ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 127761490

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 459/1480/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1321/25 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в м. Львові, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шептицького міського суду Львівської області від 7 травня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та ухвалу Шептицького міського суду Львівської області від 8 травня 2025 року про виправлення описки,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

та його захисника-адвоката ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

слідчий Шептицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 .

Клопотання мотивує тим, що 05 травня 2025 року, близько 01 год. 40 хв., ОСОБА_6 , діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, під час дії воєнного стану введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року з подальшими змінами та доповненнями, розподіливши між собою ролі, переконавшись, що за їх протиправними діями ніхто не спостерігає, зламали захисну ролокасету вітрини та в той час як ОСОБА_6 знаходився поряд та своєю присутністю надавав впевненості у протиправних діях ОСОБА_10 , останній через наявний отвір проник у середину торгового павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться в АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав планшет марки «Samsung SM-T 220» вартістю 6 тисяч гривень та продукти харчування на суму 2 тисячі гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення втекли, спричинивши при цьому потерпілому ОСОБА_11 матеріальні збитки на загальну суму 8 тисяч гривень.

Зазначав, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які служать підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є вагомими, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, а також може сховати, спотворити чи знищити речові докази, оскільки такі не вилучені в межах кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Шептицького міського суду Львівської області від 7 травня 2025 року задоволено клопотання слідчого Шептицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 .

Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 3 липня 2025 року включно з утриманням його в ДУ «Львівська установа виконання покарань №19».

Визначено підозрюваному ОСОБА_6 заставу у виді 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.

У разі внесення застави покладено на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати на виклики слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що ухвала слідчого судді є передчасною та необґрунтованою, слідчим суддею не повно розглянуто клопотання слідчого, не враховано аргументи сторони захисту.

Наголошує, що в матеріалах судової справи відсутні докази, як б свідчили про не можливість застосування іншого менш суворого запобіжного заходу.

Звертає увагу, що ризики передбачені ст. 177 КПК відсутні, слідчим не надано жодних доказів, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Зазначає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виключить всі ризики, зазначені слідчим у клопотанні.

Заслухавши доповідача, доводи захисника та підозрюваного на підтримку доводів апеляційної скарги, виступ прокурора на заперечення аргументів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).

Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За частиною першою та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, до яких, зокрема, належать запобіжні заходи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу, окрім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Як убачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судової справи, слідчим відділенням Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025141150000311 від 05 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05 травня 2025 року, близько 01 год. 40 хв., ОСОБА_6 , діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, під час дії воєнного стану введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року з подальшими змінами та доповненнями, розподіливши між собою ролі, переконавшись, що за їх протиправними діями ніхто не спостерігає, зламали захисну ролокасету вітрини та в той час, як ОСОБА_6 знаходився поряд та своєю присутністю надавав впевненості у протиправних діях ОСОБА_10 , останній через наявний отвір проник у середину торгового павільйону " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що знаходиться в АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав планшет марки «Samsung SM-T 220» вартістю 6 тисяч гривень та продукти харчування на суму 2 тисячі гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення втекли, спричинивши при цьому потерпілому ОСОБА_11 матеріальні збитки на загальну суму 8 тисяч гривень.

05 травня 2025 року ОСОБА_6 затримано в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

7 травня 2025 року слідчий Шептицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6

7 травня 2025 року клопотання слідчого задоволено слідчим суддею Шептицького міського суду Львівської області.

Ухвалюючи своє рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в повному об`ємі, дослідив усі обставини справи та прийшов до переконання про наявність ризиків, перелік яких передбачений ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України, вислухавши доводи учасників судового провадження, належним чином дослідивши фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого і дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а наявність обґрунтованої підозри підтверджується письмовими доказами, зібраними під час досудового слідства.

Перевіряючи доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя Шептицького міського суду Львівської області дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного.

Згідно з наданими стороною обвинувачення даними ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, вчиненого під час іспитового строку, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, окрім цього, останній не працює, раніше судимий, у зв`язку із чим він може в подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи можливе засудження до тривалого терміну позбавлення волі, вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки в минулому вчиняв уже кримінальні правопорушення, може сховати, спотворити чи знищити речові докази, оскільки такі не вилучені в межах кримінального провадження, а також незаконно впливати на потерпілого, свідків, які також проживають у м. Шептицький, Львівської області, відтак застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

З урахуванням фактичних обставин підозри, характеру вчинення інкримінованого правопорушення, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді першої інстанції, що зазначене вказує на неможливість в даному конкретному випадку застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу. Застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування в тому числі щодо належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана особа може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною особою зазначених дій.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.

Аргументи апелянта, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виключить усі ризики, зазначені слідчим у клопотанні, колегія суддів розцінює критично, оскільки ОСОБА_6 підозрюється вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, вчиненого під час іспитового строку за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 19 серпня 2024 року, окрім цього, останній не працює, раніше судимий, на шлях виправлення не став.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених Кодексом.

При цьому, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Поряд із тим, при визначенні розміру застави до уваги може братися розмір шкоди, що спричинив підозрюваний (справа «Мангурас проти Іспанії», рішення від 28 вересня 2010 року).

Тому, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

З урахуванням суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, міри покарання, яка може бути застосована до підозрюваного в разі доведеності його вини та наявністю визнаних судом ризиків, застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (60 560 грн.) відповідає меті застосування запобіжного заходу. Саме такий розмір застави, на думку колегії суддів, слугуватиме достатнім стимулюючим фактором, який підозрюваний та/або заставодавець боявся б втратити у разі невиконання покладених процесуальних обов`язків.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні застави слідчим суддею надано оцінку відповідним обставинам, враховано майновий стан підозрюваного та родинні зв`язки, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Аргументи, на які послався в апеляційній скарзі адвокат, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення.

Порушень правових позицій Європейського суду з прав людини чи істотних порушень кримінального процесуального закону апеляційним переглядом не встановлено.

Відтак, ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 є законна та обґрунтована, а тому апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 184, 309, 310, 376, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

ухвалу слідчого судді Шептицького міського суду Львівської області від 7 травня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави ОСОБА_6 та ухвалу Шептицького міського суду Львівської області від 8 травня 2025 року про виправлення описки залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 – без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4