Справа № 704/347/18
1-кс/706/9/25
У Х В А Л А
19 червня 2025 року Христинівський районний суд Черкаської області
в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області клопотання прокурора ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Судом розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.1 ст. 309 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України.
Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 06.02.2025 обвинуваченого ОСОБА_5 оголошено у розшук.
Разом з тим, у зв`язку із наявною інформацією Сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Черкаській області від 03.02.2025 про те, що згідно даних інтегрованої міжвідомчої телекомунікаційної системи «Аркан» Державної прикордонної служби України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 23.03.2024 перетнув державний кордон України у напрямку «виїзд» через пункт пропуску «Рені» використовуючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 (ТЗ НОМЕР_2 ), ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області обвинуваченого ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
В даному випадку підтвердженням оголошення особи у міжнародний розшук є відповідна ухвала Христинівського районного суду Черкаської області.
Прокурор подав до суду клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке підтримав у судовому засіданні.
Суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання, виходячи з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Суд зазначає, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, зокрема тяжкого кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 263 КК України), за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Суд уважає доведеним ризик переховування від суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений, знаючи про наявність щодо нього кримінального провадження, яке перебуває на розгляді Христинівського районного суду Черкаської області, виїхав за межі України, до суду не з`являється, переховуючись від правосуддя та перешкоджаючи суду в розгляді кримінального провадження.
Суд констатує, що для запобігання вказаному ризику, який є реальним, об`єктивно існує та перешкоджає швидкому, повному та неупередженому судовому розгляду кримінального провадження, недостатнім буде застосування більш м`яких запобіжних заходів.
При вирішенні клопотання суд ураховує, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначається про те, що для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення ЄСПЛ від 30.08.1998 у справі «Фокс, Кемпбелл та Гартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш мякий запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 06.02.2025 обвинуваченого ОСОБА_5 вдруге оголошено у розшук.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК України до клопотання про видачу в Україну особи, яка перебуває в розшуку, додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.
З урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_5 перебуває за межами України, у випадку встановлення його місцезнаходження чи затримання на території іноземної держави до нього будуть застосовуватися правові процедури, передбачені міжнародно-правовими договорами України, які ратифіковані Верховною Радою України, зокрема, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Європейською конвенцією про видачу правопорушників від 13.12.1957.
Частина 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачає, що у випадку, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності у встановленому порядку, встановлено інші правила, ніж передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Як установлює ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність; нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, коли має місце законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції (п. f ч. 1 ст. 5).
Стаття 1 Європейської конвенції про видачу правопорушників, ратифікованої Україною 16.01.1998, передбачає, що Договірні Сторони зобов`язуються видавати одна одній, з урахуванням положень та умов, викладених в цій Конвенції, всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої Сторони за вчинення правопорушення або які розшукуються зазначеними органами з метою виконання вироку або постанови про утримання під вартою.
Згідно зі ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників для цілей цієї Конвенції термін «постанова про утримання під вартою» означає будь яке розпорядження, яке передбачає позбавлення волі і яке було проголошене кримінальним судом на додаток до вироку про ув`язнення або замість нього.
Тобто в разі застосування правових норм, передбачених цими міжнародними договорами, у процесі екстрадиції особи необхідний відповідний документ про тримання особи під вартою.
Таким чином, законодавець чітко передбачив порядок обрання запобіжного заходу особі, яка переховується від органів досудового розслідування та суду України на території інших держав. При цьому ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою особі, яка перебуває у міжнародному розшуку, є безстроковою.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для обрання обвинуваченому, який оголошений у міжнародний розшук, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. 176-178, 183-184, 193 КПК України, суд ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Обрати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Лисянка Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого (згідно обвинувального акту) за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання у відповідності до ч. 6 ст. 193 КПК України, ОСОБА_5 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, розглянути, за участю обвинуваченого ОСОБА_5 питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
Організацію виконання ухвали доручити Звенигородському РВП ГУНП в Черкаській області (вул. Благовісна, 50, м. Звенигородка, Черкаська область, 20202) та Сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Черкаській області(вул. Смілянська, 57, м. Черкаси. Черкаська.
Судове провадження по кримінальному провадженню, №12018250240000050 від 09.02.2018 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 190 КК України та ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України (справа № 704/347/18) зупинити до розшуку обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_8