ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 131080831

Озвучення тимчасово недоступне

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2025 року м. Суми Справа № 480/3306/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору. Позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 01.03.2020 до 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 у розмірі 2102 грн;

2) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок позивачу грошового забезпечення за період з 01.03.2020 до 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 у розмірі 2102 грн на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

3) визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 01.01.2021 до 31.12.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 у розмірі 2270 грн;

4) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 01.01.2021 до 31.12.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 у розмірі 2270 грн на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

5) визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 01.01.2022 до 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 у розмірі 2481 грн;

6) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 01.01.2022 до 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 у розмірі 2481 грн на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

7) визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 01.01.2023 до 19.05.202 включно, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 у розмірі 2684 грн;

8) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 01.01.2023 до 19.05.2023 включно, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 у розмірі 2684 грн на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги позивачем обгрунтовані тим, що у період з 01.03.2020 до 19.05.2023 грошове забезпечення, а також, грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, нараховувалися та виплачувалися відповідачем із розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018. Рішенням суду визнано протиправним та нечинними зміни до постанови КМУ, якими було встановлено вказаний вище розрахунок. Отже, розрахунок у 2020-2023 повинен проводитися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України про Державні бюджети на 2020-2023 роки, на відповідний коефіцієнт. Оскільки грошове забезпечення та допомоги нараховувались та виплачувались у розмірі меншому, ніж передбачено діючим законодавством, то позивач звернувся до суду.

Судом відкрито провадження у справі 28.04.2025.

03.06.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Відзив мотивований тим, що позивач у період з 01.03.2020 до 19.05.2023 відповідач правомірно нараховував та виплачував позивачу грошове забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, виходячи із розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року. Оскільки згідно з постановою КМУ № 704 саме така величина застосовується для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу. Також відповідачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі КМУ в якості третьої особи.

05.06.2025 до суду надійшла заява позивача про залишення відзиву без розгляду.

08.09.2025 судом постановлено ухвалу про витребування у відповідача письмових пояснень. Вимоги ухвали виконано відповідачем.

17.10.2025 судом постановлені ухвали про відмову у залученні до участі у справі третьої особи та про відмову у залишенні відзиву без розгляду.

Встановлені судом фактичні обставини.

У період з 01.03.2020 до 19.05.2023 позивач проходив військову службу відповідача, що не заперечується сторонами.

У зазначений період позивачу нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018 (1762 грн). Вказане підтверджується витягами з карток особового рахунку військовослужбовця на ім`я позивача за 2022-2023 роки.

За період з 01.03.2020 до 19.05.2023 позивачу нараховані та виплачені грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки, що підтверджується відповідачем у письмових поясненнях, а також витягами з карток особового рахунку військовослужбовця на ім`я позивача за 2022-2023 роки.

У липні 2023 року позивачу виплачувалась грошова допомоги для оздоровлення, проте розмір такої допомоги не є предметом спору, оскільки позивачем самостійно визначено період розрахунку, в тому числі і такої допомоги з 01.03.2020 до 19.05.2023.

Висновки суду та їх мотиви.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" 20.12.1991 № 2011-XII.

Відповідно до частин 1-3 ст.9 цього Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Нормою ч.1 ст.10-1 Закону передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018, якою затверджено схеми складових грошового забезпечення військовослужбовців.

Підпунктом 3 п.5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Пунктом 4 цієї постанови (в первісній редакції, яка була чинна до 31.01.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

КМУ 21.02.2018 прийняв Постанову № 103. Пунктом 6 вказаної постанови внесені зміни до пункту 4 постанови КМУ № 704, згідно яких це й пункт викладено у наступній редакції: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Вказаними змінами запроваджено, що розміри посадових окладів та окладів за військовим званням розраховуються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на відповідний коефіцієнт.

Окружний адміністративний суд м. Києва, рішенням від 16.10.2019 в адміністративній справі № 826/6453/18, яке 29.01.2020 залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції, визнав протиправним та нечинним п. 6 Постанови КМУ № 103.

Отже, з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18, тобто з 29.01.2020, пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність, а інші нормативно-правові акти, які б надалі встановлювали порядок розрахунку посадових окладів та окладів за військове (спеціальне) звання, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, на відповідний коефіцієнт, відсутні.

Натомість постановою КМУ від 12.05.2023 № 481, яка набрала чинності 20.05.2023, внесено зміни до п.4 постанови КМУ № 704, де зазначено установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Згідно з законами України про Державний бюджет України на відповідний рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 складає - 1762 грн, з 01.01.2020 - 2102 грн, з 01.01.2021 - 2270 грн, 01.01.2022 - 2481 грн, а з 01.01.2023 - 2684 грн.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законами України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік", у військовослужбовців у період з 01.03.2020 до 19.05.2023 (до набрання чинності постановою КМУ № 481) виникло право на отримання грошового забезпечення, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.10.2023 (через його збільшення у 2020-2023 роках).

Встановлене положеннями пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

Таким чином, відповідач не застосувавши вказані вище алгоритми нарахування, допустив протиправну бездіяльність, яка не відповідає критеріям правомірності, встановленим нормою ч.2 ст.2 КАС України.

Тому суд, врахувавши ч.2 ст.9 КАС України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, а саме в частині вимог зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за період з 01.03.2020 до 19.05.2023, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, а також грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022.

В задоволенні вимоги нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік з урахуванням розрахункової величини - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, то суд відмовляє, оскільки така допомога була виплачена позивачу у липні 2023 року, що не є предметом данного позову, оскільки позивачем самостійно визначено період розрахунку, в тому числі і такої допомоги з 01.03.2020 до 19.05.2023.

Судові витрати.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір", то питання розподілу судового збору судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.03.2020 до 19.05.2023, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, а також грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошове забезпечення за період з 01.03.2020 до 19.05.2023, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, а також грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022.

4. В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 - відмовити.

5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено та підписано суддею 17.10.2025.

Суддя А.І. Сидорук