ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 131284498

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 345/6594/24

Провадження № 11-кп/4808/390/25

Категорія ч.1 ст. 301-1 КК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано – Франківського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_3 ,

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

з участю прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку кримінальне провадження за апеляційною скаргою з доповненням та змінами обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Калуського міськрайонного суду від 05 червня 2025 року, відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 301-1 КК України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не судимого, -

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком, ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України та призначено йому покарання – один рік обмеження волі.

Арешт, накладений відповідно до ухвали Калуського міськрайонного суду від 04.09.2024 року після набрання вироком законної сили постановлено скасувати повністю.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави судові витрати за проведення судової мистецтвознавчої експертизи в розмірі 1135,92 грн.

Питання речових доказів вирішено у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 умисно одержав доступ до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, придбав та зберігав дитячу порнографію без мети збуту чи розповсюдження.

Злочин вчинено при наступних обставинах.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист суспільної моралі» дитяча порнографія – зображення у будь-який спосіб дитини чи особи, яка виглядає як дитина, у реальному чи змодельованому відверто сексуальному образі та/або задіяної у реальній чи змодельованій відверто сексуальній поведінці, або будь-яке зображення статевих органів дитини в сексуальних цілях.

Згідно до ст.7 цього ж Закону, з метою захисту морального та фізичного життя неповнолітніх забороняється, окрім іншого, виготовлення (виробництво), зберігання, реклама, розповсюдження, придбання продукції, що містить дитячу порнографію, ввезення, вивезення, транзит через територію України, поштова пересилка такої продукції.

Так, 19.11.2022, у період часу із 01 год. 22 хв. по 01 год. 23 хв. ОСОБА_9 , всупереч моральним засадам суспільства в частині заборони поширення серед населення вульгарно-натуралістичної, цинічної, непристойної фіксації статевих актів, самоцільної, спеціальної демонстрації геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні інстинкти, із зображенням у будь-який спосіб дитини чи особи, яка виглядає як дитина, виник злочинний умисел, спрямований на отримання доступу до дитячої порнографії, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, а саме за допомогою свого ноутбука марки «Lenovo», моделі «80К8» із серійним номером «R90F8XT9», який під`єднаний до всесвітньої мережі Інтернет, веб-браузера, який призначений для перегляду веб-сторінок та контенту в мережі Інтернет для операційної системи Microsoft Windows.

Після цього, ОСОБА_9 знаходячись за місцем свого проживання та реєстрації, що за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою веб-браузера, який призначений для перегляду веб-сторінок та контенту в мережі Інтернет для операційної системи Microsoft Windows, які були встановлені у цей час на належному йому ноутбуці марки «Lenovo», моделі «80К8» із серійним номером «R90F8XT9», використовуючи невстановлені IP-адреси, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх, протиправно, за допомогою веб-браузера, шляхом введення ключових слів у пошукових системах мережі Інтернет, одержав доступ та завантажив з мережі Інтернет на носій інформації вище вказаного ноутбука, відео файли із назвою «Moscow.avi», «sbor.mpg», «sbor1.mpg», «v16.mpg», «детское порно(porn) preteen-incest{инцест}….mpg», які згідно висновку мистецтвознавчої експертизи від 24.09.2024 являються дитячою порнографією, та таким чином їх придбав.

В подальшому, ОСОБА_9 , отримавши доступ за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем до дитячої порнографії та завантаживши її, умисно зберігав дитячу порнографію без мети збуту чи розповсюдження, на ноутбуці марки «Lenovo», моделі «80К8» із серійним номером «R90F8XT9», який в подальшому був вилучений працівниками поліції в ході проведення обшуку у будинку що за адресою: АДРЕСА_1 .

В поданій апеляційній скарзі із змінами та доповненнями обвинувачений ОСОБА_9 вважає, що вирок Калуського міськрайонного суду є незаконним, необґрунтованим та невмотивованим з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Зазначає, що під час судового розгляду не досліджено обставин, з`ясування яких мало істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого вироку.

При цьому не були належно досліджені обставини появи та виявлення на належному йому пристрої, після вилучення під час обшуку в його помешканні 02.09.2024 року конкретних п`яти цифрових файлів, які судово-мистецтвознавчою експертизою визнано дитячою порнографією.

Вказує, що суд не застосував норми ст.ст. 11, 23, 24 КК України щодо категорій кримінального правопорушення вини та умислу, примітки до ст. 301-1 цього Кодексу.

