ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 128345653

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: [email protected]

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3304/24

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 911/3304/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОЖИЛБУД (02121, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 32-А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Вишгородміськреконструкція-1 (07301, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд.1, оф. 7)

про стягнення 330 000, 00 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Ярмоленко А.М.

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю ДНІПРОЖИЛБУД звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №б/н від 07.12.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вишгородміськреконструкція-1 про стягнення 330 000, 00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 16.12.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОЖИЛБУД за вих. №б/н від 07.12.2024 залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

23.12.2024 через систему Електронний суд від позивача надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 30.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.02.2025 о 10:00.

31.01.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- cпірна земельна ділянка площею 2,4 га (2,3718) з кадастровим номером 3221810100:01:257:0003 за адресою провулок Прожекторний м. Вишгород Київська область, що відведена під розміщення масиву багатоквартирних житлових будинків, раніше перебувала у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд», на підставі Договору оренди земельної ділянки від 20.01.2006 зі змінами та доповненнями зі строком дії вказаного Договору до 20.01.2020;

- 24.12.2019 рішенням 59 сесії VII скликання Вишгородської міської ради Київської області за №59/34 Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» у поновленні дії вказаного вище Договору оренди земельної ділянки відмовлено (заперечено);

- таким чином, орендована позивачем спірна земельна ділянка площею 2,4 га з кадастровим номером 3221810100:01:257:0003 за адресою провулок Прожекторний у м. Вишгород Київської області цілком у законний спосіб вибула з користування (володіння) позивача;

- у подальшому, вказана вище земельна ділянка у законний спосіб була передана Вишгородською міською радою Київської області в оренду відповідачу на підставі рішення міської ради від 17.03.2020 №61/42 «Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» та Договору оренди земельної ділянки від 17.03.2020 за реєстром 427, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А.;

- в матеріалах справи відсутні достатні, належні та допустимі докази нашої вини у правовідносинах з позивачем за Договором про співробітництво б/н від 20.08.2012, що послугувало б підставою до відповідальності за порушення зобов?язання;

- матеріали справи не містять жодних письмових доказів щодо виконання саме позивачем хоча б одного з пунктів та розділів Договору про співробітництво б/н від 20.08.2012;

- у діях керівництва підприємства відповідача відсутня будь-яка пряма вина і зокрема з необережності, а також відсутній будь-який умисел, направлений на невиконання взятих на себе договірних зобов?язань за Договором про співробітництво.

31.01.2025 на адресу суду від відповідача надійшла заява про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.

31.01.2025 на адресу суду від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності.

В судовому засіданні 13.02.2025 судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву та оголошено перерву до 06.03.2025 о 15:00.

17.02.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

03.03.2025 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У судовому засіданні 06.03.2025 судом закрито підготовче провадження у справі №911/3304/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.04.2025 о 14:30.

У судовому засіданні 10.04.2025 судом оголошено перерву до 08.05.2024 о 14:00.

08.05.2025 на адресу суду від відповідача надійшла заява, в якій останнім зазначено про фактичні судові витрати відповідача.

У судовому засіданні 08.05.2025 судом було відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 15.05.2025 о 15:45.

Судове засідання призначене на 15.05.2025 о 15:45 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Смірнова О.Г. з 13.05.2025 по 16.05.2025 включно на лікарняному.

Ухвалою суду від 19.05.2025 призначено судове засідання на 22.05.2025 о 12:30.

У судове засідання 22.05.2025 з`явився представник відповідача, який проти позову заперечив.

Представник позивача в судове засідання 22.05.2025 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, враховуючи позиції сторін, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що між сторонами 20.08.2012 укладено Договір про співробітництво, умови якого, на думку позивача, відповідачем було порушено, внаслідок чого, позивач втратив можливість отримати нерухомість у розмірі 3% від нежитлових приміщень комерційного призначення в третій черзі об`єкта будівництва.

Так, 20.08.2012 між Приватним акціонерним товариством «Дніпрожилбуд», правонаступником якого є ТОВ Дніпрожилбуд , (далі позивач, Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вишгородміськреконструкція-1 (далі відповідач, Сторона - 2) укладено Договір про співробітництво (далі Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору сторонами погоджено визначення термінів, які вживаються у Договорі, зокрема, визначено, що: будівництво - це комплекс робіт та заходів, необхідних для створення об`єкта, у тому числі (але не виключно) погоджувальні, передпроектні, проектні, будівельно-монтажні та інші роботи; ділянка - це земельна ділянка, кадастровий номер 3221810100:01:257:0003, орієнтовною площею 2,4 га, яка розташована за адресою: пров. Прожекторний, м. Вишгород, Вишгородського р-ну, Київської області, запланована для розміщення (будівництва) об`єкту; нерухоме майно - це об`єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей); об`єкт - це житловий комплекс, до складу якого входять багатоквартирні житлові будинки із вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, окремі нежитлові будівлі.

За цим Договором Сторони зобов`язуються об`єднувати свої зусилля з метою будівництва об`єкту на ділянці та реалізації на ринку продукції Сторони 2 (нерухомого майна, побудованого на ділянці) для досягнення господарських цілей у відповідності до статутних завдань та економічних інтересів кожної із сторін цього договору (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору в рамках цього договору всі витрати, пов`язані з будівництвом, фінансуванням, спорудження об`єкту та введенням об`єкта в експлуатацію несе Сторона 2.

Пунктами 5.1., 5.2. Договору передбачено, що послуги із реалізації продукції Сторони 2 надаються Стороною 1 на підставі окремих завдань, які можуть оформлюватися Сторонами у вигляді додатків до цього Договору. В завданні Сторони обумовлюють вид завдання, характеристики і ціну продукції Сторони 2.

Під час виконання завдання на пошук потенційних покупців продукції Сторони 2 Сторона 1 вчиняє наступні дії:

- розміщує інформацію про продукцію Сторони 2 в базах даних агентств нерухомості, засобах масової інформації та мереж Інтернет;

- вивчає попит на нерухоме майно та здійснює пошук потенційних покупців продукції Сторони 2;

- збирає, аналізує та систематизує інформацію про потенційних покупців продукції Сторони 2;

- надає Стороні 2 інформацію про потенційних покупців продукції Сторони 2;

- організовує огляд продукції Сторони 2 потенційними покупцями та організовує проведення переговорів між потенційними покупцями та Стороною 2;

- супроводжує покупців під час оформлення договорів про набуття права власності на продукцію Сторони 2 (п. 5.3. Договору).

Згідно п. 6.3.6. Договору Сторона 2 зобов`язується, зокрема, надавати Стороні 1 завдання по реалізації своєї продукції у відповідності до п. 5.1., 5.2. цього Договору.

Сторона 2 має право, зокрема, самостійно планувати строки виконання своїх зобов`язань за цим Договором, виконання необхідних дій, вжиття заходів і т.п., спрямованих на будівництво об`єкта (п. 6.4.6. Договору).

Після завершення будівництва кожної окремої черги об`єкта та введення його в експлуатацію, за умови виконання своїх зобов`язань, передбачених розділом 5 цього договору, Сторона 1 отримує у власність (для оформлення у власність) квартири або інші приміщення в об`єкті, загальна площа яких дорівнює 5% від загальної площі всіх квартир та інших приміщень в об`єкті (п. 7.1. Договору).

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що протягом 10 днів з дати завершення проектної документації (стадія проект) на будівництво об`єкта (відповідної окремої черги будівництва об`єкта) Сторона 1 та Сторона 2 укладають додаткову угоду до цього договору, згідно з умовами якої за Стороною 1 та Стороною 2 закріплюються нежитлові приміщення, квартири, машиномісця (у разі наявності останніх) і т.п. у складі об`єкта (відповідної окремої черги будівництва об`єкта) з врахуванням викладеного в п. 8.1. цього договору та проектної документації (складається перелік нерухомого майна, що отримуватиметься Стороною 1 після введення об`єкта (відповідної окремої черги будівництва об`єкта) в експлуатацію).

Протягом 5 (п?яти) робочих днів з дити введения Об?єкта (його, черг будівництва) в експлуатацію Сторона 1 та Сторона 2 укладають додаткову угоду до цього Договору згідно з умовами якої до переліку, складених згідно п. 7.2. цього Договору, вносяться зміни, пов?язані з проведенням технічної інвентаризації площ по Об?єкту, присвоєнням квартирам, нежитловим приміщенням і т.п. у складі Об?єкта номерів, з відповідним перерахунком фактичних (а не проектних) площ (п. 7.3. Договору).

Нерухомість у складі об`єкта передається Стороною 2 та отримується Стороною 1 згідно акту прийому-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 7.4. Договору).

Відповідно до п. 9.1. Договору строки Будівництва Об?єкта, в тому числі строки виконання будівельно-монтажних робіт, визначаються (плануються) Стороною 2 на власний розсуд ізарахуванням строку цього Договору.

Цей Договір набуває чинності з дати підписання його примірників повноважними представниками Сторін і діє протягом семи років з дати його укладення. За згодою Сторін строк Договору може були змінений (збільшений або зменшений). У випадку, якщо до закінчення зазначеного строку Договору Сторонами будуть виконані всі зобов`язання (обов`язки) та реалізовані всі права, ним (Договором) передбачені, цей Договір припиняється (п. 11.2. Договору).

У випалку, якщо внаслідок дій (бездіяльності) Сторони 2 Сторона 1 не матиме можливості реалізовувати права, передбачені цим Договором, у тому числі якщо внаслідок будь-яких дій (бездіальності) Сторони 2 Сторона І не матиме (позбавиться) можливості отримати у власність нерухоме майно (квартири, нежитлові приміщення і т.н) у складі Об?єкта, у тому числі внаслідок недотримання (порушення) Стороною 2 своїх гарантій (заяв), наведених у Розділі 2 цього Договору (чи внаслідок недостовірності зазначених заяв та гарантій), Сторона 1 мас право в односторонньому порядку відмовитися від цього Договору та/або вимагати від Сторони 2 відшкодування всіх заподіяних цим збитків в повному обсязі, у тому числі неодержані доходи, а Сторона 2 зобов`язується задовольнити зазначену вимогу (п. 12.6. Договору).

Пунктом 14.5. Договору передбачено, що до завершення Будівництва власником Об?єкта, у тому числі як об?єкта незершеного будівництва, є Сторона 2. Після завершення Будівництва Об?єкта та введення його в експлуатацію Сторона 1 набуває прово власності на квартири, нежитлові приміщення, машиномісця (в розі наявності останніх) та ін. в Об?єкті згідно умов п. 7.1. нього Договору та в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Пунктами 14.8., 14.9. Договору встановлено, що у зв?язку з укладенням цього Договору Сторона 1 має право на отримання (після завершення Будівництва та введення Об?єкта в експлуатацію) у власність (для оформлення у власність) квартир або інших приміщень в Об?єкті, загальна площа яких дорівнює 5% від загальної площі всіх квартир та інших приміщень в Об?єкті. За клопотанням Сторони 1 та за згодою Сторін може бути укладено додаткову угоду до цього Договору, згідно з умовами якого Сторона 2 передасть Стороні 1 замість нерухомості, передбаченої п. 7.1, цього Договору грошові кошти, сума яких буде визначена Сторонами у вищевказаній додатковій угоді.

Сторони погодили, що в будь-якому випадку, Сторона 2 набуває права Забудовника щодо ділянки у розумінні Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (п. 14.10. Договору).

Додатком №1 до Договору сторони домовилися внести зміни до п. 7.1 та п. 14.8 Договору, а саме викласти їх в таких редакціях:

- п. 7.1 - після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію, за умови виконання своїх зобов`язань, передбачених розділом 5 цього договору, Сторона 1 отримує у власність (для оформлення у власність) квартири або інші приміщення в об`єкті, загальна площа яких дорівнює 5% від загальної площі всіх квартир та 3% від нежитлових приміщень комерційного призначення в об`єкті;

- п. 14.8 - у зв`язку з укладенням цього договору Сторона 1 має право на отримання (після завершення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію) у власність (для оформлення у власність) квартир або інших приміщень в об`єкті, загальна площа яких дорівнює 5% від загальної площі всіх квартир та 3% від нежитлових приміщень комерційного призначення в об`єкті.

28.12.2012 між сторонами підписано Додаткову угоду до Договору.

Також, позивач в позові зазначає, що 28.12.2012 між сторонами було укладено договір суборенди земельної ділянки кадастровий номер 3221810100:01:257:0003, зареєстрований в управлінні Держкомзему у Вишгородському районі за №522180004000386.

Позивач вказує, що на виконання п. 6.4.1. Договору надав відповідачу право здійснювати будівництво у межах переданої йому за договором суборенди земельної ділянки.

При цьому, позивач звернувся до відповідача з листом за вих. №211/18 від 05.10.2018, згідно якого пропонував сформувати та надіслати йому завдання щодо реалізації продукції відповідача у відповідності до п. 6.3.6. Договору. Копію вказаного листа позивач долучив до матеріалів справи.

За доводами позивача відповіді на вказаний вище лист відповідач не надав.

11.06.2019 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат серія ІУ №163191620140, що засвідчує закінчення будівництва об`єкта - Будівництво житлового комплексу за адресою: Київська обл., м. Вишгород, пров. Прожекторний, ІІI черга будівництва та його готовність до експлуатації. Копія вказаного сертифіката наявна в матеріалах справи.

26.12.2019 позивач звернувся до відповідача з листом за вих. №5664/19, згідно якого, з огляду на закінчення 20.08.2019 терміну дії Договору, запропонував відповідачу умови додаткової угоди до вказаного Договору, якими передбачалося продовження терміну дії Договору та закріплення за позивачем квартир і нежитлових приміщень в об`єкті будівництва, зокрема в ІІІ черзі будівництва квартири загальною площею 371,17 кв.м. та нежитлові приміщення загальною площею 32,98 кв.м. Копія вказаного листа наявна в матеріалах справи.

У відповідь на вказаний вище лист відповідач листом за вих. №17/01/20-1 від 17.01.2020 повідомив позивача про відмову у внесенні змін до Договору щодо продовження його дії та відмову в укладенні додаткової угоди про закріплення за позивачем нерухомого майна, у зв`язку з невиконанням позивачем своїх договірних зобов`язань. Копія листа №17/01/20-1 від 17.01.2020 наявна в матеріалах справи.

Позивач наголошує на тому, що вказана вище відмова відповідача свідчить про його небажання добровільно виконати свої зобов`язання за Договором, тоді як саме ненадання останнім позивачу письмового завдання, згідно п. 5.1. Договору, призвело до неможливості позивачем виконати власні договірні зобов`язання, внаслідок чого відповідач і відмовив йому у передачі нерухомості, відповідно до п. 7.1. Договору.

Позивач вказує, що небажання відповідача продовжити термін дії Договору, що втратив чинність, остаточно позбавив його сподівань на отримання того на, що він розраховував під час укладення Договору, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

В позові позивач зазначає, що вина відповідача полягає у допущеній ним бездіяльності в частині належного виконання умов Договору у строк та умисного (позадоговірного) позбавлення позивача можливості скористатися переважним правом на поновлення Договору оренди земельної ділянки на якій здійснюється будівництво Об`єкта.

Протиправна поведінка відповідача полягає у його небажанні належним чином виконати умови Договору та завершити будівництво у визначені Договором строки або продовжити термін дії Договору для його належного виконання.

Шкода нанесена позивачу в даній справі вимірюється вартістю 5 квадратних метрів нежитлових приміщень в третій черзі об`єкта будівництва.

Причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача шкоди полягає у неналежному виконанні відповідачем умов Договору, що призвело до неможливості позивача отримати нежитлові приміщення в третій черзі об`єкта будівництва.

Згідно викладених у позові обставин сума збитків завданих відповідачем позивачу розрахована як добуток необхідної до передачі останньому площі приміщень 32,59 кв.м. та ринкової вартості 1 кв.м. відповідного нежитлового приміщення, що визначена відповідно до звіту про оцінку майна від 30.09.2024 та складає 330 000, 00 грн. Копія вказаного звіту наявна в матеріалах справи.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, а також заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд дійшов таких висновків.

Приписами статей 224, 225 Господарського кодексу України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зазначена норма кореспондується з нормою частини першої статті 22 ЦК України, згідно з якою збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої вищевказаними нормами законодавства, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки та причинний зв`язок між ними, а також вина, тоді як відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Так, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки нормою права.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.08.2020 у справі №910/3501/18.

Водночас, реальність отримання можливого прибутку полягає не тільки в обґрунтованості таких очікувань, а і у їх правомірності.

Поряд з цим саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Приписами ст. ст. 1130, 1131 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Так, спір між сторонами у даній справі виник щодо нежитлових приміщень третьої черги об`єкта будівництва за адресою Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 8Д, будівництво яких здійснювалось на підставі укладеного між сторонами договору про співробітництво від 20.08.2012, та вартість 3% площі від загальної площі яких позивач просить стягнути як збитки.

Зі місту Договору про співробітництво, зокрема, пунктів 6.2.1, 7.1, 7.2., 7.4., 14.5, 14.8. слідує, що ним передбачено право позивача на отримання у власність, зокрема, 3% від нежитлових приміщень в об`єкті, після завершення будівництва та введення його в експлуатацію, а також відповідний порядок реалізації відповідного права шляхом укладення додаткових угод, якими закріплюються за позивачем певні приміщення із визначенням їх площі та, надалі, передачі цих приміщень за актом приймання-передачі позивачу.

До того ж, пунктом п. 14.9. Договору визначено, що за клопотанням позивача та за згодою сторін може бути укладено додаткову угоду до цього Договору, згідно з умовами якого відповідач передасть позивачу замість нерухомості, передбаченої п. 7.1. цього Договору, грошові кошти, сума яких буде визначена сторонами у вищевказаній додатковій угоді.

Згідно приписів статтей 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Водночас приписи статтей 2, 13 ГПК України презюмують принцип змагальності господарського судочинства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 08.09.2020 у справі №926/1904/19.

Однак, позивачем не надано суду доказів наявності обставин порушення відповідачем умов Договору стосовно реалізації позивачем права на отримання у власність частини приміщень в об`єкті будівництва третьої черги, тоді як безпосереднього обов`язку відповідача передати позивачу відповідні нежитлові приміщення Договір не містить. Навпаки, умовами Договору про співробітництво від 20.08.2012 передбачено спільну діяльність сторін для досягнення позитивного результату.

Стосовно тверджень позивача щодо протиправності поведінки відповідача, яка полягає у завершенні будівництва об`єкту не в строк та відмовою продовжити термін дії Договору, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 9.1. Договору строки будівництва об`єкта, в тому числі строки виконання будівельно-монтажних робіт, визначаються (плануються) відповідачем на власний розсуд із врахуванням строку цього договору.

Таким чином, Договір не містить ані чітко визначених строків завершення будівництва в цілому або чергової його частини, ані безпосереднього обов`язку відповідача продовжити дію Договору, а, як слідує з матеріалів справи, об`єкт будівництва третьої черги, вартість приміщень в якому позивачем заявлено до стягнення, здано в експлуатацію до закінчення строку дії Договору.

Крім цього, рішенням Господарського суду Київської області від 24.06.2019 у справі №911/531/19 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпрожилбуд до Товариства з обмеженою відповідальністю Вишгородміськреконструкція-1 про визнання укладеною додаткової угоди до договору про співробітництво від 20.08.2018 у запропонованій позивачем редакції та зобов`язанні відповідача надати доповнення до додаткової угоди.

Стосовно посилання позивача на те, що вина відповідача, в тому числі, полягає в умисному (позадоговірному) позбавленні позивача можливості скористатись переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки, на якій здійснювалось будівництво об`єкта, суд звертає увагу, що вказані обставини були досліджені судом під час розгляду справи №911/207/20.

Крім того, згідно ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Посилання позивача на невиконання відповідачем умов Договору щодо надання йому завдань на реалізацію продукції оцінюються судом критично, оскільки Договором не встановлено конкретної форми та порядку надання таких завдань, п. 5.1. Договору передбачено лише альтернативу оформлення відповідних завдань у вигляді додатків до Договору.

Пунктом 6.1.7. Договору встановлено, що позивач зобов`язався негайно повідомляти відповідача про всі обставини, які перешкоджають або ставлять під сумнів досягнення мети цього договору.

Однак, позивачем не надано суду доказів реальності неодержаних ним та заявлених до стягнення доходів у загальній сумі 330 000, 00 грн., як і не надано доказів вжиття позивачем заходів, спрямованих на одержання наведеної суми коштів у якості прибутку, тоді як вартість майна, право на отримання якого у власність має позивач за Договором, не є доходом у розумінні вимог чинного законодавства, що також свідчить про доказову непідвердженість понесення позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди у заявленому розмірі.

При цьому, вимога позивача щодо покладення на відповідача упущеної вигоди ґрунтується, у відповідності до звіту про оцінку майна від 30.09.2024, на розрахунку можливого прибутку у разі продажу приміщень на ринку нерухомості, тобто має характер припущення та побудована на можливих очікуваннях.

З огляду на вказане вище, суд, за результатами дослідження наданих сторонами доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, які необхідні для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як збитки.

Наявність у п. 12.6. Договору права позивача на відшкодування заподіяних збитків у разі неможливості реалізувати передбачене Договором право не звільняє позивача від передбаченого законодавчими приписами обов`язку доведення наявності усіх елементів складу правопорушення, що є підставою для стягнення збитків.

Відтак, оскільки позивачем не доведено наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування збитків, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОЖИЛБУД до Товариства з обмеженою відповідальністю Вишгородміськреконструкція-1 про стягнення 330 000, 00 грн. збитків, що спричинені не передачею 5 кв. м. нежитлових приміщень в третій черзі об`єкта будівництва житлової будівлі №8Д по вул. Набережній у м. Вишгород.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, суд зазначає таке.

Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами, визначені у главі 19 Цивільного кодексу України.

Виходячи з вимог ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості.

Таким чином, оскільки судом відмовлено у задоволенні даного позову з підстав його необґрунтованості, то заява про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин не застосовуються.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю ДНІПРОЖИЛБУД .

У судовому засіданні, яке відбулось 22.05.2025, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОЖИЛБУД до Товариства з обмеженою відповідальністю Вишгородміськреконструкція-1 відмовити.

2. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю ДНІПРОЖИЛБУД .

Повний текст рішення складено 24.06.2025.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала № 136146994

Відкрити повний перегляд

**ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД **

**вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected] **

**УХВАЛА**

**"29" квітня 2026 р. Справа№ 911/3304/24**

**Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: **

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

**розглянувши заяву** представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЖИЛБУД» адвоката Осадчого Валерія Борисовича **про відвід суддів Кравчука Г.А., Сибіги О.М., Коробенка Г.П. **від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЖИЛБУД» на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 (повне рішення складено 24.06.2025) у справі № 911/3304/24 (суддя Смірнов О.Г.)

**за позовом** Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЖИЛБУД»

**до** Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція-1»

**про** стягнення 330 000,00 грн,

**ВСТАНОВИВ:**

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі №911/3304/24 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЖИЛБУД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція-1» відмовлено. Судові витрати покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЖИЛБУД».

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЖИЛБУД» 16.07.2025 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЖИЛБУД» на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3304/24; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЖИЛБУД» на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24 до надходження до суду матеріалів справи.

20\.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/3304/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЖИЛБУД» на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24 залишено без руху.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 01.09.2025 надано суду докази сплати судового збору у розмірі 5 940,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЖИЛБУД» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24 задоволено, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЖИЛБУД» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24, відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 16.12.2025.

У зв\`язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці з 15.12.2025 по 22.12.2025 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв\`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відрядженні.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЖИЛБУД» на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Сибіги О.М., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2025 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЖИЛБУД» на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24, розгляд справи призначено на 24.02.2026.

Однак, у зв\`язку із перебуванням головуючого судді Кравчука Г.А. у відпустці з 23.02.2026 по 27.02.2026, судове засідання у призначений час не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЖИЛБУД» на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі №911/3304/24 призначено на 07.04.2026.

06\.04.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про відвід судді Коробенка Г.П. від розгляду справи №911/3304/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЖИЛБУД» про відвід судді Коробенка Г.П. від розгляду справи №911/3304/24.

У судовому засіданні 07.04.2026 Північним апеляційним господарським судом оголошено перерву у справі №911/3304/24 до 07.05.2026.

21\.04.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від представника ТОВ «ДНІПРОЖИЛБУД» адвоката Осадчого Валерія Борисовича надійшла заява про відвід суддів Кравчука Г.А., Сибіги О.М. та Коробенка Г.П. від розгляду справи №911/3304/24.

