ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 126843247

Озвучення тимчасово недоступне

**УХВАЛА**

** **

23 квітня 2025 року

 

м. Київ

 

справа № 128/1880/23

провадження № 61-2312ск25

 

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

 

вирішуючи питання про відкриття касаційного оскарження за касаційною скаргою ОСОБА\_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року та на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА\_1 до ОСОБА\_2 , Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про встановлення юридичного факту,

 

ВСТАНОВИВ:

 

У травні 2023 року ОСОБА\_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА\_2 , Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про встановлення юридичного факту.

 

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 06 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА\_1 повернуто на підставі частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

 

Ухвалою Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу від 30 жовтня 2023 року ОСОБА\_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 06 червня 2023 року повернуто на підставі пункту 1 частини п\`ятої статті 357 ЦПК України.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА\_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 06 червня 2023 року повернуто на підставі пункту 1 частини п\`ятої статті 357 ЦПК України.

 

Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА\_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України та роз\`яснено порядок оформлення касаційної скарги.

 

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА\_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України та роз\`яснено порядок оформлення касаційної скарги.

 

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА\_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України та роз\`яснено порядок оформлення касаційної скарги.

 

Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА\_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року та на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України та роз\`яснено порядок оформлення касаційної скарги.

 

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА\_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року та на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України та роз\`яснено порядок оформлення касаційної скарги.

 

Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2025 року касаційну скаргу ОСОБА\_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року та на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України та роз\`яснено порядок оформлення касаційної скарги.

 

У лютому 2025 року ОСОБА\_1 засобами поштового зв\`язку вкотре звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року та на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року.

 

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 лютого 2025 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу Гулейкову І. Ю. та визначено суддів, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.

 

Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків, зокрема сплатити судовий збір та подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

 

У визначений строк заявник подав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, в яких зазначає доводи щодо пропуску ним строку на касаційне оскарження, клопотання про звільнення від сплати судового збору.

 

Крім цього, ОСОБА\_1 подано копію касаційної скарги, в якій, посилаючись на пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України, заявив про відвід судді, зокрема Лідовця Р. А. , від розгляду справи, оскільки зазначений суддя, на його думку, безпідставно повертав або залишав без руху його касаційні скарги.

 

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2025 року визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА\_1 відвід судді Верховного Суду Лідовцю Р. А. від розгляду цієї справи. Заяву передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

 

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2025 року вказану заяву передано для вирішення судді Верховного Суду Грушицькому А. І.

 

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА\_1 про відвід судді Лідовцю Р. А.

 

Вирішуючи питання відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА\_1 , колегія суддів виходить з такого.

 

Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

 

Згідно із частиною третьою статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов\`язки; пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

 

Річний строк, який відповідно до положень частини третьої статті 394 ЦПК України обраховується від дня складання повного тексту оскаржуваних ухвал апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року та від 13 листопада 2023 року у цій справі сплинув 30 жовтня 2024 року та 13 листопада 2024 року, відповідно.

 

Касаційна скарга ОСОБА\_1 подана до відділення поштового зв\`язку 21 лютого 2025 року, тобто більше ніж через рік з дня складання повних текстів оскаржуваних судових рішень, що дає підстави для висновку, що строк на оскарження пропущений. При поданні касаційної скарги ОСОБА\_1 питання про поновлення строку на касаційне оскарження не заявлялося.

 

На виконання вимог ухвали від 27 лютого 2025 року ОСОБА\_1 зазначає, що пропуск строку на касаційне оскарження стався не з його вини, а у зв\`язку з неодноразовим поверненням його касаційних скарг.

 

Наведені у клопотанні причини пропуску строку на касаційне оскарження суд може визнавати поважними або неповажними у разі подання касаційної скарги після спливу тридцятиденного строку на оскарження, але в межах одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.

 

Однак заявник подав касаційну скаргу після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, що має наслідком відмови у відкритті касаційного провадження, крім випадків, визначених частиною третьою статті 394 ЦПК України. Зазначених обставин заявник не навів.

 

ОСОБА\_1 не є особою, який не був повідомлений про розгляд або результат розгляду справи.

 

Як слідує із касаційної скарги, доданих до неї матеріалів та за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ОСОБА\_1 достовірно знав про наявність ініційованого ним судового провадження, також він неодноразово звертався до суду касаційної інстанції із касаційними скаргами на ухвали суду апеляційної інстанції, які ухвалами Верховного Суду повернуто заявнику.

 

Водночас, свідоме невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, неодноразове повернення заявнику касаційної скарги не належать до об\`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов\`язкового судового рішення, після спливу одного року з дня складення його повного тексту.

 

Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

 

За таких обставин, на момент подачі касаційної скарги у лютому 2025 року відсутні винятки, передбачені частиною третьою статті 394 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження, у суду відсутні законні підстави поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, тому у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА\_1 слід відмовити.

 

Також суд зазначає, що поновлення строку на касаційне оскарження після спливу значного періоду часу ставить під загрозу принцип юридичної визначеності, незалежно від поважності чи неповажності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

 

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

 

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

 

У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов\`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

 

Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту ухвал суду апеляційної інстанції, і не встановлено винятки, передбачені частиною третьою статті 394 ЦПК України, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

 

Керуючись частиною третьою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

 

УХВАЛИВ:

 

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА\_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року та на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА\_1 до ОСОБА\_2 , Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про встановлення юридичного факту відмовити.

 

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

**Судді:**

**І. Ю. Гулейков** ** ** ** ** ** ** ** ** **Р. А. Лідовець** ** ** ** ** ** ** **Д. Д. Луспеник**