ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 131357755

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

27 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 307/950/18

провадження № 51-4071 ск 25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2023 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 22 липня 2025 року,

встановив:

У поданій скарзі захисник порушує питання про перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 цієї статті.

Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Проте наведених положень процесуального закону захисником не дотримано.

Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку. При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.

Посилаючись на істотне порушення судами вимог кримінального процесуального закону, сторона захисту вказує на вибіркову оцінку доказів без належного їх дослідження у сукупності, однак з огляду на вимоги процесуального закону має обґрунтувати вказану підставу з урахуванням положень ст. 412, ч. 2 ст. 438 КПК.

При цьому, оцінка достовірності доказів здійснена судом, з огляду на положення ст. 433 КПК, не може бути предметом перевірки судом касаційної інстанції.

Оскаржуючи допустимість окремих доказів, сторона захисту не наводить правового обґрунтування своєї позиції з огляду на положення статей 86, 87 КПК, з огляду на мотиви викладені у судових рішеннях.

Оскаржуваний вирок місцевого суду був предметом перевірки в порядку апеляційної процедури. Однак, заперечуючи законність ухвали апеляційного суду, захисник не зазначає, яких саме порушень припустився суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 , з огляду на положення статей 94, 370, 404, 405, 412, 414, 419 КПК, не вказує та не конкретизує, які доводи його апеляційної скарги залишились поза увагою цього суду.

Посилаючись на необхідність скасування судових рішень і призначення нового розгляду у суді першої інстанції, захиснику слід обґрунтувати таке прохання в описовій частині скарги, з урахуванням положень ст. 415 КПК.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити касаційну скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків.

На усунення недоліків, захиснику слід подати нову касаційну скаргу.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2023 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 22 липня 2025 року залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання ним ухвали.

У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3