Справа 522/21065/21
Провадження 1-кп/522/2378/25
**УХВАЛА**
**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**
20 травня 2025 року місто Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА\_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА\_2 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА\_3 від розгляду заяви про роз\`яснення рішення від 10.05.2023 року
**ВСТАНОВИВ:**
28\.03.2025 року у судовому засіданні під час розгляду заяви про роз\`яснення рішення від 10.05.2023 року заявником ОСОБА\_2 заявлено відвід слідчому судді ОСОБА\_3 з підстав наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України). А саме підставою для відводу є те, що слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси за результатами розгляду скарг ОСОБА\_2 ухвалив рішення про зобов\`язання уповноваженої особи Київської окружної прокуратури м. Одеси внести до ЄРДР відповідні дані за заявами ОСОБА\_4 щодо можливого вчинення злочинів слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА\_3 . Так, зазначені обставини, зокрема порушення заявником питання про внесення відомостей до ЄРДР відносно слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА\_3 , викликають сумніви в неупередженості та об\`єктивності слідчого судді ОСОБА\_3 під час розгляду ним заяви ОСОБА\_2 про роз\`яснення рішення.
У судові засідання від 15.04.2025 року, 13.05.2025 та 20.05.2025 року заявник будучи належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, в судове засідання конвойною службою не доставлений з незалежних від суду причин, клопотання про відкладення судового засідання до суду не надходило.
За даних обставин, врахувавши, що суд вичерпав усі можливості щодо належного повідомлення ОСОБА\_2 про розгляд заяви про відвід, а тому враховуючи короткі строки розгляду даної категорії справ, суддя вважає за необхідне розглянути справу у відсутність останнього.
Особа, якій заявлено відвід, слідчий суддя ОСОБА\_3 в судове засідання не з\`явився, про час, дату та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином. Подав заяву про неможливість прийняти участь у судовому засіданні у зв\`язку з службовими обов\`язками.
З урахуванням положень ст. 81 КПК України, судом визнано можливим проводити розгляд заяви за відсутності судді, якому заявлено відвід, та інших учасників судового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи про відвід слідчого судді та додані до неї матеріали, суд приходить висновку про таке.
Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні та є підставою для його відводу (самовідводу), встановлені статтями 75 та 76 Кримінального процесуального кодексу України, про що прямо зазначено у частини 1 статті 80 зазначеного нормативно-правового акту України.
Тобто, за змістом частини 1 статті 75 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1\) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім\`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2\) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3\) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім\`ї заінтересовані в результатах провадження;
4\) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5\) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
В силу пункту 4 частини 1 вище зазначеної статті суддя може бути відведений від участі у кримінальному провадженні за наявності існування інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, на що наполягає заявник у цій справі.
Так, Європейським судом з прав людини у п.66 у рішення по справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб\`єктивного та об\`єктивного критеріїв. За суб\`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об\`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria)
Стосовно об\`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об\`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з\`являються докази протилежного. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії, п. 43).
У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, вказано, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об\`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді. Саме винесення рішення у справі за результатом розгляду його по суті.
Разом з тим, суд зауважує, що згідно абз. 3 п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя не може бути відсторонений від участі у розгляді справи в тому випадку, коли жодний інший суд не може бути призначений для розгляду даної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз\`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Аналізуючи норму ч. 1 ст. 380 КПК України можна зробити висновок, що роз\`яснення судового рішення можливе у випадку, якщо воно є нечітким за змістом, містить положення, які викликають суперечки щодо неоднакового тлумачення висновків суду і розуміння.
Роз\`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі, більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, при цьому не вносячи змін до рішення по суті.
Так, необхідність роз\`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю або суперечністю викладених у ньому висновків, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.
При цьому, відповідно до ст. 380 КПК України судове рішення роз\`яснює той суд, який його ухвалив. Положення зазначеної статті унормовують, що не суд як організація чи установа, а конкретний склад суду, який ухвалив судове рішення - слідчий суддя, суддя або колегія суддів.
Повноваження судді під час роз\`яснення судового рішення, передбаченого ст. 380 КПК України, обмежуються виключно поясненням змісту ухваленого рішення без можливості його зміни чи перегляду по суті. Суд заслуховує осіб, які беруть участь у провадженні, якщо вони з\`явилися, але не розглядає нові докази, клопотання чи питання, що виходять за межі змісту рішення, яке роз\`яснюється.
Відтак, розгляд заяви про роз\`яснення судового рішення не є аналогічним повноцінному розгляду судового провадження по суті, а є допоміжною процедурою. Тому, повноваження такого судді обмежені виключно рамками з\`ясування та усунення перешкод, які викликають труднощі розуміння судового рішення у учасників кримінального провадження.
Виходячи з вище наведеного, задоволення заяви ОСОБА\_2 про відвід слідчого судді ОСОБА\_3 від розгляду заяви про роз\`яснення судового рішення, суперечить меті та обмеженому характеру процедури, передбаченої ст. 380 КПК України. Роз\`яснення судового рішення є допоміжною процедурою, яка не передбачає перегляду рішення по суті чи розгляду нових процесуальних питань.
Прийняття суддею процесуального рішення є наслідком його когнітивної діяльності, правосвідомості та способу застосування нормативно-правових актів, що не відоме і не може бути відоме іншому судді (складу суду), який не брав участі у постановленні такої ухвали, яка є предметом заяви ОСОБА\_2 .
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на зазначені в заяві доводи заявника, суддя приходить до висновку, що підстави для відводу слідчого судді ОСОБА\_3 відсутні, відтак, заява про відвід слідчого судді задоволенню не підлягає.
**ПОСТАНОВИВ:**
В задоволенні заяви ОСОБА\_2 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА\_3 від розгляду заяви ОСОБА\_2 про роз\`яснення рішення від 10.05.2023 року, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
**Суддя ОСОБА\_1 **