Разом з тим, суд не застосував норми ст. 376 КПК України щодо проголошення вироку прилюдно, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати (05.06.2025 року), а не 06.06.2025 року о 10.00 год. Вказане грубе процесуальне порушення у вигляді підписання вироку саме 05.06.2025 року підтверджується самостійним виправленням судом 09.06.2025 року нібито допущеної описки в даті вироку 06.06.2025 замість 05.06.2025 року.

Окрім цього зазначає, що суд не досліджував та некритично повністю сприйняв версію сторони обвинувачення про завантаження саме 19.11.2022 року протягом однієї хвилини 5 файлів саме обвинуваченим та саме на його комп`ютерний пристрій.

Характеристики цифрового файлу, що відображаються в таких комп`ютерних програмах системи лише умовно можна пов`язувати та ототожнювати з операціями їх завантаження/зміни, оскільки такі характеристики файлу не місять інформації про пристрій, на якому його створено, а також пристрій з якого чи на який такий файл завантажено. Крім того, характеристики файлу можливо змінювати також маніпуляціями системним часом пристроїв.

Проте, такі сумнівні факти не підтверджені іншими належними, допустимим та достатніми доказами. Твердження сторони обвинувачення та суду у вироку про умисне завантаження саме обвинуваченим в конкретний час на його пристрій файлів не витримує критики та не підтверджується об`єктивними доказами.

Суд першої інстанції ухилився від дослідження та оцінки факту відсутності виявлення файлів, які в подальшому визначено як такі, що містять дитячу порнографію під час обшуку в помешканні обвинуваченого та їх виявлення, зафіксованих в протоколах огляду.

Також суд не дослідив та не дав правової оцінки з точки зору належності та допустимості обвинувальному акту від 26 листопада 2024 року, який підписаний та затверджений прокурором ОСОБА_11 з перевищенням службових повноважень, не завірений відтиском гербової печатки із зображенням великого державного герба України.

Вказує, що протокол огляду від 30.09.2024 року не є доказом завантаження обвинуваченим 19.11.2022 року у визначений час п`яти файлів та їх наявності на пристрої під час обшуку 02.09.2024 року.

За наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші, зокрема версію обвинуваченого про умисне створення посадовими особами органу досудового розслідування фальшивих доказів з метою притягнення невинуватої особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, що належний обвинуваченому ноутбук, марки «Lenovo», моделі «80К8» із серійним номером «R90F8XT9» не визнано знаряддям злочину та відсутності відповідної санкції і ч.1 ст. 301-1 КК України – суд протиправно вирішив його конфіскувати в дохід держави.

Суд за відсутності суб`єкта злочину, умислу на вчинення інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, не доведення такого умислу, постановив відносно нього обвинувальний вирок та призначив покарання.

Сторона обвинувачення під час судового розгляду даного кримінального провадження не довела, що обвинувачений 19.11.2022 року умисно та свідомо завантажив на свій комп`ютер відео файли, що містять дитячу порнографію, крім цього, жоден із наданих прокурором доказів на це не вказує.

Вказує, що згідно примітки до ст. 301-1 КК України, у цій статті одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем або технологій слід вважати умисним, якщо доведено, що особа усвідомлювала, що у такий спосіб вона отримає доступ до дитячої порнографії (наприклад доведено, що особа отримала такий доступ повторно або шляхом внесення плати, тощо).

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 301 КК України, характеризується виною у формі прямого умислу. Прямий є умисел у випадку, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала його настання.

Отже, сторона обвинувачення повинна була довести, що він, як обвинувачений, вчиняв активні дії, спрямовані на умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем чи технологій або умисне її придбання, зберігання.

Звертає увагу, що вказаний ноутбук був придбаний ним ще у 2021 році, який раніше вже був у користуванні. Крім цього, восени 2022 року він давав цей ноутбук в ремонт знайомому, як фахівцеві з ремонту комп`ютерів ОСОБА_12 , який приблизно два тижні в кінці листопада 2022 року ремонтував його.

Стверджує, що на жодних сайтах він не реєструвався, жодних матеріалів порнографічного змісту, створених за участю дітей не встановлював і не скачував. На його думку, можливо, саме під час перебування ноутбука в ремонті у ОСОБА_13 19.11.2022 року на його ноутбук могли бути завантажені вказані файли з мережі «Інтернет». Про наявність цих файлів на вказаному пристрої йому стало відомо вже тільки в ході досудового розслідування.

Просить вирок Калуського міськрайонного суду щодо ОСОБА_9 скасувати та закрити кримінальне провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 301-1 КК України. Процесуальні витрати віднести за рахунок держави. Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Під час апеляційного розгляду:

- обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_10 , підтримали подану апеляційну скаргу зі змінами та доповненнями, просили вирок суду першої інстанції скасувати, а вказане кримінальне провадження закрити з наведених підстав;

- прокурори проти апеляційної скарги зі змінами та доповненнями обвинуваченого заперечили, просили оскаржуваний вирок суду від 05.06.2025 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги із змінами та доповненнями, колегія суддів вважає, що вирок суду слід скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

У відповідності до положень ч.3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині обвинувального вироку мають бути зазначені: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Разом з тим, судом першої інстанції не дотримано зазначених вимог кримінального процесуального закону.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження ОСОБА_9 пред`явлено обвинувачення, в умисному одержанні доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, придбання та зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження.

Однак, суд першої інстанції належним чином не перевірив та не дослідив обставини появи та виявлення на належному обвинуваченому ноутбуці марки «Lenovo», моделі «80К8» після проведення обшуку в його помешканні конкретних п`яти цифрових файлів, які судово-мистецтвознавчою експертизою визнано дитячою порнографією.

Також судом першої інстанції було досліджено протокол огляду комп`ютерних даних, де виявлено вказані файли і дату та час їх завантаження на носій інформації вказаного вище ноутбука, однак судом не встановлено належним чином з яких саме конкретних ресурсів та програм з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем обвинуваченим було отримано доступ до дитячої порнографії через мережу Інтернет, за допомогою яких було завантажено порнографічні файли і сам спосіб завантаження та їх появу на вказаному ноутбуці.

Не перевірено доводи сторони захисту про можливу зміну дат завантаження та створення файлів.

Також судом не спростовано належним чином доводи сторони захисту про те, що саме обвинувачений ОСОБА_9 завантажив 19.11.2022 року протягом майже однієї хвилини 5 файлів з дитячою порнографією.

При цьому, наведені у вироку висновки про пояснення обвинуваченого, що вилучений ноутбук належить йому на праві власності і ніхто інший ним не користувався, і станом на 2022 рік він перебував у його користуванні, самі по собі не можуть однозначно свідчити про винуватість ОСОБА_9 в інкримінованому кримінальному правопорушенні за обставин, зазначених в обвинувальному акті.

Таким чином, суд першої інстанції при постановленні вироку, не звернув увагу на вказані доводи сторони захисту, не надав належну оцінку у судовому рішенні.

Однак, не зважаючи на це, суд першої інстанції, допускаючи істотні порушення кримінального процесуального закону, не спростувавши вказані доводи сторони захисту про непричетність обвинуваченого ОСОБА_9 до інкримінованого кримінального правопорушення, обмежившись простим перерахуванням досліджених доказів та наведенням їх змісту, не проаналізувавши їх сукупність, не вказав які саме фактичні дані вони підтверджують, як співвідносяться між собою та чи достатні для прийняття відповідного процесуального рішення про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину.

Відповідно до ч.1 ст. 409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні,фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно ч.1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Неухильне дотримання передбачених законом вимог є неодмінною умовою повного, всебічного й об`єктивного дослідження обставин кримінального провадження, встановлення істини в по ньому й прийняття правильного рішення.

Оскільки вирок скасовується у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, при призначенні нового судового розгляду апеляційний суд, відповідно до вимог ч.2 ст.415 КПК України, не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, тому інші доводи апеляційної скарги не розглядаються, а підлягають перевірці при новому судовому розгляді.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу з доповненням та змінами обвинуваченого ОСОБА_9 задовольнити частково, скасувати вирок суду та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції, під час якого більш ретельно перевірити доводи сторін та ухвалити законне, належним чином мотивоване та обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 404, 405,407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу з доповненням та змінами обвинуваченого ОСОБА_9 задовольнити частково.

Вирок Калуського міськрайонного суду від 05 червня 2025 року щодо ОСОБА_9 обвинуваченого за ч.1 ст. 301-1 КК України – скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_3

Судді ОСОБА_4

ОСОБА_5