною 2 статті 6 цього Закону суб`єктами державної реєстрації прав є:
- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
- державні реєстратори прав на нерухоме майно.
Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державним реєстратором є:
1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав;
2) нотаріус;
3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.
Згідно зі статтею 11 цього Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
У матеріалах позовної заяви відсутні докази, які підтверджують виникнення спору у сфері публічно-правових відносин між позивачем та державним реєстратором прав на нерухоме майно, зокрема докази прийняття рішення про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно (гараж) за результатами розгляду заяви позивача.
Долучена до позовної заяви відповідь Олександрійського міського голови від 12.11.2025 року, яка надана відповідно до Закону України "Про звернення громадян" на заяву ОСОБА_1 від 13.10.2025 року про зобов`язання державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг зареєструвати право власності на гараж, не є рішенням державного реєстратора.
Олександрійська міська рада та її голова не є суб`єктами державної реєстрації прав у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Отже, зміст позовних вимог не відповідає предметній юрисдикції адміністративних судів, визначеній пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України, оскільки позивачем не заявлено вимог про оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень (державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав), а заявлені вимоги фактично спрямовані на захист цивільного права власності.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -
У Х В А Л И Л А:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду виправлену позовну заяву, у якій привести позовні вимоги у відповідність до способів захисту, передбачених статтею 5 КАС України, та надати докази прийняття/вчинення державним реєстратором рішення, дії чи бездіяльності, що оскаржується.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