ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-з/803/58/26 Справа № 201/1655/25
Суддя у 1-й інстанції - Наумова О.С. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
УХВАЛА
27 січня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Агєєва О.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів на утримання дітей,
-заслухавши доповідь судді Гапонова А.В.
В С Т А Н О В И В :
16 грудня 2025 рокупостановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 23 травня 2025 року задоволено частково.
Рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 23 травня 2025 року змінено в частині суми пені, що підляже стягненню з 104 760 гривень на 27720 (двадцять сім тисяч сімсот двадцять) гривень.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Соборного районного суду м. Дніпра від 13 червня 2025 року залишено без задоволення.
Ухвалу Соборного районного суду м. Дніпра від 13 червня 2025 року залишено без змін.
18.12.2025 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат.
Так у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року, справа № 755/7943/20-ц, провадження № 61-15441св21 зазначено, що квитанції до прибуткового касового ордера, надані заявником у розпорядження суду, є належним доказом понесення ним витрат на правничу допомогу.
У справі що розглядається Трискибою І.В. не надано документів (квитанції, прибуткового касового ордеру тощо), що свідчать про оплату гонорару адвокату Базюкевичу Є.В.
А якщо гонорар не оплачено фактично, то сам договір про надання правничої допомоги можливо розцінювати як намір оплати у визначеному розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Граматично, "Витрати" - це гроші, кошти, або інші економічні ресурси, витрачені на що-небудь.
Тож, якщо грошові кошти фактично ще не витрачені, зазначена у відповідному договорі сума є лише наміром їх витратити.
Процесуальний закон не передбачає можливості компенсувати стороні суму, яка вона має намір витратити на професійну правничу допомогу.
Компенсації підлягають лише витрати, як це передбачене положеннями статті 137 ЦПК України.
Але жодного документу (квитанції, розписки, прибуткового касового ордеру або іншого документу), що стороною був сплачений гонорар адвокату, тобто понесені відповідні витрати, до заяви про ухвалення додаткового рішення не додано.
А тому заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Отже, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення у справі.
Керуючись статтями 260, 270 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити ОСОБА_1 в ухваленні додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів на утримання дітей.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повне судове рішення виготовлено 27.01.2026 року.
Судді: