Справа №756/404/24
Категорія 68 Доповідач Борисюк Р. М.
У Х В А Л А
01 липня 2025 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Галацевич О.М., Павицької Т.М.,
розглянувши заяви суддів Борисюка Р.М. та Павицької Т.М. про самовідвід у справі №756/404/24 за скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Голоденко Лесі Олегівни на дії головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), по цивільній справі №756/404/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, Орган опіки та піклування Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві Державної адміністрації про визначення місця проживання дитини,
в с т а н о в и в:
27 червня 2025 року у провадження Житомирського апеляційного суду надійшла скарга представника ОСОБА_1 – адвоката Голоденко Л.О.на дії головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 червня 2025 року справу призначено судді-доповідачу Борисюку Р.М. у складі колегії: Галацевич О.М., Павицької Т.М.
При підготовці справи до розгляду, судді Борисюк Р.М. та ОСОБА_3 заявили самовідвід, який мотивують тим, що вони висловлювали думку у спірних правовідносинах, а саме в постанові Житомирського апеляційного суду від 09 січня 2025 року.
Судом установлені наступні обставини.
27 листопада 2024 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області було ухвалено рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, Орган опіки та піклування Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав - відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві Державної адміністрації про визначення місця проживання дитини - задоволено.
Місцем проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено місце проживання його матері – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 жовтня 2024 року у задоволенні заяви Неупокоєвої Н.К., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову - відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 09 січня 2025 року з урахуванням ухвали від 10 квітня 2025 року про виправлення описки, апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - Неупокоєвої Н,К. задоволено частково.
Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 жовтня 2024 року скасовано та постановлено нове судове рішення.
Заяву представника ОСОБА_2 - Неупокоєвої Н.К. про забезпечення позову задоволено частково.
Встановлено зустрічі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та її малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання ОСОБА_2 наступним чином: кожного тижня кожного місця у період з 09.00 години четверга до 20.00 години суботи, з можливістю відвідувати, за бажанням дитини, будь-які дитячі культурно-розважальні комплекси, а також місця масового відпочинку: парки, сквери, пляжі, спортивно-ігрові майданчики, місця громадського харчування: їдальні, кафе, ресторани - без присутності інших осіб.
Зобов`язано ОСОБА_1 , не чинити перешкод ОСОБА_2 та надати можливість безперешкодного спілкування та побачення матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та її малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також спільно їм проводити час за місцем проживання матері, кожного тижня кожного місця у період з 09.00 години четверга до 20.00 години суботи, з можливістю відвідувати, за бажанням дитини, будь- які дитячі культурно-розважальні комплекси, а також місця масового відпочинку: парки, сквери, пляжі, спортивно-ігрові майданчики, місця громадського харчування: їдальні, кафе, ресторани - без присутності інших осіб.
Стягувач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Боржник: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ."
Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 27 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Голоденко Л.О., на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області 27 листопада 2024 року.
На даний час, справа знаходиться на розгляді у суді апеляційної інстанції.
27 червня 2025 року представник ОСОБА_1 – адвокат Голоденко Л.О.подала до апеляційного суду скаргу на дії головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно частини першої статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
За приписами статті 39 ЦПК України за наявності підстав зазначених у статті 36 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.
Згідно частини 1 статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Скарга на дії ДВС подається в межах виконавчого провадження, яке є продовженням судового провадження, що завершилось винесенням рішення або постанови, які стали виконавчим документом.
Суддя не має права розглядати скаргу на дії державного виконавця, якщо він раніше ухвалив постанову, яка стала виконавчим документом. Це є підставою для відводу судді згідно із процесуальним законом.
Таким чином, якщо суддя сам ухвалював постанову, яка є предметом виконання, то його участь у розгляді скарги на дії виконавця створює конфлікт інтересів і сумніви в неупередженості.
Отже, він фактично бере участь у повторному розгляді тієї самої справи, що суперечить принципу неупередженості.
Приймаючи до уваги, що судді Борисюк Р.М. та Павицька Т.М. у складі колегії суддів, 09 січня 2025 року ухвалювали судове рішення, яке в подальшому стало виконавчим документом та на його підставі було відкрите виконавче провадження, тому вважають, що дана обставина може сприйматись сторонами як така, що може викликати сумнів в неупередженості суддів та ухваленні об`єктивного рішення у справі.
Так, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року,кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Крім того, заявлений самовідвід є безумовно необхідним, оскільки наявність вищезазначених обставин беззаперечно та поза всяким сумнівом надає можливість учасникам судового розгляду припускати можливість необ`єктивного розгляду справи та ухвалення несправедливого рішення, та можливість порушення вимог ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, яка є частиною національного законодавства України та гарантує кожній людині право на справедливий, незалежний і безсторонній суд.
За змістом пункту 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією №2006 /23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Тому, з метою дотримання прав учасників судового процесу у справі на справедливий суд, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, заяви суддів Борисюка Р.М. та Павицької Т.М. про самовідвід підлягають задоволенню.
Враховуючи вище викладене, керуючись ст.ст. 37-40, 260, 261, 374 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Заяви суддів Борисюка Р.М. та Павицької Т.М. про самовідвід - задовольнити.
Матеріали скарги представника ОСОБА_1 – адвоката Голоденко Лесі Олегівни на дії головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), по цивільній справі №756/404/24 передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді