ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 130255926

Озвучення тимчасово недоступне

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/1202/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шувалова Т.О.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

16 вересня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала справа № 240/1202/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

12.06.2025 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №240/1202/25 (в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України), в якій просить:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі № 240/1202/25;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у встановлений судом строк подати звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі № 240/1202/25.

На обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у невиконанні судового рішення у повному обсязі, а саме відповідач нараховану пенсію у розмірі 45 795,19 грн виплатив з обмеженням у розмірі 36 395,58 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі №240/1202/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії – задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2025 року з обмеженням максимальним розміром та з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2025 року без обмеження максимальним розміром та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням фактично проведених виплат.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 залишено без змін.

21 травня 2025 року Житомирським окружним адміністративним судом видані виконавчі листи.

Відповідач на виконання рішення від 07 березня 2025 року у справі № 240/1202/25 здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2025 без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", що підтверджується протоколом перерахунку пенсії по пенсійній справі № 0601002976. Розмір пенсії до виплати становить 36 395,58 грн. Суд зазначає, що саме ця сума була спірною у справі № 240/1202/25.

З системи «Діловодство спеціалізованого суду» суд встановив, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі № 240/22457/24, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №XЗ67664 від 22.10.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, відповідно.

Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 №XЗ67664 від 22.10.2024 розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 становить 41 745,29 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі № 240/22457/24 провело перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №XЗ67664 від 22.10.2024, виходячи з суми грошового забезпечення для обчислення пенсії - 41 745,29 грн, розрахунковий розмір пенсії станом на 01.01.2025 складає 45 795,19 грн та до виплати становить 36 395,58 грн, що підтверджується протоколом про розрахунок пенсії по пенсійній справі позивача.

Позивач, будучи не згодним з розміром пенсії 36 395,58 грн, 08.05.2025 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виплачувати йому пенсію, перераховану на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 у справі № 240/22457/24, з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», у повному розмірі, з урахуванням фактично проведених виплат.

Відповідач листом від 05.06.2025 № 23656-19981/К-02/8-0600/25 повідомив позивачу, що виплата пенсії здійснюється у розмірі 36 395,58 грн, оскільки згідно з мотивувальною частиною рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/1202/25 на момент розгляду судом позовної заяви, розмір його пенсії становив 36 395,58 грн відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/11574/24.

Стаття 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частина перша статті 382-1 КАС України передбачає, що суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина друга статті 382-1 КАС України).

З аналізу наведених правових норм вбачається, що частиною першою статті 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання ухвали суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу. Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.

Крім того, суд врахував, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Отже, необхідно встановити наявність підстав для покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов`язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.

Зазначена правова норма КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання учасниками справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.

Метою судового контролю є встановлення судом факту виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Як встановлено судом, відповідач на виконання рішення суду від 07.03.2025 у справі № 240/1202/25 вчинив дії, а саме провів перерахунок пенсії позивача з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", що підтверджується протоколом розрахунку пенсії по пенсійній справі № 0601002976.

Розмір пенсії позивача до виплати складає 36 395,58 грн, що і було предметом спору у справі №240/1202/25.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, провівши перерахунок пенсії позивача з 01.01.2025 фактично виконало рішення суду від 07.03.2025 у справі № 240/1202/25.

У подальшому, на виконання судових рішень у іншій справі, а саме рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 у справі № 240/22457/24, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провело перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №XЗ67664 від 22.10.2024 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 (41 745,29 грн). Перерахований розмір пенсії, виходячи з цієї довідки, становить 45 795,19 грн.

Отже, судом встановлено, що розмір пенсії позивача, який становить 45 795,19 грн, виник після виконання рішення суду від 22.01.2025 у справі №240/22457/24.

Тобто, звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю пов`язано з незгодою із розрахунком пенсії позивача, який був проведений одночасно з виконанням рішення суду у цій справі під час здійснення подальших перерахунків на виконання судових рішень у справі № 240/22457/24 на підставі оновленої довідки.

Таким чином, правовідносини щодо подальшого перерахунку пенсії становлять окремий публічно-правовий спір, не пов`язаний із спором, що був на розгляді суду в межах цієї справи, адже такий перерахунок був проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області одночасно з фактичним виконанням рішення суду від 07.03.2025 у справі № 240/1202/25.

Тому, суд позбавлений можливості досліджувати обставини перерахунку пенсії, проведеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання судових рішень в іншій справі № 240/22457/24, при розгляді заяви із наданням їм правової оцінки, оскільки такі становлять окремий публічно-правовий спір, не пов`язаний із спором, що був на розгляді суду в межах цієї справи.

Суд зауважує, що судовий контроль має на меті забезпечити належне виконання ухваленого у конкретній адміністративній справі судового рішення. Підставами його застосування є саме невиконання судового рішення, винесеного на користь особи-позивача. Втім, суд за наслідками розгляду заяви не встановив обставин невиконання рішення суду у цій справі.

Оскільки рішення суду в справі № 240/1202/25 фактично виконано відповідачем, а позивач не погоджується із подальшими перерахунками пенсії, тобто із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді цієї справи по суті та щодо яких судовим рішенням при зобов`язанні суб`єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки, суд вважає, що вирішення порушених питань можливе шляхом пред`явлення окремого позову на захист прав позивача.

Тому, враховуючи вказані вище обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності фактичних та правових підстав для реалізації свого диспозитивного права покладення в порядку встановлення судового контролю на відповідача як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов`язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у зв`язку із чим у задоволенні заяви позивача належить відмовити.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Курко О. П.

Судді

Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.