Єдиний унікальний номер справи 185/2302/25
Провадження № 1-кп/185/891/25
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглядаючи в період воєнного стану у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317, ч.1 ст.310 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, -
за участю
прокурора ОСОБА_11 ,
захисників адвокатів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , (дистанційно),
ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (дистанційно) ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , -
В С Т А Н О В И В :
20 червня 2025 року прокурором було подане письмове клопотання про продовження застосування до обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кожному окремо, запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки строк дії запобіжних заходів завершується, до зазначеної дати немає можливості розглянути провадження по суті. Підстав для звільнення обвинувачених з під варти немає. Ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були враховані при обрані та продовженні обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кожному окремо, запобіжних заходів не відпали: останні обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких та тяжких злочинів, під загрозою можливого покарання обвинувачені можуть переховуватись від суду, знаходячись на свободі можуть перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків, є ризик вчинення обвинуваченими нових кримінальних правопорушень. Інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Розмір застави просить не визначати, оскільки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченому ст.255 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_12 заперечували проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили змінити цей захід на домашній арешт або особисте зобов`язання. Ризики, заявлені прокурором для продовження запобіжного заходу, не доведені, надумані, обґрунтованість обвинувачення у вчиненні інкримінованих обвинуваченому злочинів прокурором не доведена. Захисник зазначив, що клопотання прокурора не змінюється, будь-яких доказів наявності ризиків прокурором суду не надано.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_14 заперечували проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили змінити на цілодобовий домашній арешт. Захисник ОСОБА_14 зазначив про недоведеність ризиків для продовження запобіжного заходу стосовно його підзахисного прокурором, бо свідки проходять службу в ЗСУ, а обвинувачений ОСОБА_4 не є військовослужбовцем, у обвинуваченого наявні міцні соціальні зв`язки.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_15 заперечували проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили змінити його на домашній арешт. Захисник заперечував проти наявності ризиків, заявлених прокурором, вказав на міцні соціальні зв`язки, обвинувачений активно сприяв розкриттю злочинів під час досудового розслідування та вже надав викривальні покази в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_16 заперечували проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Обвинувачений просив змінити запобіжний захід на домашній арешт та надав документи про його участь в бойових діях, довідку про потребу стороннього догляду за матір`ю ОСОБА_19 та довідку МСЕК про присвоєння 3 групи інвалідності ОСОБА_19 , копію грамоти та службової характеристики, копію свідоцтва про шлюб, медичні документи ОСОБА_19 , копію свідоцтва про смерть ОСОБА_20 та довідку з КБ «ПриватБанк» про залишок коштів на рахунку ОСОБА_19 . Захисник вказав на недоведеність ризиків прокурором для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою його підзахисному, на їх вигаданість та припущення. Захисник просив суд, у разі встановлення наявності ризиків, застосувати до підзахисного більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт з електронним засобом контролю.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_13 заперечували проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили змінити запобіжний захід на домашній арешт. Захисник зазначив про недоведеність прокурором ризиків для продовження запобіжного заходу стосовно його підзахисного, прокурор лише цитував норми закону. Захисник звернув увагу на тривалий час перебування підзахисного під вартою і що ризики зі спливом часу зменшуються або взагалі перестають існувати.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_17 заперечували проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили відмовити в клопотанні прокурора. Обвинувачений ОСОБА_8 зазначив, що має намір продовжити проходити військову службу, він разом з захисником звернулись до прокурора з клопотанням про це, надали відповідні документи. Захисник зазначив про те, що матеріли кримінального провадження не доводять причетності його підзахисного до інкримінованих злочинів, підзахисний соціально адаптований, має сім`ю та дітей на утриманні, раніше не судимий. На адресу суду захисником 22.06.2025 року була надіслана письмова згода командира ВЧ НОМЕР_1 на проходження обвинуваченим ОСОБА_8 військової служби в даній частині.
Обвинувачені ОСОБА_21 та ОСОБА_10 та їх захисник ОСОБА_18 заперечували проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим. Обвинувачені ОСОБА_21 та ОСОБА_10 , кожен окремо, просили скасувати запобіжний захід, надавши можливість проходити в подальшому військову службу. Захисник ОСОБА_18 звернула увагу, що вона разом з обвинуваченими звернулись до прокурора з проханням скасувати запобіжний захід для подальшого проходження підзахисними військової служби, надавши письмові згоди командирів ВЧ для продовження проходження обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_9 військової служби. Захисник зазначила, що ризики, заявлені прокурором для продовження запобіжного заходу підзахисним, не доведені, надумані, обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 злочинів прокурором не доведена, допитані в судових засіданнях обвинувачені не доводять причетність обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до інкримінованих подій.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора, суд встановив наступне.
Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинувачених завершується 05.07.2025 року. Завершити розгляд кримінального провадження до вказаної дати неможливо.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.
На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких злочинів, покарання у разі доведеності вини останньому передбачено у виді позбавлення волі до тринадцяти років з конфіскацією майна. Тобто, зазначений прокурором ризик про можливість переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду продовжує існувати, бо під загрозою можливого покарання обвинувачений ОСОБА_3 може ухилитись від правосуддя.
Обвинувачений ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, тяжких злочинів та кримінального проступку, покарання у разі доведеності вини останньому передбачено у виді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тобто, зазначений прокурором ризик про можливість переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду продовжує існувати, бо під загрозою можливого покарання обвинувачений ОСОБА_4 може ухилитись від правосуддя.
Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_10 , кожен окремо, обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, покарання у разі доведеності вини останнім передбачено у виді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тобто, зазначений прокурором ризик про можливість переховування обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від суду продовжує існувати, бо під загрозою можливого покарання обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_10 можуть ухилитись від правосуддя.
Як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування обвинувачених, суд враховує введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Судове слідство за даним кримінальним провадженням тільки розпочалось, допитані обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 . Заявлені прокурором ризики ймовірних перешкод кримінальному провадженню з боку обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у разі зміни запобіжних заходів продовжують існувати, оскільки після відкриття матеріалів кримінального провадження, зокрема анкетних даних свідків, - існує ймовірність позапроцесуального незаконного впливу з боку обвинувачених на вказаних учасників кримінального провадження, які ще судом не допитані.
Висунення обвинувачення у вчиненні декількох кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та наявність судимостей у обвинуваченого ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , невідбуте покарання за попереднім вироком стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 підтверджують ймовірність схильності обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 до вчинення іншого кримінального правопорушення. Крім того, обвинувачені ОСОБА_21 та ОСОБА_10 були засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, в межах яких тримались під вартою на гауптвахті під час інкримінованих подій. Так, вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27.12.2024 року обвинуваченому ОСОБА_9 призначено реальне покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Цей строк обрахується з 15 травня 2023 року. Тобто, обвинувачений ОСОБА_21 на теперішній час має відбувати покарання, а не проходити військову службу.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 під вартою, та стороною захисту в судовому засіданні не доведені.
Надані обвинуваченим ОСОБА_6 копії документів про наявність на утриманні хворої матері ОСОБА_19 , інваліда 3 групи, яка потребує стороннього догляду, суперечать встановленим анкетним даним обвинуваченого, який є військовослужбовцем та проходить військову службу в ЗСУ. Дана обставина існувала до затримання обвинуваченого ОСОБА_6 , як обставина смерті батька.
Всі обставини, досліджені в ході судового засідання, у сукупності не дають достатні підстави про зміну запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 з тримання під вартою на інший, більш м`який.
Враховуючи вищенаведене, вислухавши думку сторін, суд дійшов висновку, що прокурором доведено, що обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_21 , ОСОБА_10 представляють ризики рецидиву та втечі, а зазначені фактичні обставини та дані характеристики їх осіб суд вважає такими, що не стримуватимуть обвинувачених, кожного оремо, від порушення покладених на них процесуальних обов`язків, спроби перешкоджати кримінальному провадженню, тому є підстави для продовження відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кожному окремо, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність обставин, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кожному окремо, мають бути продовжені.
Згідно вимог ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні п.4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; та п.5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи, що в країні введено воєнний стан, частина території окупована, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_21 , ОСОБА_10 , кожний окремо, обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.255 КК України та у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ч.3 ст.307 КК), суд, скориставшись своїм правом, не визначає розмір застави під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу стосовно вказаних обвинувачених.
Стаття 616 КПК України передбачає, що у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, умисного вбивства двох або більше осіб або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також підозрюваний, обвинувачений, який згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України на момент вчинення кримінального правопорушення займав особливо відповідальне становище, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
Суд стосовно клопотань захисника ОСОБА_18 та обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_17 про скасування запобіжного заходу вкотре зазначає, що зміна запобіжного заходу з тримання під вартою для проходження військової служби відповідно до ст.616 КПК України відбувається виключно за клопотанням прокурора.
Суперечливим є наявність у обвинуваченого ОСОБА_9 невідбутого покарання для продовження ним військової служби.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 331, 177, 616 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання прокурора про продовження обраного обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кожному окремо, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на гауптвахті – задовольнити.
Клопотання прокурора про продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
В задоволенні клопотань обвинувачених та їх захисників про зміну запобіжного заходу – відмовити.
Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , кожному окремо, у виді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити терміном на 60 днів, тобто до 28 серпня 2025 року, включно.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» продовжити терміном на 60 днів, тобто до 28 серпня 2025 року, включно.
Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кожному окремо, у виді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , - продовжити терміном на 60 днів, тобто до 28 серпня 2025 року, включно.
Строк дії ухвали – до 28 серпня 2025 року, включно.
Копію ухвали вручити прокурору, захисникам, обвинуваченим, начальнику гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальнику гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 та начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1