ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 13137649

Озвучення тимчасово недоступне

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2010 р.

№ 26/48/09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Удовиченка О.С.,

суддів

Заріцької А.О.,

Міщенка П.К.

розглянувши касаційну скаргу

Запорізького державного підприємства "Радіоприлад"

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2010 року

у справі

господарського суду

№ 26/48/09

Запорізької області

за заявою

до

відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"

Запорізького державного підприємства "Радіоприлад"

про

арбітражний керуючий

визнання банкрутом

Забродін О.М.

за участю представників: Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" Денисюк О.С.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 8 липня 2009 року порушено провадження у справі № 26/48/09 про банкрутство ЗДП "Радіоприлад".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17 серпня 2010 року (суддя Юлдашев О.О.) затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів ЗДП “Радіоприлад”; грошові вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву (далі –Комітет) у розмірі 14 990 640, 22грн. відхилено в повному обсязі; вимоги інших кредиторів визнані погашеними, тощо (т. 8 а.с. 134).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2010 року (колегія суддів: Запорощенко М.Д. –головуючий, Калантай М.В., Новікова Р.Г.) скасовано ухвалу господарського суду Запорізької області від 17 серпня 2010 року в частині відхилення в повному обсязі грошових вимог Комітету; задоволенено заяву Комітету про визнання кредитором та внесення його до третьої черги реєстру вимог кредиторів боржника на суму 14 990 640, 22 грн.; визнано Комітет кредитором ЗДП “Радіоприлад” на вказану суму; вирішено внести вказані вимоги до третьої черги реєстру задоволення вимог кредиторів; в іншій частині ухвалу господарського суду Запорізької області від 17 серпня 2010 року у справі № 26/48/09 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції боржник подав касаційну скаргу з вимогою її скасувати, ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 257, 258, 268 ЦК України, п. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Колегія суддів обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що Комітет звернувся з грошовими вимогами до боржника в місячний строк, передбачений ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон).

Виходячи зі змісту ст. 14 Закону кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву, самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

За приписами ст. 14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє всіх кредиторів.

Повідомленням розпорядника майна від 23 жовтня 2009 року № 01/17 грошові вимоги Комітету розпорядником майна та директором боржника не визнані в повному обсязі (т. 7 а.с. 129).

Господарський суд не зв'язаний висновками боржника і розпорядника майна за результатами розгляду кредиторських вимог та перевіряє законність і обґрунтованість заявлених до боржника вимоги в повному обсязі.

Таким чином, суд розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її на відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

В частині відхилення в повному обсязі грошових вимог Комітету у розмірі 14 990 640, 22 грн. ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Комітету було відомо про самовільне відчуження товарно-матеріальних цінностей мобілізаційного резерву у грудні 2005 року, а тому, з урахуванням приписів ст.ст. 257, 258 ЦК України Комітетом пропущено строк позовної давності для звернення з такими вимогами.

Доводи апеляційної скарги зводилися до спростовування висновків суду про наявність підстав для застосування позовної давності.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи ухвалу місцевого господарського суду виходив з тих положень, що Комітет відноситься до центральних органів виконавчої влади.

При апеляційному перегляді ухвали судом апеляційної інстанції встановлено, що 26 вересня 2002 року між Комітетом та ЗДП “Радіоприлад” було укладено договір відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву № 61. Накопичення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву проведено відповідно до затвердженої номенклатури.

14 вересня 2007 року на підставі службового завдання Комітету від 30 серпня 2007 року № 337/п, контрольно-ревізійним відділом Комітету була проведена контрольна перевірка наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей державного резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ЗДП “Радіоприлад”, за результатами якої виявлені факти самовільного використання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, про що складено акт від 14 вересня 2007 року, з яким були ознайомлені в.о. генерального директора боржника Панфілов С.В., в.о. головного бухгалтера Школяренко О.А. та відповідальний за роботу з мобілізаційним резервом Клемешина Л.О.

Згідно з п. 3 та п. 4 ст. 11 Закону України “Про державний матеріальний резерв” підприємства всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно із зазначеними завданнями власними силами.

Як встановлено судом апеляційної інстанції акт перевірки контрольно-ревізійного відділу Комітету боржником у встановленому законом порядку оскаржений не був, висновки даної перевірки спростовані не були.

На підставі вказаного, суд апеляційної інстанції визнав вимоги Комітету обґрунтованими.

Суд першої інстанції посилаючись на сплив позовної давності для звернення із вказаними вимогами послався на лист боржника від 23 листопада 2005 року № М-353т, яким останній повідомив Комітет про результати інвентаризації та пропозиції щодо відшкодування завданих збитків.

Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що посилання на зазначений лист боржника відсутні як в повідомленні боржника та розпорядника майна від 23 жовтня 2009 року № 01/17, так і в інших поясненнях боржника, до того ж, матеріали справи не містять оригіналу або копії цього документа.

Також суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду зазначив що, суд першої інстанції застосовуючи позовну давність не звернув уваги на приписи п. 3 ст. 267 ЦК України.

Однак, колегія суддів підтримує висновок апеляційного суду про те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, оскільки згідно ст. 268 ЦК України позовна давність не розповсюджується на вимоги центрального органу виконавчої влади, який здійснює управління державним резервом, згідно виконання зобов’язань, що витікають із Закону України „Про державний матеріальний резерв”.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що Комітетом строк позовної давності пропущено не було, а тому правомірно визнав грошові вимоги останнього.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин та матеріалів справи, вірно застосував норми діючого законодавства, яке регулює спірні правовідносини, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи, повно їх встановив, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови Донецького апеляційного господарського суду не має.

Керуючись ст.ст. 85, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2010 року у справі № 26/48/09 залишити без змін.

Головуючий О. Удовиченко

Судді А. Заріцька

П. Міщенко