С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: [email protected], web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
____________________________________________________________________________________________
Провадження 2-ві/760/16/25
В справі 760/6397/20
У Х В А Л А
І. Вступна частина
16 травня 2025 року в місті Києві суддя Солом`янського районного суду м. Києва Коробенко С.В. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді ОСОБА_7. у справі №760/6397/20 за її позовом до ОСОБА_2 , Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ЛТД», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ "ПАРІВАКС", ОСОБА_5 , приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича, Державного підприємства "СЕТАМ" про скасування рішення державного реєстратора, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності.
ІІ. Описова частина
У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва під головуванням судді ОСОБА_7. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ЛТД», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ "ПАРІВАКС", ОСОБА_5 , приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича, Державного підприємства "СЕТАМ" про скасування рішення державного реєстратора, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності.
01 травня 2025 року Позивачкою ОСОБА_1 було подано заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_7.
Обгрунтовуючи необхідність відведення судді від розгляду справи Позивачка зазначила, що згідно з розпорядженням керівника апарату Солом?янського районного суду міста Києва Щерби А. від 03.04.2024 № 726 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 760/6397/20 у зв?язку із звільненням судді ОСОБА_6 у відставку, за наслідками якого новою суддею для розгляду справи визначена суддя Солом?янського районного суду міста Києва ОСОБА_7.
Проте, протягом року суддя ОСОБА_7. навіть не прийняла справу до провадження, і у зв`язку з цим Позивачкою подано Вищої ради правосуддя дисциплінарну скаргу щодо судді ОСОБА_7 , в діях якої, на думку ОСОБА_1 , є ознаки дисциплінарних проступків.
Також позивач зазначила, що дана справа №760/6397/20 безпосередньо пов?язана із справою №760/18038/15-ц за її позовом до ОСОБА_2 про зобов?язання вчинити певні дії, яку також розглядала суддя ОСОБА_7. і в задоволенні позову незаконно, необґрунтовано та несправедливо, на думку Позивачки, відмовила.
Позивачка зазначає, що у неї сформувалась стійка та стала недовіра до судді ОСОБА_7. та у неї наявні обґрунтовані сумніви в неупередженості та об?єктивності розгляду цєю суддею справи.
З ухвали головуючої у справі №760/6397/20 (2/760/230/25) судді ОСОБА_7. від 05.05.2025 вбачається, що нею не встановлено обставин, які б свідчили про обгрунтованість заявленого їй відводу.
У зв`язку з викладеним вирішення питання про відвід судді ОСОБА_7. передане у встановленому порядку судді Коробенку С.В.
ІІІ. Мотивувальна частина
Статтею 36 ЦПК України визначений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, серед яких є наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно з частинами 2 та 3 ст. 40 ЦПК України Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно з ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).
Частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Дослідження обгрунтованості заявленого Позивачкою ОСОБА_1 відводу судді ОСОБА_7. не дає підстав для висновку про наявність будь-якої упередженості судді. Тривалість перебування справи в провадженні суду обумовлюється об`єктивними причинами, зокрема надмірним навантаженням у суддів Солом`янського районного суду м. Києва. В даному випадку не йде мова про необ`єктивність головуючого та надання переваги будь-якій стороні у спорі.
Посилання ж Позивачки на те, що суддею ухвалене рішення в іншій справі не на її користь також не може розцінюватися як упередженість судді, що прямо передбачено статтею 36 ЦПК України.
З огляду на викладене вище, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.
ІV. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суд ухвалив:
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді ОСОБА_7. у справі №760/6397/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ЛТД», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ "ПАРІВАКС", ОСОБА_5 , приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича, Державного підприємства "СЕТАМ" про скасування рішення державного реєстратора, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності, відмовити.
2. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: