ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 133743573

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 932/9814/24

Провадження № 1-кп/932/639/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

Головуючої судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),

представника потерпілого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 4 ст. 296 КК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав раніше подане клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , підтримавши обґрунтування, правові підстави та ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Сторона захисту у судовому засіданні просила суд змінити запобіжний захід на інший не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки ризики необґрунтовані та недоведені. Обвинувачений вже тривалий час тримається під вартою, тому існує необхідність у зміні запобіжного заходу.

Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.

Суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію.

Питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою вирішується на стадії судового розгляду, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення. Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у вказаному кримінальному провадженні. Тому, під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у суді першої інстанції на стадії судового розгляду вирішальним є з`ясування питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.

Кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_5 , зокрема, згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів проти громадського порядку та моральності, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від трьох до семи років позбавлення волі, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.

Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, спроможний переховуватись від суду. Також, існує ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки на сьогоднішній день вони не допитані судом.

Окрім того, обвинувачений спроможний вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, а тому існує ймовірність вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ст. 408 КК України, з метою уникнення відбування призначеного покарання, у разі доведення його вини за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Суд враховує характер кримінальних правопорушень, які інкриміновані обвинуваченому, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, що в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченого під вартою в умовах гауптвахти і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

На сьогодні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені судом раніше не зменшилися, продовжують існувати, а тому, з урахуванням дієвості такого заходу забезпечення кримінального провадження, необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи, що обвинувачений перебуває під вартою з 26.07.2024, з огляду на обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень та те, що прокурор тривалий час не може забезпечити явку свідків до суду, суд вважає можливим зменшити розмір застави, який відповідає тяжкості інкримінованого злочину та узгоджується з положеннями пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України, а також буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у випадку його звільнення з-під варти внаслідок внесення визначеного розміру застави, з покладенням обов`язків, що визначені ухвалою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176 - 178, 182, 183, 193, 197, 331, 369-372, 376, 395 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням його в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 03 квітня 2026 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 грн (сто шістдесят шість тисяч чотириста гривень) 00 коп.

Установити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_5 або іншою фізичною чи юридичною особою, застави у розмірі 166 400 грн (сто шістдесят шість тисяч чотириста гривень) 00 коп. ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_5 будуть покладені такі обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;

-утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-повідомляти суд про зміну місця проходження військової служби/проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі нез`явлення його за викликом до суду без поважних причин чи неповідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на інший не пов`язаний з триманням під вартою – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.

Суддя ОСОБА_1

Ухвала № 127925399

Відкрити повний перегляд

Справа № 932/9814/24

Провадження № 1-кп/932/639/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2025 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

Головуючої судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження №12024052380000296 від 25.07.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 4 ст. 296 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , підтримавши обґрунтування, правові підстави та ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник у судовому засіданні просив суд змінити йому запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки він тривалий час утримується під вартою та має намір продовжити службу, або зменшити розмір застави до мінімально можливого.

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав клопотання захисника.

Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора, просив задовольнити, зазначивши, що підстави для зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт відсутні.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.

Кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_5 , зокрема, згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів проти громадського порядку та моральності, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від трьох до семи років позбавлення волі, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.

Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, спроможний переховуватись від суду. Також, існує ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки на сьогоднішній день не допитані судом.

Окрім того, обвинувачений спроможний вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, а тому існує ймовірність вчинення останнім кримінального правопорушення, передбачених ст. 408 КК України, з метою уникнення відбування призначеного покарання, у разі доведення його вини за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

З приводу клопотання обвинуваченого суд звертає увагу сторони захисту, що з моменту постановлення попередньої ухвали суду істотних змін підстав та ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувались судом, не відбулося. Разом із цим, обвинувачений не пояснив суду як він має намір виконувати обов`язки військової служби у разі застосування щодо нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Отже, на сьогоднішній день ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені судом раніше не зменшилися, продовжують існувати, а тому, з урахуванням дієвості такого заходу забезпечення кримінального провадження, необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так, заслухавши позицію сторони захисту, враховуючи, що під час постановлення попередньої ухвали суду розмір застави був визначений у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також, що на сьогоднішній день суду не було надано доказів та не наведено доводів, відповідно до яких зменшення розміру застави до мінімально можливого розміру забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд дійшов висновку про необхідність залишити заставу у раніше визначеному розмірі.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинувачених такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження; утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; повідомляти суд про зміну місця проходження військової служби/проживання/перебування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 331, 369-372, 376, 395 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням його в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 04 серпня 2025 року включно.

Установити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_5 під вартою є 04 серпня 2025 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень) 00 коп.

Установити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_5 або іншою фізичною чи юридичною особою, застави у розмірі 242 240 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень) 00 коп. ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_5 будуть покладені такі обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;

-утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-повідомляти суд про зміну місця проходження військової служби/проживання/перебування.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі нез`явлення його за викликом до суду без поважних причин чи неповідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або зменшення застави до мінімально можливого розміру – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.

Суддя ОСОБА_1