USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Постанова № 12878764

Reading aloud is unavailable for now

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.10.10 Справа №13/191/10

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Антонік С.Г. , Кагітіна Л.П. , Шевченко Т. М.

при секретарі: Акімовій Т.М.

За участю представників

від позивача: Вініченко С.В., довіреність №18-40 від 03.09.10;

від відповідача: Бордюг Т.Є., довіреність № 4 від 22.03.10;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Деа Рома ЛТД», м. Запоріжжя,

на рішення господарського суду Запорізької області від 28.07.2010р. у справі № 13/191/10

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м.Запоріжжя,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Деа Рома ЛТД», м.Запоріжжя,

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов’язання її звільнення,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням в.о.голови Запорізького апеляційного господарського суду №2460 від 05.10.2010р. справа № 13/191/10 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючого судді: Антоніка С.Г.; суддів: Кагітіної Л.П., Шевченко Т.М., яка ухвалою від 05.10.2010р. прийняла справу до свого провадження.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. У судовому засіданні колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.07.2010р. у справі №13/191/10 (суддя Серкіз В.Г.) позов задоволено. Визнано відсутність у ТОВ фірми “Деа Рома, ЛТД” прав користуватися земельною ділянкою площею 21,4946га, переданою в постійне користування ВАТ “Запорізький завод феросплавів” на підставі Державного акту постійного користування землею серії ІІ-ЗП №000480, зареєстрованого 12.04.2000р. за №943. Зобов’язано ТОВ фірму “Деа Рома, ЛТД” усунути перешкоди ВАТ “Запорізький завод феросплавів” в користуванні вказаною земельною ділянкою та зобов’язано відповідача “Деа Рома, ЛТД” звільнити цю земельну ділянку.

Рішення суду мотивовано ст.ст. 92, 95 ЗК України, на підставі яких суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для користування земельною ділянкою позивача. Судом встановлено, що відповідач у встановленому законом порядку не отримував у власність чи у користування земельну ділянку, в межах якої йому надавався дозвіл на дослідно-промислову розробку техногенного родовища «Балка Середня», розташованої в Запорізькій області Вільнянського району, 15 км на захід від м. Вільнянськ. Також суд зауважив, що відповідач звертався до позивача з позовом про встановлення земельного сервітуту на вказаній земельній ділянці, але рішенням у господарській справі № 18/102/09 у задоволенні цього позову відмовлено. Припис прокурора і спеціальний дозвіл самі по собі не є встановленими законом документами, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до ст. 126 ЗК України. Позивачем було доведено порушення його прав відповідачем і незаконне зайняття останнім спірної земельної ділянки.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Деа Рома ЛТД»звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій заперечує доведеність факту знаходження відповідача на земельній ділянці позивача. Також вказує, що відповідач не заявляв про наявність у нього права на користування земельною ділянкою позивача, спір у даній частині позовних вимог відсутній, на думку відповідача. Посилання суду на рішення у справі № 18/102/09 відповідач вважає безпідставним, оскільки в останньому мова йшла про сусідню земельну ділянку, а не ту, що є предметом спору у даній справі. Вважає, що права позивача на землю порушені не були.

Представник Відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та додаткові пояснення до неї. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.

Представник Позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві, а саме: вказує, що факт знаходження відповідача на земельній ділянці позивача підтверджується документами правоохоронних органів. Також посилається на телеграму заступника генерального директора відповідача, в якій повідомлялося про те, що відповідач приступить до виконання робіт на території ВАТ «ЗФЗ». Також вважає доводи відповідача про необґрунтованість посилання суду на рішення господарського суду у справі № 18/102/09 недоведеними. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, суд знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції залишає без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу на праві постійного користування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП №000480, виданого відповідно до рішення Вільнянської районної Ради народних депутатів від 04.04.1995р., зареєстрованого 12.04.2000р. за №943, належить земельна ділянка площею 21,4946га. Призначення земельної ділянки –для відвалів промислових відходів.

Згідно рапортів, складених інспекторами служби економічної безпеки по ВАТ “Запорізький завод феросплавів” 28.05.2010р., 02.06.2010р., 05.06.2010р., 06.06.2010р., 08.06.2010р., 09.06.2010р., а також актів від 27.05.2010р. і 31.05.2010р. на території цеху з переробки шлаків ВАТ “Запорізький завод феросплавів” постійно знаходиться група з декількох осіб, що надають охоронні послуги для ТОВ “Деа Рома, ЛТД”; вказані особи більшу частину часу знаходяться в районі контрольно-перепускного пункту цеху і паралельно із заводською охороною контролюють рух автотранспорту через КПП.

Відповідно до припису від 19.05.2010р. прокурором відповідачу поставлена вимога щодо необхідності негайно приступити до геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки техногенного родовища “Балка Середня” та виконання інших дій, пов’язаних з реалізацією спеціального дозволу на користування надрами №3448 від 25.12.2008р. та виконання угоди від 25.12.2008р., укладеної з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Згідно Спеціального дозволу №3448 від 25.12.2008р. відповідачу наданий дозвіл на геологічне вивчення, в т.ч. дослідно-промислову розробку техногенного родовища “Балка Середня”, розташованої в Запорізькій області, Вільнянського району, 15 км на захід від м.Вільнянськ.

Телеграмою від 27.05.2010р. відповідач повідомив позивача про початок роботи з виконання припису прокурора від 19.05.2010р. на підставі Спеціального дозволу №3448 від 25.12.2008р.

Вважаючи, що його права як землекористувача цієї земельної ділянки порушені, ВАТ «Запорізький завод феросплавів»звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача про визнання відсутності права у відповідача користуватися спірною земельною ділянкою, усунення перешкод у користуванні позивачем та звільнення цієї земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Статтею 95 цього Кодексу передбачено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Також згідно з нормами ч. 3 ст. 79 цього Кодексу право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

У зв’язку з тим, що, право постійного користування земельною ділянкою відрізняється від права власності на землю тим, що землекористувач, на відміну від власника, не має права розпоряджатися земельною ділянкою, але має право користування та володіння нею, позивач має право вимагати захисту та відновлення своїх порушених прав на цю земельну ділянку.

Статтею 16 Кодексу України про надра передбачено, що спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами.

Надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Відповідно до ст.18 Кодексу України про надра закріплено, що надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Згідно зі ст. 97 ЗК України підприємства, установи та організації, які здійснюють геологознімальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи, можуть проводити такі роботи на підставі угоди з власником землі або за погодженням із землекористувачем. Строки і місце проведення розвідувальних робіт визначаються угодою сторін. Підприємства, установи та організації, які проводять розвідувальні роботи, зобов'язані відшкодовувати власникам землі та землекористувачам усі збитки, в тому числі неодержані доходи, а також за свій рахунок приводити займані земельні ділянки у попередній стан.

Численні звернення позивача до органів внутрішніх справ про порушення кримінальної справи щодо знаходження відповідача на земельній ділянці ВАТ «Запорізький завод феросплавів», а також постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, додані позивачем до матеріалів справи, постанови про скасування постанов про відмову у порушенні кримінальної справи засвідчують факт знаходження відповідача на спірній земельній ділянці за відсутності правовстановлюючих та дозвільних документів на користування земельною ділянкою та без погодження із користувачем земельної ділянки –ВАТ «Запорізький завод феросплавів».

Таким чином, на підставі зазначеного колегія суддів вважає доведеним факт знаходження відповідача на спірній земельній ділянці, що належить позивачу на праві користування. Документів на підтвердження правомірності такого знаходження відповідачем суду не надано. Як вірно зазначив господарський суд, припис прокурора та спеціальний дозвіл на користування надрами (геологічне вивчення, в т.ч. дослідно-промислова розробка) техногенного родовища “Балка Середня”, розташованого у Вільнянському району Запорізької області, 15 км на захід від м. Вільнянськ, самі по собі не є встановленими законом документами, що посвідчують право на користування земельною ділянкою, у відповідності до ст.126 Земельного кодексу України.

Посилання відповідача на те, що він не оспорює право позивача на користування спірною земельною ділянкою, у зв’язку з чим вважає відсутнім спір щодо цього питання, колегія суддів не бере до уваги, оскільки здійснення геологічного вивчення, у т.ч. дослідно-промислової розробки нерозривно пов’язане з використанням земельної ділянки, на якій проводяться дані роботи. Крім того, статтею 97 ЗК України для здійснення таких робіт встановлено необхідність погодження із землекористувачем або угода з власником земельної ділянки. У відповідача такі документи відсутні.

Також колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині визнання відсутності права у відповідача на користування спірною земельною ділянкою та зобов’язання його звільнити цю ділянку у зв’язку з наступним.

Так, відповідно до ст.20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Отже, законодавством передбачено можливість та спосіб захисту прав особи шляхом визнання відсутності у даному випадку права користування земельною ділянкою у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих або дозвільних документів на таке користування землею.

Доводи апеляційної скарги спростовуються на підставі вищевикладеного.

За таких обставин колегія суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Деа Рома ЛТД», м. Запоріжжя, задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Запорізької області від 28.07.2010р. у справі №13/191/10 залишається без змін як таке, що прийняте при повному з’ясуванні обставин справи, відповідності висновків господарського суду обставинам справи, правильному застосуванні норм матеріального та процесуального законодавства.

Судові витрати за апеляційний перегляд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на заявника апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Деа Рома ЛТД», м. Запоріжжя, залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Запорізької області від 28.07.2010р. у справі №13/191/10 залишити без змін.

Головуючий суддя Антонік С.Г.

судді Антонік С.Г.

Кагітіна Л.П. Шевченко Т. М.