ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 128457498

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 року

м. Київ

справа № 554/5236/21

провадження № 51-2370ск25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,

встановив:

Як убачається з копій судових рішень, слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Полтави ухвалою від 26 травня 2025 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 12017170020003167 щодо недотримання розумних строків (ст. 308 КПК).

Не погоджуючись із цією ухвалою слідчого судді, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу за результатом перевірки якої Полтавський апеляційний суд ухвалою від 29 травня 2025 року відмовив у відкритті провадження за вказаною апеляційною скаргою, оскільки її подано на судове рішення, що не підлягає оскарженню.

ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2025 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та дослідивши зміст ухвали апеляційного суду, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на таких підставах.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

У частинах 1 та 2 ст. 309 КПК наведено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

Крім того, ч. 3 ст. 307 КПК передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Також Суд зауважує, що положення ч. 3 ст. 307 КПК щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17 червня 2020 року.

Як убачається з оскаржуваної ухвали, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 12017170020003167. Водночас у своїй скарзі до слідчого судді ОСОБА_4 просила визнати протиправним та скасувати рішення прокурора Полтавської окружної прокуратури щодо розгляду скарги в порядку, передбаченому ст. 308 КПК, від 05 травня 2021 року, що викладено в листі від 20 травня 2021 року та зобов`язати прокурора повторно розглянути скаргу в порядку, передбаченому ст. 308 КПК, від 05 травня 2021 року із ухваленням та надісланням мотивованої постанови. Полтавський апеляційний суд відповідно до оскаржуваної ухвали встановив, що така ухвала слідчого судді не може бути оскаржена з огляду на приписи статей 307, 309 КПК.

Частиною 4 ст. 399 КПК визначено, зокрема, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Отже, суддя апеляційного суду, з урахуванням вищезазначених положень закону, правильно встановив, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке відповідно до приписів КПК не підлягає апеляційному оскарженню, а тому, відмовляючи одноособово у відкритті провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2025 рокупро відмову у відкритті провадження постановлена з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Таким чином, відсутні підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_4 .

Пунктом 2 ч. 2 ст. 428 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд згідно з ч. 2 ст. 428 КПК відмовляє у відкритті касаційного провадження.

На цих підставах Верховний Суд постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3