ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 127357650

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 405/4181/24

провадження № 1-кс/405/638/25

**УХВАЛА**

**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**

14\.05.2025

м. Кропивницький

слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА\_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА\_2 , захисника – адвоката ОСОБА\_3 , прокурора ОСОБА\_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому скаргу захисника – адвоката ОСОБА\_3 , подану в інтересах ОСОБА\_5 на повідомлення про підозру, у кримінальному провадженні №12024120000000494 від 19.04.2024 року

ВСТАНОВИВ:

Захисник – адвокат ОСОБА\_3 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда зі скаргою на повідомлення про підозру, в інтересах ОСОБА\_5 у кримінальному провадженні №12024120000000494 від 19.04.2024 року, яке просив скасувати з підстав того, що повідомлення про підозру ОСОБА\_5 вручене не у спосіб визначений законом, а саме повідомлення про підозру є не законним, з підстав зазначених у скарзі.

В судовому засіданні захисник надав пояснення, відповідно до яких скаргу підтримав та просив задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими заперечував проти доводів захисника, в задоволенні скарги просив відмовити.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та поданої скарги, у тому числі відеозапис вручення повідомлення про підозру, заслухавши сторін, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв\`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Згідно п. 10 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржене, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами і способами. Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з\`являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення.

Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов\`язків, визначених статтею 42 КПК України.

Загальний порядок повідомлення про підозру передбачений главою 22 КПК України, яка має назву «Повідомлення про підозру» та складається з таких статей: «Випадки повідомлення про підозру» (стаття 276); «Зміст письмового повідомлення про підозру» (стаття 277); «Вручення письмового повідомлення про підозру» (стаття 278). Отже, саме така побудова глави дає підстави зробити висновок, що законодавець пов\`язує процесуальну діяльність із повідомлення про підозру з сукупністю процесуальних дій слідчого та/або прокурора, зміст яких полягає у встановленні юридичних і фактичних підстав для повідомлення про підозру (стаття 276 КПК), складанні письмового процесуального документа (повідомлення про підозру) (стаття 277 КПК) та його врученні особі (стаття 278 КПК).

Згідно вимог ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов\`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 277 КПК України, повідомлення має містити: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім\`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного «знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють», що визначено пунктом 1 частини третьої статті 42 КПК України, кореспондує обов\`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз\`яснити її зміст.

Підозрюваним відповідно до норм КПК України є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Підставою для скасування повідомлення про підозру або визнання такою, що не набула статусу підозрюваного є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов\`язкових елементів повідомлення про підозру.

Відповідно до статті 276 КПК України, повідомлення про підозру обов\`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов\`язково здійснюється в порядку, встановленому ст. 278 КПК України, і складається з двох послідовних дій слідчого, прокурора: 1) складення повідомлення про підозру - процесуального акта; 2) вручення його особі, підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1. ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Системний аналіз вище викладених норм закону, дає підстави для висновку, що процесуального статусу підозрюваного (крім випадку затримання) особа набуває не після складання тексту, а лише після вручення повідомлення, що в свою чергу, вручається у день складення повідомлення про підозру. Саме з цим моментом процесуальний закон пов\`язується набуття особою відповідних процесуальних прав після їх роз\`яснення слідчим, прокурором.

Так, відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Матеріали кримінального провадження (т.13 а.к.п. 34-39) містять докази, які вказують на виконання органом досудового розслідування та прокурором дій спрямованих на виклик особи підозрюваного до органу досудового розслідування.

Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні регулюється ст. 135 КПК України. Зокрема, шляхом: надіслання поштою, електронною поштою; врученням під розписку дорослому члену сім\`ї чи іншій особі, яка з нею проживає «для передання»; врученням житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Отже, слідчим суддею встановлено, що 20.04.2024 року заступником начальника відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА\_4 складено повідомлення про підозру ОСОБА\_5 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , у кримінальному провадженні №12024120000000494 від 19.04.2024 року.

На виконання передбаченого ст. 2 КПК України завдання кримінального провадження та з метою забезпечення заходів кримінального провадження, відповідно до ст. 131 КПК України, у зазначеному вище кримінальному провадженні були розпочаті заходи щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.

20\.04.2024 року, у спосіб передбачений ст. 135 КПК України, за адресою фактичного місця проживання та реєстрації дружини ОСОБА\_5 . ОСОБА\_6 , а саме: АДРЕСА\_1 , за місцем проживання ОСОБА\_5 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , ОСОБА\_6 для передання підозрюваному у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА\_5 вручене повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об\`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов\`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.(ст. 19 Конституції України).

Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов\`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов\`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора (ч. 1 ст. 36 КПК України).

Частина 1 статті 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути зокрема про: відмову у задоволенні скарги.

Таким чином, слідчий суддя в рамках розгляду скарги сторони захисту на стадії досудового розслідування позбавлений можливості належним чином дослідити докази по справі та надати їм оцінку, що можливо зробити виключно на стадії судового розгляду справи по суті.

Беручи до уваги зазначене слідчий суддя дійшов висновку, що скарга захисника – адвоката ОСОБА\_3 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 276, 277, 303,307, 309, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

задоволенні скарги захисника – адвоката ОСОБА\_3 , подану в інтересах ОСОБА\_5 на повідомлення про підозру, – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА\_7