ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: [email protected] Код ЄДРПОУ 03499885
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
11 березня 2025 року Справа № 903/43/22
Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар І.О., розглянувши справу №903/43/22 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про стягнення 123261672,49 грн,
В С Т А Н О В И В:
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з позовом до відповідачів: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) ОСОБА_4 ; 5) ОСОБА_5 ; 6) ОСОБА_9 ; 7) ОСОБА_6 ; 8) ОСОБА_7 ; 9) ОСОБА_8 про стягнення солідарно шкоди в розмірі 123261672,49 грн., яка виникла внаслідок здійснення відповідачами, що є пов`язаними особами банку (в розумінні ст.52 Закону України “Про банки і банківську діяльність”), операцій які прямо суперечили інтересам товариства, а саме прийняття рішень про розірвання договорів застави товарів в обороті №№ 1103/14-1, 1103/14-2, 1103/14-3, 1103/14-4, 1103/14-5 від 11.03.2014, які забезпечували окремі п`ять кредитних договорів №№ 2409/10-96, 2309/10-96 від 24.09.2010, 1912/12, 3101/13-1 від 19.12.2012, 2802/14 від 28.02.2014.
Ухвалою суду від 10.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (т.3, а.с.80).
05.11.2024 представник позивача подала до суду заяву про залишення позову без розгляду в частині відповідача ОСОБА_10 (т.11, а.с.116-122).
Ухвалою суду від 19.11.2024 заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про залишення позову без розгляду в частині відповідача ОСОБА_9 – задоволено.
Позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_9 , залишено без розгляду. В задоволенні заяв представника ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_8 про зупинення провадження у справі до встановлення правонаступництва спадкоємців ОСОБА_9 , відмовлено (т.1, а.с.161-165).
Протокольною ухвалою від 19.11.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті.
Ухвалою від 19.11.2024 суд повідомив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 10 грудня 2024 року на 10:00 год. в режимі відеоконференції за заявами представника позивача, представника відповідача -5 та відповідача – 9.
Разом з цим, до Північно-західного апеляційного господарського суду 25.11.2024 надійшла апеляційна скарга ОСОБА_5 на ухвалу від 19.11.2024 у справі №903/43/22 та 27.11.2024 апеляційна скарга ОСОБА_8 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.11.2024 у справі №903/43/22.
28.11.2024 на електронну адресу суду надійшли листи Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 та від 27.11.2024 про термінове надіслання належним чином оформлені матеріали справи №903/43/22 до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою суду від 28.11.2024 провадження у справі №903/43/22 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про стягнення 123261672,49 грн, зупиниено до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.11.2024 та повернення матеріалів справи №903/43/22 до Господарського суду Волинської області.
30.12.2024 представник ОСОБА_5 сформував в системі «електронний суд» заперечення на заяву від 21.11.2024 про визнання поважними причини пропущення позовної давності та захист порушеного права.
30.01.2025 матеріали справи повернуті до Господарського суду Волинської області.
Разом з цим, згідно з відомостями, що містяться в табелі обліку робочого часу програмного комплексу «Діловодство спеціалізованого суду», суддя Гарбар І.О. у період з 31.01.2025 по 09.02.2025 перебував у відпустці.
Ухвалою суду від 12.02.2025 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 18.03.2025 об 10:00 год.
05.03.2025 на електронну адресу суду надійшла ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.03.2025 про витребування з Господарського суду Волинської області та Північно-західного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 903/43/22.
Згідно п.17.10 Перехідних положень ГПК України у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6 - 8, 10, 12 - 14, 17 - 21, 31 - 33 частини першої статті 255 цього Кодексу, чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються усі матеріали. В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.
Згідно із п. 17.12. розділу XI “Перехідні положення” ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи.
Надіслання господарським судом у передбачених законом випадках матеріалів справи до судів вищих інстанцій підпадає під дію ГПК України, оскільки відсутність у суді зазначених матеріалів унеможливлює розгляд ним справи.
Враховуючи викладені обставини суд вважає, що скерування матеріалами справи №903/43/22 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, унеможливлює подальший розгляд справи та є підставою для її зупинення.
Керуючись ст. ст. 12, 227, 234,235 Господарського процесуального кодексу України та п. 17.12 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, господарський суд,-
У Х В А Л И В:
Провадження у справі №903/43/22 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про стягнення 123261672,49 грн, зупинити до розгляду касаційної скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 в частині залишення без розгляду позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ОСОБА_9 та повернення матеріалів справи №903/43/22 до Господарського суду Волинської області.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду підписана 11.03.2025.
Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя І. О. Гарбар
Ухвала № 126394414
УХВАЛА
01 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 903/43/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,
представників учасників справи:
позивача - Палажченко О.О., Голік О.А.,
відповідача-1 - не з`явився,
відповідача-2 - не з`явився,
відповідача-3 - не з`явився,
відповідача-4 - не з`явився,
відповідача-5 - Кучеров І.А.,
відповідача-6 - не з`явився,
відповідача-7 - не з`явився,
відповідача-8 - не з`явився,
відповідача-9 - Шерстюк Д.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1
про відвід судді Губенко Н.М.
від розгляду справи № 903/43/22
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1
про стягнення солідарно шкоди в розмірі 123 261 672,49 грн.
ВСТАНОВИВ:
22 січня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 903/43/22.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.01.2025 для розгляду справи № 903/43/22 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Губенко Н.М. - головуючий суддя, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.
24 січня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_6 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 903/43/22.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 24.01.2025 для розгляду справи № 903/43/22 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Губенко Н.М. - головуючий суддя, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.
Ухвалою від 10.02.2025 у справі № 903/43/22 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою від 10.02.2025 у справі № 903/43/22 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу ОСОБА_6 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою від 03.03.2025 Верховний Суд повернув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 903/43/22 в частині відмови у задоволенні заяв представника ОСОБА_6 та ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі до встановлення правонаступництва спадкоємців ОСОБА_7 . Відкрив касаційне провадження у справі № 903/43/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 в частині залишення без розгляду позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ОСОБА_7 . Касаційну скаргу призначив до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01.04.2025 об 11:50 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.
Ухвалою від 03.03.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 903/43/22 за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 в частині залишення без розгляду позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_7 . Касаційну скаргу призначив до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01.04.2025 об 11:50 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.
01 квітня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Губенко Н.М. від розгляду справи № 903/43/22.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначає, що суддя Губенко Н.М. приймала участь у розгляді касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справі № 903/515/20, в якій ухвалою Верховного Суду від 04.03.2021 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.8.2020, якими повернуто позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог. Однак, згодом під головуванням судді Губенко Н.М. розглянуто касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справі № 903/43/22, та постановою від 20.09.2022 касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено. На думку заявника, суддею Губенко Н.М. за півтора роки прийнято два діаметрально протилежних рішення стосовно одних і тих же сторін, і тим же предметом та підставами позову (справи № 903/515/20 і № 903/43/22). Заявник зазначає, що він не висловлює незгоду з попередніми рішеннями судді, а лише ставить під сумнів у неупередженості та спроможності судді Губенко Н.М. в подальшому у справі № 903/43/22 ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Губенко Н.М. від розгляду справи № 903/43/22, Суд дійшов висновку про її необґрунтованість, з огляду на таке.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (пункт 5 частини 1 статті 35 цього Кодексу).
За змістом статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За змістом статті 6 Конвенції суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" наголосив на тому, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, що узгоджується із висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Доводи заявника про те, що суддею Губенко Н.М. за півтора роки прийнято два діаметрально протилежних рішення стосовно одних і тих же сторін, і тим же предметом та підставами позову, Суд визнає необґрунтованими, з огляду на зміст постанови Верховного Суду від 20.09.2022 у справі № 903/43/22, та те, що спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду є Велика Палата Верховного Суду, метою діяльності якої є забезпечення однакового застосування судами норм права, а суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Так, приймаючи постанову від 20.09.2022 у справі № 903/43/22 Верховний Суд (колегією суддів у складі: Губенко Н.М. - головуючий суддя, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.), з метою забезпечення єдності та сталості судової практики, на виконання приписів частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, врахував висновок Великої Палати Верховного Суду щодо порядку розгляду позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до пов`язаних з банком осіб на підставі статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність", викладений у постанові від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18, яка прийнята після постановлення ухвали Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 903/515/20.
При цьому, попри твердження ОСОБА_1 , що він не висловлює незгоду з попередніми рішеннями судді, доводи заявника фактично зводяться саме до незгоди з прийнятою постановою від 20.09.2022 у справі № 903/43/22, що з огляду на приписи частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України не може бути підставою для відводу.
Отже, розглянувши викладені у заяві про відвід судді Губенко Н.М. доводи ОСОБА_1 , Суд дійшов висновку, що вказані у ній обставини самі по собі та в цілому не є тими обставинами, що безумовно свідчать про упередженість та/або необ`єктивність судді Губенко Н.М.
Суд також звертає увагу, що згідно із частинами 1 та 3 статті 34 Господарського процесуального кодексу України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
Відповідно до частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Оцінивши доводи, викладені в заяві ОСОБА_1 про відвід судді Губенко Н.М. від розгляду справи № 903/43/22, Суд дійшов висновку про його необґрунтованість.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Губенко Н.М. від розгляду справи № 903/43/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді О.М. Баранець
І.Д. Кондратова