ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" травня 2025 р. Справа №914/2160/22
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання – Голубінка М.В.
за участю представників учасників процесу:
представник позивача – Овчарук О.О.
представник відповідача– Станько М.М.
представник третьої особи-1–Даниляк О.С.
представник третьої особи-2– не з`явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз збут” від 08.04.2025 (вх. № 01-05/1062/25 від 08.04.2025)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.04.2025 (суддя Горецька З.В.)
у справі № 914/2160/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз збут”,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – 1: Товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газорозподільної системи України”,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – 2: Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз”,
про: стягнення 1 863 236 184,64 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заявника та ухвали суду першої інстанції.
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/2160/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” ( далі - ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз збут” (далі - ТОВ “Львівгаз збут”, відповідач) про стягнення 1 863 236 184,64 грн.
19.03.2025 представник відповідача через систему «Електронний суд» подав Господарському суду Львівської області заяву про забезпечення доказів (вх. №1160/25), а саме: інформації та документів про обсяги всіх здійснених коригувань після 01.05.2022 об`ємів природного газу побутовим споживачам ТОВ “Львівгаз збут”, розподіленого “Львівгаз” протягом періоду з жовтня 2021 року по квітень 2022 року включно, з зазначенням ЕІС-кодів споживачів, помісячно (з прив`язкою до конкретного ЕІС-коду споживачів), які знаходяться в ТОВ “Оператор ГТС України”.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.04.2025 у справі №914/2160/22, серед іншого, у задоволенні вказаного клопотання представника відповідача відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що заявником: не зазначено у який чітко спосіб він просить суд забезпечити інформацію та докази; не вказано обставин, які б міг підтвердити такий доказ, або аргументи, які він може спростувати; не доведено належними і допустимими доказами існування обставин, які б вказували, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів згодом стане неможливим або утрудненим (існування реальної загрози знищення інформації та доказів).
Окрім того, суд зауважив, що ухвалою від 24.03.2025 за клопотанням представника відповідача витребувано у АТ “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” інформацію та документи, вказані у заяві про забезпечення доказів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
ТОВ “Львівгаз збут” подало апеляційну скаргу від 08.04.2025, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.04.2025 у справі №914/2160/22 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апелянта обгрунтовані порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зокрема, апелянт зазначає, що є усі підстави припускати, що вказані у заяві про забезпечення доказів інформація та документи можуть бути змінені або втрачені, оскільки у відповідь на адвокатський запит ТОВ «Оператор ГТС України» повідомило про відсутність запитуваної інформації.
На переконання апелянта, відмова в забезпеченні доказів призведе до ухвалення необгрунтованого та незаконного рішення, оскільки такі мають вирішальне значення для повного і всебічного з`ясування всіх обставин справи.
ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ “Львівгаз збут”.
Зокрема, позивач зазначає, що відповідач в своїй заяві про забезпечення доказів: не зазначив способу (процесуального механізму) забезпечення інформації та доказів; не навів обставин, які б міг підтвердити чи спростувати такий доказ; не довів існування обставин, які б вказували, що засіб доказування може бути втрачений.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” подало суду письмові пояснення у справі, в яких зазначає, що оскаржувана ухвала Господарського суду Львівської області від 02.04.2025 у даній справі винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги відповідача є необгрунтованими, безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025 справу №914/2160/22 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “Львівгаз збут” на ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.04.2025 у справі №914/2160/22 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.05.2025.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.05.2025 задоволено заяву представника позивача - адвоката Овчарука О. О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 21.05.2025.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 задоволено заяву представника третьої особи-1 – Даниляк О.С. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.
В судовому засіданні 21.05.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Частиною 1-4 ст.13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Частинами 1-3 ст.110 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Тобто, необхідною умовою для забезпечення доказів, є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Схожа за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.05. 2023 у справі № 910/9677/21.
Процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки у сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18, від 09.10.2019 у справі №9901/385/19.
Відповідно до ч. 1 ст.111 ГПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.
Як зазначалось вище, представник відповідача подав суду першої інстанції заяву про забезпечення доказів, а саме: інформації та документів про обсяги всіх здійснених коригувань після 01.05.2022 об`ємів природного газу побутовим споживачам ТОВ “Львівгаз збут”, розподіленого “Львівгаз” протягом періоду з жовтня 2021 року по квітень 2022 року включно, з зазначенням ЕІС-кодів споживачів, помісячно (з прив`язкою до конкретного ЕІС-коду споживачів), які знаходяться в ТОВ “Оператор ГТС України”.
Однак, всупереч вказаним вище положенням чинного законодавства, заявником не зазначено способу забезпечення доказів.
Окрім того, до заяви про забезпечення доказів не надано жодних доказів на підтвердження того, що засоби доказування можуть бути втрачені або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, як обов`язкової умови для забезпечення доказів в порядку ст. 110 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про забезпечення доказів.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладені вище обставини, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 02.04.2025 у даній справі ( в частині розгляду клопотання представника відповідача про забезпечення доказів) прийнята з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Доводи апелянта не спростовують правильних висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.
Керуючись ст.ст. 110, 111, 129, 236, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз збут” від 08.04.2025 (вх. № 01-05/1062/25 від 08.04.2025) залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.04.2025 у справі №914/2160/22 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
5. Матеріали справи повернути до Господарського суду Львівської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 22.05.25
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.