У заяві про відвід позивач послався на порушення п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України, оскільки суддя не може розглядати справу і піддягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення суддів від розгляду справи. Так, заявник зазначив, що аналіз Звітів про автоматизований розподіл у цій справі свідчить про внесення недостовірних даних до системи АСДС з метою виключення суддів із розподілу, а саме:

\- розподіл від 17.07.2025 - із розподілу виключено 31 суддю; відповідно до відповіді апарату суду від 20.04.2026 на адвокатський запит № 667 наказом від 16.07.2025 № 458-в суддю Хрипуна О.О. відкликано з відпустки на 1 календарний день - саме 17.07.2025; за твердженням заявника, це означає, що в день розподілу він офіційно не перебував у відпустці - він був відкликаний і був присутнім на роботі; незважаючи на це, система позначила його як «Виключений за Табелем: Відпустка», що є недостовірними даними; підписана того ж дня ухвала у справі № 925/362/25 підтверджує його фактичну присутність; табель не було оновлено після наказу про відкликання - або не оновлено навмисно, або через неналежний контроль з боку відповідальних осіб; в обох випадках наслідком стало незаконне звуження пулу кандидатів для розподілу;

\- заміна судді Тарасенко К.В. на суддю Сибігу О.М. 23.12.2025 здійснена з порушенням п. 8.2 Засад АСДС ПАГС і є результатом особистої ініціативи головуючого судді Кравчука Г.А;

\- під час розподілу 23.12.2025 система виключила майже всіх суддів за фільтрами «Не та палата» або «Не слухає категорію»;

\- в результаті маніпуляцій у розподілі брав участь лише один суддя - Сибіга О.М.;

\- порушення алгоритму згідно з п. 5.1 Засад ПАГС, якщо в межах палати неможливо визначити суддю, система зобов\`язана визначити його з числа всіх суддів суду;

\- важливою обставиною, що підкріплює сумніви у безсторонності суду та законності формування колегії, є умисне приховування апаратом ПАГС технічної інформації про роботу системи АСДС;

\- адвокатським запитом від 12.04.2026 позивач вимагав надати витяг з електронного журналу аудиту системи АСДС за 17.07.2025 та 23.12.2025, однак у відповіді ПАГС від 20.04.2026 №04-06/119/26 було відмовлено у наданні логів з посиланням на те, що системні журнали є «службовою інформацією», доступ до якої обмежено через воєнний стан;

\- таке обґрунтування є неспроможним, оскільки журнали аудиту АСДС є технічними даними автоматизованої системи, що забезпечує прозорість правосуддя, і не містять відомостей про обороноздатність чи державну таємницю;

Крім того, заявник посилався на порушення п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, оскільки суддя не може розглядати справу і піддягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об\`єктивності судді. Так, заявник зазначив:

\- у справі № 911/1465/20 він, виступаючи головуючим суддею, уже сформував завідомо упереджену позицію щодо позивача, оскільки офіційно заявив у рішенні про «відсутність доказів завершення будівництва», що прямо суперечить наявному в матеріалах справи Сертифікату ДАБІ серії ІУ №163172791164 від 06.10.2017, який засвідчує готовність об\`єкта;

\- у цій же справі, № 911/1465/20, він застосував маніпулятивний підхід, вимагаючи від позивача доказів формального звернення за укладенням додаткових угод за п.п. 7.2, 7.3 Договору, такий підхід судді є завідомо упередженим, оскільки матеріалами справи - а саме відзивом відповідача від 25.06.2020 - було офіційно підтверджено, що вільні площі у І черзі будівництва «відсутні через їх відчуження третім особам»;

\- шляхом штучного зміщення акценту на «відсутність звернень» та ігнорування факту визнаного відповідачем продажу майна, суддя Коробенко Г.П. фактично заблокував застосування п. 12.6 Договору, чим виявив глибоку заангажованість на користь відповідача, вказана правова позиція судді в подальшому стала інструментом для системного блокування правосуддя для ТОВ «Дніпрожилбуд» в інших спорах через механізм «корелюючого аналізу»;

Також заявник вважав, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 порушено процедуру вирішення відводу в ухвалі, оскільки:

\- зазначена ухвала прийнята та підписана в тому числі суддею Коробенком Г.П., якому і було заявлено відвід;

\- беручи особисту участь у вирішенні питання про власну неупередженість, суддя Коробенко Г.П. грубо порушив вимоги ст. 39 ГПК України та фундаментальний принцип права - «ніхто не може бути суддею у власній справі», вказана обставина є самостійною та безумовною підставою для відводу всієї колегії, оскільки з моменту винесення та підписання цієї ухвали весь склад суду, який не помітив такого порушення, перестав вважатися «встановленим законом»;

\- зміст мотивувальної частини цієї ухвали свідчить про грубе ігнорування доводів позивача, що є самостійною ознакою упередженості колегії та порушенням стандарту вмотивованого рішення у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції;

\- колегія суддів у мотивувальній частині ухвали від 07.04.2026 звела всю аргументацію позивача виключно до «незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді Коробенка Г.П. при розгляді інших справ», посилаючись на ч. 4 ст. 35 ГПК України, проігнорувавши самостійну підставу заяви - конкретний задокументований факт того, що суддя Коробенко Г.П., будучи головуючим суддею у справі № 911/1465/20, дійшов висновку про відсутність доказів введення об\`єкта в експлуатацію - попри наявність у матеріалах справи Сертифіката ДАБІ серії ІУ № 163172791164.

Враховуючи, що колегія суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Кравчука Г.А. (головуючий), Сибіги О.М., Коробенка Г.П. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, ухвалою від 24.04.2026 передано справу №911/3304/24 для вирішення питання про відвід у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЖИЛБУД» про відвід суддів Кравчука Г.А. (головуючий), Сибіги О.М., Коробенка Г.П. від розгляду апеляційної скарги у справі № 911/3304/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий суддя), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Частинами 7, 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Суд, розглянувши заяву про відвід колегії суддів Кравчука Г.А. (головуючий), Сибіги О.М., Коробенка Г.П., вважає її необґрунтованою виходячи з такого.

Як вбачається зі змісту ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, підставами для відводу судді є обставини якщо:

1\) він є членом сім\`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім\`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2\) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3\) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4\) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5\) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об\`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім\`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв\`язку з виключними обставинами у цій справі.

Доводи заявника щодо порушення порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями шляхом внесення недостовірних даних до системи АСДС з метою виключення суддів з розподілу не відповідають фактичним обставинам з огляду на таке.

Визначення судді або колегії суддів (судді доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється згідно з ч. 3 ст. 6 ГПК України Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою в порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справи).

Рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 (введено в дію з 01.04.2025) затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Північного апеляційного господарському суді (надалі за текстом - Засади використання АСДС), які розроблено відповідно до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 (далі - Положення), Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Господарського процесуального кодексу України та інших нормативно-правових актів (п. 1 Засад використання АСДС).

Розділом 4 Засад використання АСДС регламентовано автоматизований розподіл судових справ під час реєстрації відповідної судової справи.

Відповідно до п.п. 4.1.-4.3. Засад використання АСДС Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в АСДС відповідно до правил, визначених підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 Положення. Автоматизований розподіл судових справ, які надходять до Північного апеляційного господарського суду, проводиться між постійними колегіями суддів з урахуванням спеціалізації суддів, табеля КП «ДСС», із визначенням автоматизованою системою судді-доповідача (головуючого судді). Склад постійних колегій з урахуванням резервних суддів затверджується зборами суддів із числа суддів, що належать до складу відповідних судових палат згідно з спеціалізацією (Додаток №1). У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з постійної колегії суддів, АСДС визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів цієї колегії. У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу постійної колегії суддів та резервних суддів, АСДС визначає суддів, яких не вистачає з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації та з урахуванням складу судових палат.

Відповідно до пп. 2.3.4. п. 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затрудженого Рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.

Установлено, що автоматизований розподіл справи №911/3304/24 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2025 був здійснений з числа всіх суддів, які не були виключені за табелем станом на момент здійснення такого розподілу за принципом випадковості, та відповідно до вказаного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Кравчук Г.А., судді Коробенко Г.П., Тарасенко К.В.

З викладеного вбачається, що під час автоматизованого розподілу судової справи №911/3400/24 17.07.2025 на підставі положень п. 4.2. Засад використання АСДС розподіл здійснювався між постійними колегіями суддів з урахуванням спеціалізації суддів, табеля КП «ДСС», із визначенням автоматизованою системою судді-доповідача (головуючого судді).

При цьому не знайшли свого підтвердження доводи заявника в частині включення недостовірних відомостей в систему стосовно перебування судді Хрипуна О.О. у відпустці і виключення його з автоматизованого розподілу 17.07.2025.

Так, відповідно до п. 3.2. Засад використання АСДС не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли, зокрема, за сімнадцять календарних днів до початку відпустки, якщо її тривалість становить не менше чотирнадцяти календарних днів; за один робочий день до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше п\`яти календарних днів; за три робочі дні до початку відпустки, якщо її тривалість становить від п\`яти до тринадцяти календарних днів; у період відпустки судді.

Згідно пункту 3 Інформаційної довідки щодо адвокатського запиту від 12.04.2026, виданої Північним апеляційним господарським судом, судді, голові суду Хрипуну О.О. надано відпустку тривалістю 14 календарних днів з 17.07.2025 по 30.07.2025 відповідно до наказу від 08.07.2025 №412-в. Наказом від 16.07.2026 №458-в суддю Хрипуна О.О. відкликано з відпустки на 1 календарний день 17.07.2025, наказом від 28.07.2025 №496-в - відкликано на 3 календарних з 28.07.2025 по 30.07.2025.

Із вказаної інформації вбачається, що у відповідності до вимог п. 3.2. Засад використання АСДС суддя Хрипун О.О. був правомірно виключений із автоматизованого розподілу справи №911/3304/24, який відбувся 17.07.2025, оскільки за наказом від 08.07.2025 №412-в (з урахуванням наказу від 16.07.2025 №458-в) суддя Хрипун О.О. у період з 18.07.2025 по 30.07.2025 мав перебувати у відпустці, тривалість якої складає 13 календарних днів.

Згідно з приписами п.3.2 Засад використання АСДС у випадку, коли тривалість відпустки судді становить від 5 до 13 календарних днів судові справи, що надійшли за три робочі дні до початку відпустки не розподіляються щодо цього судді.

Як підтверджено матеріалами справи, апеляційна скарга ТОВ «ДНІПРОЖИЛБУД» на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі №911/3304/24 надійшла до суду апеляційної інстанції 16.07.2025, тобто за три робочі дні до початку відпустки судді Хрипуна О.О.

Не знайшли свого підтвердження і доводи заявника про порушення пункту 8.2. Засад використання АСДС, щодо заміни судді Тарасенко К.В. на суддю Сибігу О.М. 23.12.2025.

Згідно із п. 8.2 Засад використання АСДС невирішені судові справи (в тому числі справи, в яких не вирішено питання відкриття апеляційного провадження), у випадку неможливості їх розгляду суддею-доповідачем (головуючим суддею) у справі більше чотирнадцяти днів (тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження тощо), що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені ГПК України, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ за розпорядженням керівника апарату суду на підставі службової записки секретаря судової палати, до складу якої входить суддя-доповідач (у випадку його відсутності - секретаря іншої судової палати, а в разі відсутності секретарів судових палат - голови/в.о. голови суду), що додається до матеріалів справи.

Разом з цим, що відповідно пункту 5.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 26.03.2025, визначено, що у випадку неможливості участі судді, який не є суддею-доповідачем, у розгляді справи (тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження, припинення повноважень тощо) заміна такого судді у складі визначеної автоматизованою системою колегії суддів здійснюється системою на виконання службової записки судді-доповідача (головуючого судді) у справі, що додається до матеріалів справи, за розпорядженням керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, із числа суддів постійної колегії з урахуванням резервних суддів.

З урахування обізнаності колегії про намір одного з постійних членів колегії скористатися правом на відпустку та тимчасовою її відсутністю у зв\`язку з відрядженням з метою швидкого призначення справи до розгляду на підставі службової записки головуючого судді Кравчука Г.А. згідно з п. 5.1 Засад використання АСДС на підставі розпорядження від 23.12.2025 № 09.1-08/2702/25 автоматизованою системою було здійснено заміну судді Тарасенко К.В. на суддю Сибігу О.М., який є членом першої судової палати, та сформовано новий склад колегії суддів для розгляду справи (сформовано відповідний протокол від 23.12.2025). Таким чином, вказані дії здійснено відповідно до приписів як згаданих Засад, так і з урахуванням частини 10 статті 32 ГПК України, що спростовує доводи заявника про порушення порядку визначення судді для розгляду справи, а саме порушення пункту 8.2. Засад використання АСДС, оскільки заміна судді у складі колегії здійснювалась у порядку передбаченому пунктом 5.1. Засад використання АСДС.

Отже, колегія суддів, перевіривши доводи заявника (позивача у справі) щодо формування складу суду дійшла висновку про відсутність порушень порядку визначення колегії суддів у цій справі, а автоматизований розподіл справи здійснено з дотриманням вимог Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, тож формування складу колегії для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЖИЛБУД» на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24 відбулося відповідно до Закону.

Разом з тим, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення судді або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді Коробенко Г.П. в іншій справі №911/1465/20 щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу в силу прямої вказівки процесуального Закону (частина 4 статті 35 ГПК України).

Незгода заявника з правовою позицією, висловленою суддею у межах розгляду іншої судової справи, щодо оцінки доказів або застосування норм права, не свідчить про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, та не є підставою для відводу відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 33 ГПК України перегляд в апеляційному порядку судових рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

Поряд з цим згідно частини 2 статті 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Враховуючи, що суддя Коробенко Г.П. входив до складу колегії суддів під час розгляду апеляційної скарги ТОВ «ДНІПРОЖИЛБУД» на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24 і під час розгляду відводу, порядок розгляду заяви скаржника про відвід здійснено відповідно до Закону.

Отже, як вбачається з поданої заяви про відвід, заявником не наведено та не обґрунтовано наявності визначених ст. 35 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу.

Як зауважував Європейський суд з прав людини, суддя є безсторонній, поки зворотне не буде доведено (справа Ле Конт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії, останній абзац п.58).

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об\`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб\`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об\`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об\`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв\`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У рішенні по справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне.

Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ\`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб\`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об\`єктивним у цій справі, та об\`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб\`єктивною та об\`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об\`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об\`єктивний критерій), а й може бути пов\`язана з питанням його або її особистих переконань (суб\`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб\`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об\`єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об\`єктивної безсторонності тісно пов\`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути *вмотивованим. *Разом з тим, викладені заявником у заяві про відвід доводи не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються матеріалами справи.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЖИЛБУД» не наведено обставин порушення порядку визначення судді для розгляду справи чи обставин, які свідчать про упереджене, чи необ\`єктивне ставлення колегії суддів Кравчука Г.А. (головуючий), Сибіги О.М., Коробенка Г.П. Отже обставини, наведені заявником, не вважаються обставинами у розумінні ст.ст. 35, 36 ГПК України, за наявності яких можна дійти висновку про упередженість судді.

Таким чином заявлений відвід колегії суддів Кравчуку Г.А. (головуючий), Сибізі О.М., Коробенку Г.П. є необґрунтованим і таким, що у задоволенні якого належить відмовити.

За таких обставин, керуючись ст. 32, 35, 38, 39, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

**УХВАЛИВ:**

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЖИЛБУД» про відвід суддів Кравчука Г.А. (головуючий), суддів Сибіги О.М., Коробенка Г.П. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЖИЛБУД» у справі № 911/3304/24.

*Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає*.

**Головуючий суддя Л.В. Кропивна **

**Судді Є.Ю. Пономаренко**

**М.А. Барсук**