ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 132916947

Озвучення тимчасово недоступне

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/11102/25 Справа № 201/11705/25

Суддя у 1-й інстанції - Наумова О. С. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого – Пищиди М.М.

суддів – Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 01 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, звільнення від сплати аліментів та заборгованості по аліментах, –

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 01 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, звільнення від сплати аліментів та заборгованості по аліментах — визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість судового рішення, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що 19.09.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду через підсистему «Електронний суд» із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, звільнення від сплати аліментів та заборгованості по аліментах, в якому просила зменшити розмір аліментів з неї на трьох дітей до загального розміру на всіх дітей 1/2 частини заробітної плати (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісяця, звільнити її від сплати аліментів на трьох дітей, звільнити її від сплати заборгованості за аліментами, яка матиме місце станом на день ухвалення рішення в цій справі.

Ухвалою судді Наумової О.С. від 25.09.2025 визначено суму судового збору, яка підлягає сплаті за позовну вимогу про звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам в розмірі 4 416 гривень, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, звільнення від сплати аліментів та заборгованості по аліментах, залишено без руху, про що повідомлено позивачку та надано строк для виправлення виявлених недоліків (подання доказів про сплату судового збору в сумі 10 867 грн 20 коп) не пізніше 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Також судом розглянуто клопотання позивачки, в якому вона просила звільнити її від сплати судового збору, а в разі відмови у звільненні – про відстрочення сплати судового збору, і не знайшов підстав для його задоволення.

Позивачці було роз`яснено, що у разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та буде їй повернута.

Як вбачається з довідки про доставку електронного документу, вказана ухвала суду була отримана ОСОБА_3 через електронний кабінет 25.09.2025 о 23 год. 54 хв.

30.09.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивачка просить звільнити її від сплати судового збору, а в разі відмови – просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Позивачка вважає наявними підстави просити суд про звільнення від сплати судового збору через майновий стан, який не дозволяє здійснити відповідні витрати, а також через фізичну неможливість здійснювати платежі через арешт всіх коштів і майна позивачки в межах виконавчого провадження зі стягнення аліментів.

Станом на 01.10.2025 квитанції про сплату судового збору позивачка у встановлений судом строк не подала, а відтак ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху не виконала, своїм правом на апеляційне оскарження ухвали в частині визначення розміру судових витрат не скористалася.

Повторне клопотання позивачки про звільнення/відстрочення від сплати судового збору зводиться до незгоди з висновками суду, правильність яких перевіряє апеляційний суд в межах своїх повноважень, а не суд першої інстанції шляхом повторного розгляду клопотання.

Судом також встановлено, що ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 12.08.2025 вже було залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, звільнення від сплати аліментів та заборгованості по аліментах. Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 18.09.2025 позовну заяву повернуто з підстав неусунення недоліків. Ухвала не оскаржена, однак позивачкою знову поданий аналогічний позов без сплати судового збору.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для повернення позовної заяви.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (п. 1 ст. 6 Конвенції).

Згідно національного законодавства, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судовий збір є складовою судових витрат.

За загальними правилами цивільного судочинства (статті 133, 177, 356, 357, 392, 393 ЦПК України) судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну та касаційну скаргу.

При цьому судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір».

Суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивач не сплатив судовий збір за подання позовної заяви, а тому обґрунтовано ухвалою від 25.09.2025 залишив позовну заяву без руху та надав п`ятиденний строк для усунення недоліків скарги з моменту отримання ухвали, які позивач не усунув.

Установивши, що позивач не виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху у встановлений судом строк, не сплатив судовий збір у передбаченому законом розмірі, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про визнання позовної заяви неподаною та повернення її заявнику.

Апеляційний суд також враховує необхідність забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, встановлене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема права повторного звернення до суду з позовом після усунення недоліків, що стали підставою для повернення позовної заяви та дотримання рівних прав щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Позивачу було роз`яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Таким чином доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою, а тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував обставини справи, дав об`єктивну оцінку зібраним і дослідженим в судовому засіданні доказам та обґрунтовано дійшов правильного висновку про повернення позовної заяви заявнику.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — залишити без задоволення.

Ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 01 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 24 грудня 2025 року.

Головуючий:

Судді: