ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 р.
№ 6/174/09
Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів:
Овечкін В.Е.
Чернов Є.В.
Цвігун В.Л.
розглянув касаційну скаргу
Фізичної особи-підприємця
ОСОБА_4
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду
від 14 вересня 2010 року
у справі
№ 6/174/09 господарського суду Миколаївської області
за позовом
Фізичної особи-підприємця
ОСОБА_4
до
Березанської районної державної адміністрації
про
зобов'язання затвердити проект землеустрою, укладення договору
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.07.2009 р. (суддя О.Ткаченко) позов про зобов'язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду, кладення договору оренди земельної ділянки задоволений.
Суд дійшов висновку, що оскільки позивач виконав вимоги розпорядження Березанської РДА № 968 від 29.09.2008 р., розробив проект відведення земельної ділянки, здійснив відповідне його погодження, тоді як відповідач безпідставно не виконує зобов'язання та не укладає договору оренди, при цьому відмова з мотивів необхідності проведення аукціону не відповідає нормі ст. 124 Земельного кодексу України, тому вимоги позову підлягають задоволенню.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.10.2009 р. роз'яснено, що позивач має право на укладення договору оренди земельної ділянки строком на 49 років без проведення земельних торгів; до передачі земельної ділянки в оренду позивачу відповідач повинен вилучити земельну ділянку із земель ДП "Очаківське ЛМН" в установленому порядку.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 р. (судді В.Жеков, В.Картере, В Пироговський) рішення господарського суду Миколаївської області від 30.07.2009 р. скасовано. В позові відмовлено.
Апеляційний господарський суд зазначив, що за нормами ст. 17 Земельного кодексу України, ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" питання регулювання земельних відносин, зокрема, в даному випадку вирішуються шляхом прийняття розпорядження. Враховуючи вимоги ст. 116 Земельного кодексу України, вимог ст.ст. 626, 627 Цивільного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі" зобов'язання відповідача щодо укладення договору оренди земельної ділянки наведеним нормам не відповідає.
Апеляційна інстанція також дійшла висновку про порушення судом ст. 89 ГПК України при ухваленні роз'яснення рішення господарського суду Миколаївської області від 30.07.2009 р., оскільки суд неправомірно доповнив зміст рішення з питань,які ним не вирішувалися під час розгляду справи.
Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, ухвалу господарського суду першої інстанції залишити в силі.
Скаржник вважає, що висновки суду першої інстанції в рішенні правомірні, позивач витратив значні матеріальні ресурси на виготовлення проекту документації щодо якого йому наданий відповідний дозвіл, натомість суд апеляційної інстанції не врахував вимоги Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву", якими внесено зміни до ст.ст. 123, 124, 134 Земельного кодексу України, тому саме позивач має право на отримання спірної земельної ділянки в оренду; надання дозволу на складання проекту відведення є пропозицією укласти договір оренди, тому вимоги ст.ст. 626, 627 Цивільного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі" не порушено; судом апеляційної інстанції не враховано вимог ст.ст. 74, 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 181 ГК України.
Сторони повідомленні про час і місце розгляд справи згідно з вимогами ст. 1114 ГПК України правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції не скористалися.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 968 від 29.09.2008 ОСОБА_4 розроблено проект відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років загальною площею 0,70 га із земель ДП „Очаківського ЛМГ" в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області за межами населених пунктів для комерційного використання під розміщення котеджних будинків.
У пункті 5 статті 93 Земельного кодексу України передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Зокрема, договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для використання на обумовлений договором строк.
Частиною першою ст. 116 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 9 ст. 123 Земельного кодексу України відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.
Ст. 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Пунктами „а", „в", „г" ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України, п. 2 ч.І ст. 21 Закону України „Про місцеві державні адміністрації", встановлено, що питання регулювання земельних відносин (у тому числі вилучення землі із користування постійного користувача, затвердження проекту землеустрою, надання земельної ділянки в оренду) вирішуються шляхом прийняття відповідних розпоряджень.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями поза межами населених пунктів здійснюють місцеві державні адміністрації.
Зі змісту вказаних норм законодавства України випливає, що розпорядження спірною земельною ділянкою - вирішення питань про надання згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок та про надання земельних ділянок у користування, віднесено до компетенції відповідача, який реалізує її шляхом прийняття відповідних розпоряджень.
Суд апеляційної інстанції встановив обставини відсутності прийняття відповідачем такого розпорядження про надання позивачу в оренду відповідної земельної ділянки та укладення на його підставі договору оренди відповідно до вимог земельного законодавства, тому висновок суду про відсутність підстав для задоволення вимог позову правомірний.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про оренду землі” оренда землі –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно ст. 6 цього закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про оренду землі" у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього закону.
Договір оренди земельної ділянки може бути укладений лише за взаємним волевиявленням сторін (ст. 16 Закону України «Про оренду землі»).
Оскільки встановлених законом передумов для укладення договору оренди земельної ділянки не встановлено, тобто відсутні підстави вважати наявним волевиявлення відповідача на укладення договору оренди тому суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у вимогах про зобов'язання укласти договір.
Крім того, судом апеляційної інстанції правомірно скасовано ухвалу про роз'яснення, оскільки місцевий господарський суд вийшов за межі, визначені ст. 89 ГПК України, змінивши зміст рішення, виклавши висновки з питань, які ним не вирішувалися при розгляді спору. Слід зазначити, що за обставин скасування рішення господарського суду Миколаївської області від 30.07.2009 р. ухвала про роз'яснення підлягає безумовному скасуванню.
Відповідно до встановлених нормами ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України порядку перегляду справи касаційною інстанцією та його меж касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи заявника не спростовують встановлених обставин, висновків суду про доведення обставин справи щодо відсутності встановлених законом передумов для надання земельної ділянки в оренду, тому на правильність правових висновків суду щодо застосування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, не впливає.
Крім того, доводи скаржника ґрунтуються на не вірному розумінні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини щодо оренди земельної ділянки, тому підставами для скасування оскаржуваної постанови апеляційної інстанції бути не можуть.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 р. у справі № 6/174/09 господарського суду Миколаївської області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун