ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" березня 2025 р. Справа№ 910/13192/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Алданової С.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,
за участю представників учасників справи:
прокурор: Петрик В.А.
від позивача: Денисенко О.М.
від відповідача-1: не з`явився
від відповідача-2: не з`явився
від відповідача-3: не з`явився
від третьої особи-1: не з`явився
від третьої особи-3: Сучкова А.М.
від третьої особи-4: Рєпкін Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної служби геології та надр України
на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2025, повний текст якої складено та підписано 21.01.2025
у справі № 910/13192/24 (суддя Демидов В.О.)
за позовом Компанія I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕЛ ПРОМ»
2. Акціонерного товариства «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД»
3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - 1. Державної служби геології та надр України
2.Офісу Генерального прокурора
3. Служби безпеки України
4. Міністерства юстиції України
про визнання договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
Рух справи
25.10.2024 Компанія I.Eс Майнінг Компані Лімітед подала позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕЛ ПРОМ» та до Акціонерного товариства «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» про визнання недійсним Договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, що укладений між Акціонерним товариством «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» (ідентифікаційний код 04011905) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВЕЛ ПРОМ» (ідентифікаційний код 43522901).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами приписів чинного законодавства під час укладення Договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, та незаконного внесення відповідачем - 2 змін до спеціального дозволу на користування надрами, що призвело до втрати у АТ «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» спеціального дозволу на користування надрами, на підставі якого останнє здійснювало свою господарську діяльність.
Ухвалою суду від 05.11.2024 заяву Компанія I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Забезпечено позов шляхом заборони Державній службі геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, ідентифікаційний код 37536031):
- вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997, виданого на ім`я Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» (ідентифікаційний код 04011905) (Пинязевицьке родовище);
- вносити до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами відомості в частині зміни власника спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище);
- підписувати, укладати та / або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами №766 від 24.01.1997 (Пинязевицьке родовище).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 у справі №910/13192/24 ухвала про забезпечення позову залишена без змін.
Постановою Касаційного господарського суду від 18.03.2025 у справі №910/13192/24 ухвала про забезпечення позову та відповідна постанова апеляційного суду залишені без змін.
Короткий зміст окремої ухвали місцевого господарського суду що оскаржується та мотиви її прийняття
Окрема ухвала Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 постановлена у порядку ст. 246 ГПК України щодо дій т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України Дехтяренка Сергія Стаховича в частині видачі наказу №532 від 14.11.2024 "Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами" всупереч судової заборони, встановленої ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі №910/13192/24.
Суд виходив з того, що Державна служба геології та надр України, будучи достеменно обізнаною про встановлену їй судом заборону вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище) і підписувати, укладати та / або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами №766 від 24.01.1997 (Пинязевицьке родовище), фактично проігнорувала таку заборону та не виконала (порушила) ухвалу суду від 05.11.2024. Тому наявні підстави для застосування приписів ст. 246 ГПК України.
Також цією ухвалою суд першої інстанції постановив Кабінету Міністрів України вжити заходи для усунення виявлених у справі №910/13192/24 порушень і недопущення їх в майбутньому (в тому числі шляхом вирішення питання щодо наявності підстав для дисциплінарного провадження щодо державного(их) службовця (ів). Повідомити Офіс Генерального прокурора про виявлення в діях посадових осіб Державної служби геології та надр України та інших членів Робочої групи з питань надрокористування Державної служби геології та надр України обставин, які можуть свідчити про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України, що мали своїм наслідком видачу наказу Державної служби геології та надр України №532 від 14.11.2024 "Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами" та укладання угоди №766 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 15.11.2024 всупереч судової заборони, встановленої ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі №910/13192/24.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цією ухвалою, Державна служба геології та надр України (третя особа-1) звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати.
Підставами для скасування ухвали у справі скаржник зазначає неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, внаслідок неповного з`ясування обставин справи.
Зокрема апелянт посилається на те, що:
- ухвала Господарського суду м. Києва про забезпечення позову від 05.11.2024 не може розповсюджуватись на спеціальний дозвіл на користування надрами № 766 від 24.01.1997, який видано на ім`я ТОВ «Новел Пром», оскільки власником зазначеного спеціального дозволу є інший суб`єкт господарювання;
- судом не встановлено заборони щодо зміни власника спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766, який видано на ім`я ТОВ «Новел Пром». Ідентифікація спеціального дозволу на користування надрами не обмежена лише номером такого дозволу і датою видачі. Первісна ліцензія (спеціальний дозвіл на користування надрами) видана відкритому акціонерному товариству «Малинський каменедробильний завод» (а не акціонерному товариству «Малинський каменедробильний завод»). При цьому наразі Державний реєстр спеціальних дозволів на користування надрами не функціонує;
- у справі № 910/11526/24, яка вже розглянута судом, були застосовані заходи процесуального примусу, а тому наслідком винесення окремої ухвали у справі №910/13192/24 та застосування заходів процесуального примусу відносно тих самих осіб за одне правопорушення, що було здійснено в той же день, в той же час, стане порушенням положень Європейської Конвенції з прав людини щодо права на справедливий суд, та порушенням ст. 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;
- при винесенні оскаржуваного рішення господарським судом порушено норми процесуального права, а саме: ст. 86 ГПК України щодо правил оцінки доказів; пп. 2, 3, 4, 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України щодо мотивованості судового рішення; ч. 5 ст. 236 ГПК України щодо необхідності повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач у відзиві з апеляційною скаргою не погодився та зазначив, що апелянтом у поданій апеляційній скарзі не було спростовано вірних висновків, покладених Господарським судом міста Києва в основу своєї ухвали від 21.01.2025, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Прокурор у відзиві зазначив, що окрема ухвала Господарського суду м. Києва від 21.01.2025 є законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, при цьому апелянтом не наведено підстав для її скасування.
СБУ у відзиві зазначила, що при постановленні цієї окремої ухвали судом оцінено надані сторонами докази і аргументи, прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо необхідності винесення окремої ухвали у зв`язку із встановленими судом порушеннями заборон, накладених ухвалою про забезпечення позову у цій справі.
Відповідачі та третя особа-4 не скористались своїми правами згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у цій справі, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали оскарження №910/13192/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
27.02.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державна служба геології та надр України на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі №910/13192/24. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 31.03.2025. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 24.03.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 24.03.2025. Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнана обов`язковою.
Явка представників учасників справи
Прокурор та представники позивача, Служби безпеки України та Міністерства юстиції України в судовому засіданні 31.03.2025 заперечили проти вимог апеляційної скарги та просили відмовити в її задоволенні.
В судове засідання 31.03.2025 представники відповідачів та третьої особи-1 не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином в електронному кабінеті, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів та третьої особи-1, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
За приписами ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу - без змін, виходячи з наступного.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції, 28.11.2024 позивач подав клопотання про вжиття заходів процесуального реагування на невиконання рішення суду у справі №910/11526/24, яке обґрунтоване тим, що:
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 р. у справі №910/13192/24 були вжиті заходи забезпечення позову, а саме заборонено Державній службі геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, ідентифікаційний код 37536031):
- вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997, виданого на ім`я Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» (ідентифікаційний код 04011905) (Пинязевицьке родовище);
- вносити до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами відомості в частині зміни власника спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище);
- підписувати, укладати та / або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 (Пинязевицьке родовище).
- незважаючи на існуючу судову заборону, Держгеонадра своїм наказом від 14.11.2024 р. № 532 внесло зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 р. (Пинязевицьке родовище) в частина зміни надрокористувача на користь ТОВ «Малинська видобувна компанія»;
- Держгеонадра в особі т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України С. Дехтяренко, свідомо порушили судову заборону, чим спричинили негативні наслідки для Позивача.
16.12.2024 Державна служба геології та надр України подала пояснення, в яких зазначила, що зміна власника спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 виданого на ім`я ТОВ «Новел Пром» відбулась на підставі заяви ТОВ «Малинська видобувна компанія» від 25.10.2024 №24/10/25-2 (вх. Держгеонадр від 28.10.2024 № 851-ЗН/1-24); наказу Держгеонадр № 532 від 14.11.2024 «Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами» та його публікації на офіційному веб-сайті Держгеонадр 19.11.2024. На думку Державної служби геології та надр України, зміна власника спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 виданого на ім`я ТОВ «Новел Пром» відбулось без порушення вимог ухвали Господарським судом м. Києва від 05.11.2024 у справі №910/13192/24.
За результатами розгляду заяви позивача про вжиття заходів процесуального примусу та пояснень Державної служби геології та надр України місцевий суд дійшов висновку, що Державна служба геології та надр України, будучи достеменно обізнаною про встановлену їй судом заборону вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище) і підписувати, укладати та / або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами №766 від 24.01.1997 (Пинязевицьке родовище), фактично проігнорувала таку заборону та не виконала (порушила) ухвалу суду від 05.11.2024. Тому наявні підстави для застосування приписів ст. 246 ГПК України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України.
Відповідно до частин 1, 11 ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
В окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
За змістом статті 16-1 Кодексу України про надра відчужені права на користування надрами у повному обсязі переходять до набувача прав на користування надрами за відповідним спеціальним дозволом на користування надрами з дати внесення змін до нього у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 16-5 Кодексу України про надра визначено, що внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами здійснюється на підставі заяви надрокористувача та доданих документів у разі відчуження шляхом укладення договору купівлі-продажу права на користування надрами або внесення його як вкладу до статутного капіталу створеного за його участю суб`єкта господарювання. При цьому відповідні зміни вносяться виключно в частині власника спеціального дозволу на користування надрами.
Тобто у разі продажу прав видача нового спеціального дозволу не відбувається, а уповноважений орган вносить зміни до існуючого спеціального дозволу в частині надрокористувача, видаючи новий бланк дозволу.
Частиною 2 статті 16-5 Кодексу України про надра передбачено, що при внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами реквізити раніше наданого спеціального дозволу на користування надрами не змінюються, а відповідні зміни вносяться виключно в частині змін, передбачених пунктом, на підставі якого вносяться такі зміни.
Поточний надрокористувач надр за спеціальним дозволом не є тим обов`язковим реквізитом спеціального дозволу на користування надрами за яким відбувається ідентифікація такого дозволу (в т.ч. Державною службою геології та надр України). Суд це пояснює тим, що власників надрокористувачів за одним спеціальним дозволом може бути безліч за час його дії.
Таким чином, безвідносно до особи надрокористувача як реєстраційний номер так і дата видачі спеціального дозволу на користування надрами залишається незмінними.
Тобто внесення змін щодо надрокористувача та видача новому надрокористувачу нового бланку спеціального дозволу на користування надрами не змінюють ні первісний номер дозволу, ні первісну дату видачі, які і є його достатніми ідентифікаторами.
При цьому можливість існування інших надрокористувачів такого родовища спростовуються змістом абз. 16 ст. 16 Кодексу України про надра, відповідно до якого у межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, та (або) видобування різних видів корисних копалин за кількома спеціальними дозволами на користування надрами, крім корисних копалин, що розробляються відкритим способом.
Спір у справі №910/13192/24 стосується законності переходу права власності на спеціальний дозвіл на користування надрами, а діюче законодавство передбачає, що реєстрація такої власності - правомочностей на видобуток корисних копалин, виникає не у зв`язку із відчуженням такого дозволу, а вчиненням відповідних дій спеціальним органом державної влади - Державною службою геології та надр України.
Державна служба геології та надр України - центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику в галузі геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Державна служба геології та надр України з моменту відкриття провадження у даній справі має статут третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - одержує всі заяви по суті та процесуальні документи суду у справі №910/13192/24.
В ухвалі від 05.11.2024 встановлено заборону Державній службі геології та надр України на вчинення визначених дій, про що їй було відомо.
Зокрема, Державна служба геології та надр України була обізнаною про встановлену їй судом заборону вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище) і підписувати, укладати та / або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами №766 від 24.01.1997 (Пинязевицьке родовище), фактично проігнорувала таку заборону та не виконала (порушила) ухвалу суду від 05.11.2024.
Наказом Державної служби геології та надр України №532 від 14.11.2024, незважаючи на заборону суду, задоволено заяву ТОВ «Малинська видобувна компанія», яка була визначена судом першої інстанції, як обставина вчинення дій, направлених на чергове переоформлення об`єкту спору на іншу особу, та по суті підставою вжиття заходів забезпечення позову.
Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що наказ Державної служби геології та надр України №532 від 14.11.2024 "Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами" в частині спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 та Угода №766 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 15.11.2024 вчинені із порушенням судової заборони, встановленої ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі №910/13192/24.
Доводи апелянта про те, що ухвала Господарського суду м. Києва про забезпечення позову від 05.11.2024 не може розповсюджуватись на спеціальний дозвіл на користування надрами № 766 від 24.01.1997, який видано на ім`я ТОВ «Новел Пром», оскільки власником зазначеного спеціального дозволу є інший суб`єкт господарювання колегія суддів відхиляє, оскільки в окремій ухвалі від 21.01.2025 Господарський суд міста Києва вказав, що судом не використані слова «власником якого є» чи «надрокористувачем за яким» щодо вказаної особи, а відзначено «виданого на ім`я», вважаючи, що саме Акціонерне товариство «Малинський каменедробильний завод» є особою, якій до виникнення спору, що вирішується у межах даної справи, було видано даний дозвіл (перший із відомих суду із матеріалів справи).
Колегія суддів вважає, що про те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 заборонено Державній службі геології та надр України вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами №766 від 24.01.1997, лише якщо таким власником є АТ «МКДЗ» не відповідає обставинам справи, встановленим судом, та спростовується мотивувальною частиною самої ухвали від 05.11.2024.
Щодо доводів апелянта про те, що до посадових осіб Держгеонадр вже було притягнуто до юридичної відповідальності за порушення ними судової заборони у справі №910/11526/24, а саме за видачу наказу № 532 від 14.11.2024 «Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами» та підписання угоди на користування надрами колегія суддів зазначає наступне.
Як зазначено судом першої інстанції, Т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України Дехтяренком С.С. було порушено судову заборону встановлену двома різними процесуальними документами винесених у різних провадженнях, а саме у справі №910/13192/24 та відповідно у справі №910/11526/24. Відтак по кожній із вищевказаних справ Т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України було вчинено правопорушення. Апелянтом не спростовано вірних висновків суду першої інстанції.
Колегією суддів встановлено, що станом на прийняття ухвали суду від 05.11.2024 Державна служба геології та надр України була учасником справи та наступного дня після підписання зазначеної ухвали отримала її копію в «Електронному суді».
Водночас 14.11.2025 Державна служба геології та надр України прийняла наказ №532 від 14.11.2024, яким прийнято рішення внести зміни до спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 з метою видобування корисних копалин граніту Пинязевицького родовища у Житомирській області який буде надано ТОВ «Малинська видобувна компанія», відповідно до пункту 9 статті 16-5 Кодексу України про надра.
Отже, Державна служба геології та надр України повинна була діяти добросовісно та вчинити всі необхідні дії, уникаючи формального підходу, з`ясувавши всі обставини, пов`язані з необхідністю виконання ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову.
Твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм ст. 86, пп. 2, 3, 4, 5 ч. 4 ст. 238 та ч. 5 ст. 236 ГПК України не знайшли свого підтвердження, а тому вказані доводи апелянта колегія вважає безпідставними та необґрунтованими. Оцінки доказів судом першої інстанції не порушено.
Враховуючи обставини справи, в тому числі в контексті хронології дій учасників після постановлення ухвали про заборону суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо постановлення окремої ухвали, отже вимоги статті 246 ГПК України не порушені.
Вирішення питання про постановлення окремої ухвали віднесено на розсуд суду, та здійснюється ним з урахуванням, зокрема, значущості та/або системного характеру допущених порушень, а також нагального характеру необхідності їх усунення для дієвого відновлення прав особи.
Доводи апеляційної скарги про невірне з`ясування судом фактичних обставин справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження.
За результатами апеляційного перегляду справи судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано та правильно застосував положення статті 246 ГПК України.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржену окрему ухвалу - без змін.
Судові витрати
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладається на скаржника.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі №910/13192/24 залишити без змін.
Матеріали оскарження ухвали повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, - 16.04.2025.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
С.О. Алданова
Ухвала № 127420094
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
м. Київ
16.05.2025
Справа № 910/13192/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О. за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за позовом Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) (Бубулінас, 11, 1 поверх, 1060, Нікосія, Кіпр) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕЛ ПРОМ» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, будинок 4 А, офіс 139), Акціонерного товариства «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» (49107, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Пушкіна генерала, будинок 1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» (11509, Житомирська обл., Коростенський р-н, м. Малин, вул. Бандери Степана, 118), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна служба геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 16), Офіс Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15), Міністерство юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13), про визнання договору недійсним,
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Служби безпеки України, до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕЛ ПРОМ» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, будинок 4 А, офіс 139), Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» (49107, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Пушкіна генерала, будинок 1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» (11509, Житомирська обл., Коростенський р-н, м. Малин, вул. Бандери Степана, 118), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Державна служба геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 16), Офіс Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15), про визнання договорів недійсними,
За участю представників сторін:
від Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед - Денисенко О.М.;
від прокуратури - Петрик В.А.;
від Міністерства юстиції України - Рєпкін Н. І.;
від Служби безпеки України - Захаров О.В.
ВСТАНОВИВ:
05.10.2024 в системі «Електронний суд» представником Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕЛ ПРОМ» та до Акціонерного товариства «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» про визнання договору недійсним. Позовна заява 28.10.2024 передана судді Демидову В.О. відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами приписів чинного законодавства під час укладення Договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, та незаконного внесення відповідачем - 2 змін до спеціального дозволу на користування надрами, що призвело до втрати у АТ «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» спеціального дозволу на користування надрами, на підставі якого останнє здійснювало свою господарську діяльність.
З огляду на вказане представник Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед просить визнати недійсним Договір купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, що укладений між Акціонерним товариством «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» (ідентифікаційний код 04011905) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВЕЛ ПРОМ» (ідентифікаційний код 43522901).
Ухвалою суду від 31.10.2024 залишено позовну заяву Компанії І.Ес Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) без руху та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів правосуб`єктності Компанії І.Ес Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо (копію) та вказано строк на усунення недоліків позовної заяви 7 (сім) днів з дня вручення цієї ухвали.
04.11.2024 в системі «Електронний суд» представником І.Ес Майнінг Компані Лімітед сформовано клопотання про долучення доказів.
Ухвалою суду від 05.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.12.2024 о 10:20 год.
Окрім того згаданою ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державну службу геології та надр України, залучено до участі у справі Офіс Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15; ідентифікаційний код 00034051) в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача та залучено до участі у справі Службу безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33; ідентифікаційний код 00034074) в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, а також частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
05.11.2024 в системі «Електронний суд» представником Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед сформовано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить заборонити Державній службі геології та надр України (м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, індекс 03057, ідентифікаційний код 37536031):
- вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року, виданого на ім`я Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» (ідентифікаційний код 04011905) (Пинязевицьке родовище);
- вносити до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами відомості в частині зміни власника спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище);
- підписувати, укладати та /або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище).
Ухвалою суду від 05.11.2024 заяву Компанія I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Забезпечено позов шляхом заборони Державній службі геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, ідентифікаційний код 37536031):
- вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997, виданого на ім`я Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» (ідентифікаційний код 04011905) (Пинязевицьке родовище);
- вносити до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами відомості в частині зміни власника спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище);
- підписувати, укладати та / або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 (Пинязевицьке родовище).
Розгляд справи неодноразово відкладався та ухвалою суду від 21.01.2025 зокрема ухвалено розгляд справи № 910/13192/24 розпочати спочатку та відкладено підготовче засідання у справі № 910/13192/24 на 04.02.25 о 12:00 год.
30.01.2025 на адресу суду від представника Міністерства юстиції України надійшло клопотання про залучення до участі у справі третю особу без самостійних вимог на стороні позивача - Міністерство юстиції України.
Ухвалою суду від 04.02.2025 відкладено підготовче засідання у справі № 910/13192/24 на 27.02.25 о 10:30 год. та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13).
03.02.2025 в системі «Електронний суд» представником Служби безпеки України сформовано позовну заяву як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору про: визнання недійсним договору № 24/10/2-2 купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, укладений 02.10.2024 між Акціонерним товариством «Малинський каменедробильний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром»; визнання недійсним договору № 24/10/22-2, укладений 22.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія», як правочини, які було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при наявності умислу у обох сторін, застосувавши наслідки цієї недійсності за ініціативи суду у вигляді стягнення вартості спеціального дозволу на видобуток надр № 766 від 24.01.1997, належної до сплати за кожним договором, в дохід держави.
Вищевказана заява обґрунтована зокрема тим, що за змістом позовної заяви компанія І.Ес Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) вказує, що вона згідно з Реєстром акціонерів від 27.03.2024 (доданого до позову) є власником контрольного пакету простих акцій АТ «МКДЗ» у розмірі 80,457183 % і має право вирішального голосу.
Кінцевим бенефіціарним власником (далі - КБВ) АТ «МКДЗ» є ОСОБА_2 (витяг з ЄДР додається), яка здійснює непрямий вирішальний вплив.
Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023 застосовано санкції і до ОСОБА_2 (додаток 1 до рішення РНБО України, пункт 33, витяг з державного реєстру санкцій додається) застосовано санкції до, в тому числі у вигляді:
1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
12) повна заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції;
25) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом - заборона виплати дивідендів або інших платежів, пов`язаних із корпоративними правами (правом власності на частку, акції, паї) на користь санкційної особи та осіб, що діють від її імені.
До матеріалів даної справи позивачем долучено сертифікат щодо акціонерів компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) станом на 03.12.2021, виданий Департаментом реєстратора компаній та інтелектуальної власності Міністерства енергетики, промисловості та торгівлі Республіки Кіпр.
Відповідно до даного сертифікату єдиним акціонером позивача є компанія Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited). До даної юридичної особи також застосовані санкції згаданим Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023 (додаток 2 до рішення РНБО України, пункт 175, витяг з державного реєстру санкцій додається), зокрема:
1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
12) повна заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції;
25) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом - заборона укладення договорів та вчинення правочинів.
Відповідно до реєстраційної форми НЕ 57, поданої компанією Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited, НЕ 292927) для реєстрації змін щодо власника акцій 11.11.2022 акції компанії Смартдіксі перейшли у власність від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .
За формою НЕ 57, поданою до Державного реєстратора компаній 27.09.2023 акції компанії Смартдіксі перейшли у власність від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , відповідно останній повністю контролює компанію, яка є єдиним власником позивача.
Враховуючи описані вище зв`язки осіб та фактичне здійснення впливу на діяльність відповідача ОСОБА_1 , тобто особою, яка має громадянство рф, представник СБУ вважає, що проведення такого правочину, як продаж прав на користування надрами також підпадає під мораторій, передбачений згаданою вище Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187.
Крім цього, на думку представника СБУ недійсними є будь-які правочини, в силу яких громадянин рф ОСОБА_1 міг передати з 03.03.2023 будь-які корпоративні права (через накладений на той момент арешт в межах кримінального провадження).
З огляду на зазначене представник СБУ вважає, що проведення будь-яких правочинів щодо розпорядження активами, які належать підсанкційним особам або щодо яких вони можуть прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними після набрання чинності рішенням про застосування санкцій, введення мораторію є неправомірним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 прийнято позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору - Служби безпеки України про визнання недійсним договору № 24/10/2-2 купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, укладеного 02.10.2024 між Акціонерним товариством «Малинський каменедробильний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром»; визнання недійсним договору № 24/10/22-2, укладеного 22.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія», як правочини, які було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при наявності умислу у обох сторін, застосувавши наслідки цієї недійсності за ініціативи суду у вигляді стягнення вартості спеціального дозволу на видобуток надр № 766 від 24.01.1997, належної до сплати за кожним договором, в дохід держави. Вимоги за позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору об`єднано в одне провадження з первісним позовом шляхом залучення Служби безпеки України до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Виключено зі складу учасників справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Службу безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33).
25.02.2025 в системі «Електронний суд» представником Служби безпеки України сформовано заяву про уточнення позовних вимог, в якій вона просить вважати позовними вимогами СБУ наступні:
1) визнати недійсними: договір № 24/10/2-2 купівлі-продажу на користування надрами, наданими спеціальним дозволом на користування надрами №766 від 24.01.1997, укладений 02.10.2024 між Акціонерним товариством «Малинський каменедробильний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром»; договір №24/10/22-2, укладений 22.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія»;
2) стягнути в дохід держави:
- з приватного акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» все одержане ним за договором №24/10/2-2 від 02.10.2024 у розмірі 446 400,00 грн (відповідно до платіжних інструкцій від 19.11.2024 №130, від 20.11.2024 №131);
- з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» несплачену частину за договором №24/10/2-2 від 02.10.2024 у розмірі 553 600,00 грн;
- з Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» несплачену суму за договором №24/10/22-2 від 22.10.2024 у розмірі 1 100 000,00 грн;
3) визнати недійсним правочин щодо передачі акцій компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited, НЕ294917), оформлений реєстраційною формою НЕ 57, поданою 28.02.2023 до державного реєстратора Департаменту реєстратора компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр, як правочин, який було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства при наявності умислу у обох сторін;
4) стягнути в дохід держави акції компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) в кількості 2000 штук, номінальною вартістю 1 євро кожна;
5) відповідачами за вимогами 1 і 2 вважати відповідачів за первісним позовом - ТОВ «Новел Пром», АТ «Малинський каменедробильний завод», ТОВ «Малинська видобувна компанія»;
6) відповідачами за вимогами 3 і 4 вважати громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_3 (ОСОБА_3, посвідчення особи НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_2) та компанію Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited, Бубулінас, 11, 1 поверх, 1060, Нікосія, Кіпр; Bouboulinas, 11, Floor 1, 1060, Nicosia, Cyprus, реєстраційний номер: НЕ 292927).
Вказана заява мотивована також зокрема і тим, що в матеріалах справи містяться документи щодо зміни акціонерів компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) з компанії Smartdixi Limited (НЕ292927) на громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_3. На момент передачі акцій компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) 14.02.2023 (форма НЕ 57 подана 28.02.2023) власником компанії Smartdixi Limited, яка передавала вказані акції, була ОСОБА_2. Передача акцій компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) 28.02.2023 відбулася всупереч застосованим обмеженням, у зв`язку із чим існують підстави для визначення правочину з передачі акцій компанії як недійсного і для стягнення акцій цієї компанії в дохід держави відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України.
26.02.2025 в системі «Електронний суд» представником АТ «Малинський каменедробильний завод» сформовано клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву Служби безпеки України.
26.02.2025 в системі «Електронний суд» представником компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) подано відзив на позовну заяву Служби безпеки України, в якому останній просив цей позов задовольнити частково, а саме визнати недійсними договори № 24/10/2-2 від 02.10.2024 та № 24/10/22-2 від 22.10.2024, а також застосувати за ініціативи суду наслідки недійсності цих правочинів, які було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при наявності умислу у ТОВ «Новел Пром» та ТОВ «Малинська видобувна компанія». У задоволенні позову СБУ в частині стягнення вартості спеціального дозволу в дохід держави з АТ «Малинський каменедробильний завод» просить відмовити.
Ухвалою суду від 27.02.2025 відкладено підготовче засідання на 20.03.25 о 10:00 год.
Ухвалою суду від 03.03.2025 відмовлено Службі безпеки України у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог та повернуто її заявнику.
06.03.2025 від АТ «Малинський каменедробильний завод» на адресу суду надійшла заява про визнання позову I.Eс Майнінг Компані Лімітед, а саме про:
- визнання недійсним Договору № 24/10/2-2 купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997 р., укладений 02.10.2024 р. між Акціонерним товариством «Малинський каменедробильний завод» (ідентифікаційний код 04011905) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» (ідентифікаційний код 43522901);
- визнання недійсним Договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» (ідентифікаційний код 43522901) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» (ідентифікаційний код 45460347).
19.03.2025 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛИНСЬКА ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" сформовано додаткові пояснення у відповідності до яких представник просив постановити ухвалу про відмову у прийнятті визнання позову відповідачем - 2 АТ «Малинський каменедробильних завод» і продовжити судовий розгляд у справі № 910/13192/24.
Остання обґрунтована тим, що директор АТ «Малинський каменедробильних завод» Онопрієнко І.М. визнав позов лише Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited), але позов, поданий СБУ, директор АТ «Малинський каменедробильних завод» Онопрієнко І.М. не визнавав.
Визнання директором АТ «Малинський каменедробильних завод» Онопрієнко І.М. позову Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) порушує права та законні інтереси ТОВ «НОВЕЛ ПРОМ» та ТОВ «Малинська видобувна компанія», які придбали спеціальний дозвіл у АТ «Малинський каменедробильних завод» на законних підставах.
При цьому, ТОВ «Малинська видобувна компанія» діяла сумлінно, у власних господарських інтересах, та з законною метою придбання спеціального дозволу для розробки та видобування корисних копалин, а саме ведення господарської діяльності та отримання прибутку, як господарюючий суб`єкт.
19.03.2025 в системі «Електронний суд» представником СБУ сформовано додаткові пояснення у відповідності до яких представник повідомив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі № 910/11526/24 застосовано за ініціативою суду наслідки недійсності нікчемного правочину у вигляді стягнення в дохід держави предмету і ціни договорів, а також визначено, що договори, укладені в порушення застосованих санкцій, є нікчемними.
Проте, Міністерство економіки України листом від 02.03.2025 № 3242-05/19587-01 повідомило СБУ позицію щодо недоцільності заявлення такої вимоги як стягнення спеціального дозволу на користування надрами в дохід держави. Зі змісту вказаного листа випливає, що позиція Держави і згаданого міністерства полягає в необхідності збільшення обсягів власного видобутку в Україні, недопущенні зупинки роботи працюючих підприємств, які здійснюють видобуток, задля забезпечення надходжень податків та зборів до Державного та місцевих бюджетів, забезпечення людей робочими місцями, недопущення безробіття тощо. У зв`язку із цим вбачається недоцільним стягнення власне спецдозволів на користування надрами в дохід держави.
19.03.2025 в системі «Електронний суд» представником Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» сформовано клопотання про відкладення підготовче засідання, що призначене на 20.03.2025 року о 10.00 год. на іншу дату.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 закрито підготовче провадження у справі № 910/13192/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.04.25 о 12:00 год.
Розгляд справи по суті неодноразово відкладався, востаннє на 08.05.2025.
Суд зазначає, що згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Північним апеляційним господарським судом від 09.04.2025 у справі № 910/13192/24 апеляційну скаргу Служби безпеки України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі №910/13192/24 скасовано та заяву Служби безпеки України про уточнення позовних вимог повернуто до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію вирішення питання щодо прийняття.
Ухвалою суду від 28.04.2025 постановлено повернутися до розгляду справи №910/13192/24 у підготовчому провадженні та продовжити підготовче засідання. Підготовче засідання призначено на 08.05.25 о 11:00 год.
Як вбачається із заяви про «уточнення» позовних вимог, Служба безпеки України просила вважати позовними вимогами наступні:
1) визнати недійсними: договір № 24/10/2-2 купівлі-продажу на користування надрами, наданими спеціальним дозволом на користування надрами №766 від 24.01.1997, укладений 02.10.2024 між Акціонерним товариством «Малинський каменедробильний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром»; договір №24/10/22-2, укладений 22.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія»;
2) стягнути в дохід держави:
- з приватного акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» все одержане ним за договором №24/10/2-2 від 02.10.2024 у розмірі 446 400,00 грн (відповідно до платіжних інструкцій від 19.11.2024 №130, від 20.11.2024 №131);
- з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» несплачену частину за договором №24/10/2-2 від 02.10.2024 у розмірі 553 600,00 грн;
- з Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» несплачену суму за договором №24/10/22-2 від 22.10.2024 у розмірі 1 100 000,00 грн;
3) визнати недійсним правочин щодо передачі акцій компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited, НЕ294917), оформлений реєстраційною формою НЕ 57, поданою 28.02.2023 до державного реєстратора Департаменту реєстратора компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр, як правочин, який було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства при наявності умислу у обох сторін;
4) стягнути в дохід держави акції компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) в кількості 2000 штук, номінальною вартістю 1 євро кожна;
5) відповідача за вимогами 1 і 2 вважати відповідачів за первісним позовом - ТОВ «Новел Пром», АТ «Малинський каменедробильний завод», ТОВ «Малинська видобувна компанія»;
6) відповідачами за вимогами 3 і 4 вважати громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_3 (ОСОБА_3, посвідчення особи НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_2) та компанію Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited, Бубулінас, 11, 1 поверх, 1060, Нікосія, Кіпр; Bouboulinas, 11, Floor 1, 1060, Nicosia, Cyprus, реєстраційний номер: НЕ 292927).
Відтак Службою безпеки України в позовній заяві в первинній редакції заявлено 2 немайнові вимоги за які було сплачено судовий збір у розмірі 4845,00 грн (платіжна інструкція №589 від 07.02.2025).
Згідно «уточнення» позовних вимог, Служба безпеки України доповнила позовні вимоги ще : 1 майновою вимогою (стягнути в дохід держави: - з приватного акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» все одержане ним за договором №24/10/2-2 від 02.10.2024 у розмірі 446 400,00 грн (відповідно до платіжних інструкцій від 19.11.2024 №130, від 20.11.2024 №131); - з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» несплачену частину за договором №24/10/2-2 від 02.10.2024 у розмірі 553 600,00 грн; - з Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» несплачену суму за договором №24/10/22-2 від 22.10.2024 у розмірі 1 100 000,00 грн; - стягнути в дохід держави акції компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) в кількості 2000 штук, номінальною вартістю 1 євро кожна) та 1 немайновою - визнати недійсним правочин щодо передачі акцій компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited, НЕ294917), оформлений реєстраційною формою НЕ 57, поданою 28.02.2023 до державного реєстратора Департаменту реєстратора компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр, як правочин, який було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства при наявності умислу у обох сторін.
За вищезазначені вимоги підлягає сплата судового збору із застосуванням пониженого коефіцієнту у розмірі 0,8 та складає 26242,46 грн. (майнова вимога) та 2422,40 грн (немайнова вимога). Таким чином судовий збір за означеними вище вимогами складає 28 664,86 грн.
Ухвалою суду від 28.04.2025 залишено позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Служби безпеки України залишено без руху.
02.05.2025 в системі «Електронний суд» представником Служби безпеки України сформовано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 05.05.2025 продовжено розгляд справи № 910/13192/24.
Ухвалою суду від 08.05.2025 відкладено судове засідання на 16.05.25 о 11:00 год.
12.05.2025 в системі «Електронний суд» представником Служби безпеки України сформовано Додаткові пояснення у справі.
У судове засідання 16.05.2025 прибули представники від Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед, АТ «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД», прокуратури, Служби безпеки України, надали пояснення по справі. Інші учасники справи у судове засідання не прибули, повідомлялись належним чином.
В судовому засіданні 16.05.2025 оголошено вступну та резолютивну частину ухвали суду.
Суд розглянувши заяву представника Служби безпеки України про уточнення позовних вимог, дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Враховуючи те, що Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09 квітня 2025 р. у справі № 910/13192/24 скаргу Служби безпеки України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі №910/13192/24 скасовано та заяву Служби безпеки України про уточнення позовних вимог повернуто до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію вирішення питання щодо прийняття.
З огляду на вищевикладене, суд приймає до розгляду заяву представника Служби безпеки України про уточнення позовних вимог, яка 25.02.2025 сформована в системі «Електронний суд» та постановляє розгляд справи здійснювати з урахування поданої заяви про уточнення позовних вимог.
Окрім того у заяві про уточнення позовних вимог представником Служби безпеки України заявлено вимоги про визнання недійсним правочин щодо передачі акцій компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited, НЕ294917), оформлений реєстраційною формою НЕ 57, поданою 28.02.2023 до державного реєстратора Департаменту реєстратора компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр, як правочин, який було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства при наявності умислу у обох сторін та стягнення в дохід держави акції компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) в кількості 2000 штук, номінальною вартістю 1 євро кожна.
Вищеозначені вимоги заявлено до громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_3 (ОСОБА_3, посвідчення особи НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_2) та до компанії Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited, Бубулінас, 11, 1 поверх, 1060, Нікосія, Кіпр; Bouboulinas, 11, Floor 1, 1060, Nicosia, Cyprus, реєстраційний номер: НЕ 292927).
Частиною 1 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
У Постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.02.2024 у справі №902/1331/22 викладено наступне позицію: « 67. Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).
68. Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).
69. Таким чином, враховуючи зазначені правові висновки Великої Палати Верховного Суду та виходячи із системного аналізу змісту положень частин 1, 2, 4 статті 48 ГПК України, об`єднана палата дійшла висновку про те, що зазначені процесуальні норми дозволяють суду першої інстанції залучити до участі в справі співвідповідача (співвідповідачів) або замінити первісного відповідача належним відповідачем, причому вказані процесуальні дії суд має право вчиняти лише за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, тобто не з ініціативи суду, а процесуальним наслідком пред`явлення позову до неналежного відповідача є відмова в позові до нього.
Отже, положення частин 1, 2, 4 статті 48 ГПК України, зміст яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, не наділяють суд першої інстанції правом виключати одного з відповідачів зі складу сторін справи, не замінивши його при цьому іншим - належним відповідачем, тобто таке виключення є процесуально недопустимим незалежно від того, вчиняються такі дії за клопотанням позивача чи з ініціативи суду. Адже оформлене ухвалою виключення відповідача зі складу відповідачів свідчитиме про вихід суду першої інстанції за межі процесуальних повноважень, чітко визначених статтею 48 ГПК України.
Схожий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 641/893/16-ц, в якій, зокрема, зазначено, що, враховуючи відсутність в матеріалах цивільної справи ухвал суду про заміну неналежного відповідача, про закриття провадження у справі в частині вимог до іншого відповідача, про залишення без розгляду позову в цій частині, самим фактом прийняття уточненої позовної заяви статус цього відповідача в розгляді справи судом не був змінений належним чином відповідно до вимог процесуального закону. Суд першої інстанцій помилково змінив статус відповідача в неналежний та непроцесуальний спосіб».
Отже, на стадії прийняття до розгляду заяви представника Служби безпеки України про уточнення позовних вимог суд не встановлює належності зазначених заявником відповідачів, оскільки визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача,а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі співвідповідачів за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Служби безпеки України - громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_3 (ОСОБА_3, посвідчення особи НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_2) та до компанії Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited, Бубулінас, 11, 1 поверх, 1060, Нікосія, Кіпр; Bouboulinas, 11, Floor 1, 1060, Nicosia, Cyprus, реєстраційний номер: НЕ 292927).
Разом з тим, судом встановлено, що залучені співвідповідачів по справі є нерезидентами.
Як вбачається із заяви про уточнення позовних вимог, місцезнаходженням громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_3 (ОСОБА_3, посвідчення особи НОМЕР_1 ) є Німеччина, адреса АДРЕСА_2, місцезнаходження компанії Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited) є Кіпр, адреса, Бубулінас, 11, 1 поверх, 1060, Нікосія, Кіпр; Bouboulinas, 11, Floor 1, 1060, Nicosia, Cyprus, реєстраційний номер: НЕ 292927.
Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з статтею 367 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном, а рівно повідомлення у належній формі іноземних учасників судового процесу про час і місце розгляду справи, регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965 (далі - Конвенція), яка є чинною в Україні згідно з Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 № 2052-ІІІ, із заявами та застереженнями.
Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном (стаття 1 Конвенції).
Згідно з статтею 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Відповідно до частини 2 пункту b) статті 15 Конвенції кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема, з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.
Відповідно до абзаців 3, 4 пункту 2.3 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації від 27.06.2008 № 1092/5/54 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 25.03.2010 № 604/5/47), документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи.
Федеральне відомство юстиції Федеративної Республіки Німеччина (Bundesamt fьr Justiz) є центральним контактним і посередницьким пунктом для операцій з правової допомоги з іноземними державами в цивільних і комерційних справах, як у договірних, так і позадоговірних операціях з правової допомоги.
Враховуючи вищевикладене, з метою належного повідомлення громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_3 (ОСОБА_3, посвідчення особи НОМЕР_1 ) про розгляд справи, суд дійшов до висновку про необхідність звернення до відповідного компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина для вручення документів відповідачу у даній справі.
Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» від 19.10.2000 Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15.11.1965 в м. Гаага.
Статтею 1 вказаної Конвенції передбачено, що ця Конвенція застосовується у цивільних або комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
За змістом статті 2 Конвенції, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.
Орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках (стаття 3 Конвенції).
Статтею 5 вказаної Конвенції установлено, що Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно. Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.
Згідно зі статтею 10 Конвенції, якщо запитувана держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.
Нотою від 05.01.1984 Уряд Кіпру зазначив, що не заперечує проти способів передачі документів, передбачених у статті 10 Конвенції.
З огляду на вищевикладене, враховуючи приписи ст. 10 Конвенції та ноту Уряду Республіки Кіпр, суд вбачає за можливе відправлення судового документу відповідачу Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited), адреса, Бубулінас, 11, 1 поверх, 1060, Нікосія, Кіпр; Bouboulinas, 11, Floor 1, 1060, Nicosia, Cyprus, реєстраційний номер: НЕ 292927 безпосередньо за його адресою місцезнаходження засобами поштового зв`язку.
Суд заслухавши пояснення сторін дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадках звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 229 Господарський процесуальний кодекс України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 228 цього Кодексу - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.
Стосовно зауважень викладених в Постанові Північного апеляційного господарського суду від 09 квітня 2025 р. у справі № 910/13192/24, а саме, що суд першої інстанції виснуючи про подання окремого позову щодо уточнених вимог 3, 4, не досліджував питання можливості роз`єднання позовних вимог за правилами частини 6 статті 173 ГПК України, та як наслідок, не встановлював наявність/відсутність заборон, визначених у частинах 4, 5 статті 173 ГПК України, суд зазначає, що враховуючи пов`язаність уточнених позовних вимог одними і тими ж підставними виникнення та поданими доказами, зокрема, об`єднаністю вимог застосуванням санкційного законодавства відносно однієї і тієї самої особи; пов`язаності подій з порушенням підсанкційною особою впровадженого санкційного мораторію з урахуванням висновків викладених в Постанові Північного апеляційного господарського суду від 09 квітня 2025 р. у справі № 910/13192/24, а саме, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що задля забезпечення ефективного захисту порушених прав позовні вимоги про визнання недійсними договорів та реституцію підлягають спільному розгляду, а подання окремого позову з відповідним вимогами про застосування наслідків недійсного правочину не сприятиме досягненню процесуальної економії, але з врахуванням дотримання вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, а також дотримання ст. 365 Господарського процесуального кодексу України за якої іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, суд прийшов до висновку про відкладення підготовчого засідання на 27.11.2025 та зупинення провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 46, 48, 183, 228, 229, 234, 367 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Прийняти до розгляду заяву представника Служби безпеки України про уточнення позовних вимог, яка 25.02.2025 сформована в системі «Електронний суд» та постановляє розгляд справи здійснювати в межах поданих змін.
2. Залучити до участі у справі співвідповідачів за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Служби безпеки України - громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_3 (ОСОБА_3, посвідчення особи НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_2) та до компанії Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited, Бубулінас, 11, 1 поверх, 1060, Нікосія, Кіпр; Bouboulinas, 11, Floor 1, 1060, Nicosia, Cyprus, реєстраційний номер: НЕ 292927).
3. Відкласти підготовче засідання у справі № 910/13192/24 на 27.11.2025 о 10:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 13.
4. Зобов`язати третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Службу безпеки України надати до суду три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову: позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Служби безпеки України з додатками; заяву Служби безпеки України про уточнення позовних вимог, яка 25.02.2025 сформована в системі «Електронний суд» з додатками; ухвали від 16.05.2025 у справі № 910/13192/24, прохання про вручення судових та позасудових документів від 16.05.2025, в термін до 29.05.2025.
5. Зобов`язати третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Службу безпеки України надати до суду два примірники нотаріально засвідченого перекладу на англійську мову: позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Служби безпеки України з додатками; заяву Служби безпеки України про уточнення позовних вимог, яка 25.02.2025 сформована в системі «Електронний суд» з додатками; ухвали від 16.05.2025 у справі № 910/13192/24, в термін до 29.05.2025.
6. Після виконання Службою безпеки України п. 4 та 5 даної ухвали надіслати вищевказані документи до Центрального Органу запитуваної Держави - Bundesamt fьr Justiz (Adenauerallee 99 - 103 53113 Bonn) для їх подальшого вручення відповідачу - громадянину Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 , посвідчення особи НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_2) та безпосередньо відповідачу - Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited), адреса, Бубулінас, 11, 1 поверх, 1060, Нікосія, Кіпр; Bouboulinas, 11, Floor 1, 1060, Nicosia, Cyprus, реєстраційний номер: НЕ 292927 за його адресою місцезнаходження засобами поштового зв`язку.
7. Встановити співвідповідачам громадянину Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_3 та Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited) строк, який становить п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали (але не пізніше 25.11.2025), для подачі до суду відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
8. Визначити співвідповідачам громадянину Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_3 та Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited) строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
9. Роз`яснити учасникам справи, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. ч. 7, 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
10. Зупинити провадження у справі №910/13192/24 до надходження відповіді на судове доручення Господарського суду міста Києва про вручення судових документів у справі №910/13192/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі в порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України
Дата підписання ухвали 19.05.2025.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