УХВАЛА
03 березня 2025 року
м. Київ
справа №160/5259/20
адміністративне провадження №К/990/2574/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Стрелець Т.Г., судді Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання постанови Верховного суду від 18 травня 2022 року у справі № 160/5259/20 в частині покладених на Управління зобов`язань щодо перерахування пенсії на банківський рахунок ОСОБА_1
у справі № 160/5259/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі також - відповідач), у якому просила: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непоновлення їй пенсії, визнати протиправним і скасувати рішення про відмову у поновленні їй пенсії, викладене в листі відповідача від 7 квітня 2020 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії та провести поновлення виплати позивачці пенсії з 7 жовтня 2009 року на вказаний нею банківський рахунок відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2020 року позов задоволений частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в поновленні виплати пенсії за віком позивачці; визнано протиправним та скасовано рішення відповідача, викладене в листі від 7 квітня 2018 року №0400-030-8/1515387, яким відмовлено позивачці в поновленні виплати пенсії за віком; зобов`язано відповідача провести поновлення виплати пенсії за віком позивачці з 2 квітня 2020 року на вказаний нею банківський рахунок відповідно до норм Закону №1058-IV, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2021 року апеляційну скаргу рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2020 року у справі № 160/5259/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Верховний Суд постановою від 18 травня 2022 року касаційну скаргу Меламеда В.Б. в інтересах ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2021 року скасував. Ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непоновлення ОСОБА_1 пенсії, визнав протиправним і скасував рішення про відмову у поновленні їй пенсії, викладене у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 7 квітня 2020 року. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплати ОСОБА_1 пенсії з 7 жовтня 2009 року на вказаний нею банківський рахунок відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з виплатою компенсації втрати частини доходів. В іншій частині позовних вимог відмовив.
28 серпня 2023 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Меламед В.Б., подане у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у якому позивачка просить зобов`язати Управління у місячний строк подати звіт про виконання постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року.
Звертаючись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у цій справі Меламед В.Б. в інтересах ОСОБА_1 вказує, що на виконання постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року відповідачем, зокрема, протиправно не виплачується позивачці пенсія за період з 07 жовтня 2009 року по теперішній час на вказаний нею банківський рахунок; протиправно не включено в розрахунок пенсії та в розрахунок боргу за період з 07 жовтня 2009 року по теперішній час індексацію, надбавки до пенсії передбачені положеннями статей 27, 28, частиною другою, третьою статті 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV та постанов Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року № 251 та від 20 лютого 2019 року № 124 в редакціях дійсних на момент нарахування пенсії позивачці (19 жовтня 2022 року); протиправно не включено до розрахунку пенсії 15-річний понаднормовий стаж, відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-ІV.
В обґрунтування вказаної заяви Меламед В.Б. в інтересах ОСОБА_1 вказує, що бездіяльність відповідача щодо невиконання обов`язку, встановленого постановою Верховного Суду від 18 травня 2022 року, є протиправною та дискримінаційною щодо позивачки.
Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2024 року заяву Меламеда В.Б., подану в інтересах ОСОБА_1 , про встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом 60 днів з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 160/5259/20.
05 липня 2024 року до Верховного Суду надійшов звіт про виконання постанови Верховного суду від 18 травня 2022 року у справі № 160/5259/20 (далі також- Звіт). Вказаний Звіт мотивований тим, що пенсію позивачці поновлено з 07 жовтня 2009 року та нараховано 89 153,74 грн, у тому числі компенсацію втрати частини доходів у сумі 587,03 грн.
За відсутності заяви про виплату пенсії на банківський рахунок виплату пенсії ОСОБА_1 скеровано через підприємство поштового зв`язку № 49106. Однак, з 01 травня 2023 року виплату пенсії припинено згідно зі статтею 49 Закону № 1058- IV у зв`язку з тривалим її неотриманням.
Крім того, Управління звертає увагу, що представник ОСОБА_1 звернувся із заявою про перерахунок її пенсії на банківський рахунок, однак у задоволенні такої заяви було відмовлено, у зв`язку з невідповідністю останньої вимогам Додатку 1 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 662) (далі - постанова КМУ № 1596 або Порядок № 1596), а саме: відсутня печатка банківської установи та прізвище, ім`я, по батькові, підпис представника банку.
Іншої заяви про перерахування пенсії на банківський рахунок станом на теперішній час від ОСОБА_1 не надходило.
З огляду на вищезазначене, Управління наголошує, що постанова Верховною Суду від 18 травня 2022 року виконана у межах покладених судом зобов`язань.
Оцінюючи повноту та належність виконання рішення Верховного Суду, враховуючи зміст та мотиви поданого Звіту, а також подані позивачкою заперечення і пояснення, Суд ухвалою від 20 грудня 2024 року прийняв звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04 липня 2024 року про виконання постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 160/5259/20 в частині поновлення та нарахування ОСОБА_1 пенсії з компенсацією втрати частини доходів з 07 жовтня 2009 року.
Вказаною ухвалою також відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у прийнятті звіту від 04 липня 2024 року про виконання постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 160/5259/20 в частині покладених на Управління зобов`язань щодо перерахування пенсії на банківський рахунок ОСОБА_1 та установлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 160/5259/20 в частині покладених на Управління зобов`язань щодо перерахування пенсії на банківський рахунок ОСОБА_1 .
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали подати до Верховного Суду звіт про виконання постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 160/5259/20 у відповідній частині разом з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення.
Відмовлено у задоволенні клопотання Меламеда Вадима Борисовича, поданого в інтересах ОСОБА_1 , про накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Відмовлено в задоволенні клопотання Меламеда Вадима Борисовича, поданого в інтересах ОСОБА_1 , про винесення окремої ухвали і направлення її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
13 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшов звіт про виконання постанови Верховного суду від 18 травня 2022 року у справі № 160/5259/20 в частині покладених на Управління зобов`язань щодо перерахування пенсії на банківський рахунок ОСОБА_1 .
Вказаний Звіт мотивований тим, що Управлінням 23 січня 2025 року здійснено виплату загальної суми заборгованості в сумі 251 500, 41 грн на банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк». При цьому зазначено, що відомості про повернення/незарахування вказаних коштів банком до Управління не надходили.
З огляду на це, Управління вважає, що постанова Верховною Суду від 18 травня 2022 року виконана у повному обсязі в межах покладених на відповідача зобов`язань.
Від позивачки заперечень на вказаний Звіт не надходило. Згідно даних про доставку документів в кабінет Електронного Суду, поданий Управлінням Звіт отримано представником позивачки Меламедом В.Б. 13 лютого 2025 року о 12:06.
Оцінюючи повноту та належність виконання рішення Верховного Суду в частині покладених на Управління зобов`язань щодо перерахування пенсії на банківський рахунок ОСОБА_1 , враховуючи зміст та мотиви поданого Звіту, Суд вказує наступне.
Конституція України гарантує обов`язковість судового рішення, що є однією з основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129 Основного Закону); держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).
Європейська Комісія "За демократію через право" (Венеційська Комісія) у Доповіді про правовладдя, ухваленій на її 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25- 26 березня 2011 року [CDL-AD(2011)003rev], зазначила, що "юридична визначеність" вимагає додержання принципу res judicata, що в тому числі охоплює виконання остаточних рішень судів (пункт 46).
Судовий контроль є одним з найефективніших способів забезпечення виконання судових рішень, оскільки є гарантією дотримання закону та прав інших суб`єктів; дозволяє мінімізувати можливість зловживань; стимулює зобов`язану особу виконувати судові рішення добровільно та без застосування до неї відповідних санкцій; передбачає можливість застосування додаткових заходів для виявлення реальних перешкод у виконанні судового рішення, зокрема шляхом реагування на це окремими судовими рішеннями; сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до судової системи.
Схожі праві висновки зроблені Конституційним Судом України у рішенні у справі за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент" про відповідність Конституції України (конституційність) пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України (щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини) від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
З 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Розгляд звіту про виконання судового рішення здійснено судом з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом № 4094-ІХ, в порядку письмового провадження.
Згідно частини першої - третьої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Отже, з указаних законодавчих положень вбачається, що суд може вжити заходів реагування в контексті судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 30 червня 2022 року у справі № 826/9960/15, а також Верховним Судом в ухвалах від 11 серпня 2020 року у справі №160/3586/19 та від 17 вересня 2024 року у справі №200/3958/19-а.
Усталеною судовою практикою також сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов`язком.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 травня 2021 року у справі № 9901/598/19.
Слід також зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вбачається з резолютивної частини постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 160/5259/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непоновлення ОСОБА_1 пенсії, визнано протиправним і скасовано рішення про відмову у поновленні їй пенсії та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" поновити виплату ОСОБА_1 пенсії з 7 жовтня 2009 року на вказаний нею банківський рахунок відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з виплатою компенсації втрати частини доходів.
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2024 року установлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 160/5259/20 в частині покладених на Управління зобов`язань щодо перерахування пенсії на банківський рахунок ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали подати до Верховного Суду звіт про виконання постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 160/5259/20 у відповідній частині разом з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення.
Так, статтею 47 Закону №1058-VI визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.
Отже, пенсія виплачується через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках урегульований постановою КМУ № 1596.
Пунктом 1 цієї постанови визначено, що остання визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв`язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів, шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, грошової допомоги, в уповноважених банках.
Згідно із пунктом 2 постанови КМУ № 1596, уповноваженими банками є банки, визначені відповідно до Порядку відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1231.
Відповідно до пункту 6 постанови КМУ № 1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
При цьому абзац 2 пункту 6 постанови КМУ № 1596 визначає, що для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 269 та від 20 березня 2022 року № 332, за виключенням осіб, зазначених в абзаці вісімнадцятому пункту 2 цього Порядку, уповноваженим банком є АТ "Ощадбанк".
Згідно пункту 10 Порядку №1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку. Заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку. Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.
За змістом пункту 12, пункту 13 Порядку №1596, органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: - списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; - опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках.
Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.
Списки подаються одночасно на паперових і магнітних (електронних) носіях, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цього пункту.
Таким чином, органи Пенсійного фонду України уповноважені здійснювати виплату пенсії через поточні рахунки в банках. У такому разі підставою для виплати пенсії є заява про виплату пенсії на банківський рахунок, яка, відповідно до пункту 10 Порядку №1596, може бути подана пенсійному органу двома шляхами, а саме: заявником до органу Пенсійного фонду; установою уповноваженого банку.
Крім того, згідно пунктів 12 - 19 Порядку №1596 органи Пенсійного фонду України та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках.
Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду України та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.
Списки подаються одночасно на паперових і магнітних (електронних) носіях, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цього пункту.
Під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України та Мінсоцполітики.
На підставі складених документів Пенсійний фонд України та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.
Дослідивши поданий Управлінням звіт про виконання постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 160/5259/20 колегія суддів встановила, що на виконання зобов`язання, покладеного відповідною постановою, з урахуванням ухвали від 20 грудня 2024 року, Управлінням було виплачено суму заборгованості у розмірі 251 500, 41 грн в січні 2025 року на банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк». На підтвердження вказаного, Управлінням додано копію Списку № 1 (10003/1) на зарахування пенсій на грошової допомоги на поточні рахунки, зі змісту якого вбачається, що на банківський рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 зараховано 251500,41 грн.
З огляду на це, Суд доходить висновку, що Управлінням вчинено всі необхідні дії щодо виконання постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 160/5259/20.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, Суд доходить висновку про наявність підстав для прийняття звіту Управління, поданого 13 лютого 2025 року на виконання постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 160/5259/20, в частині покладених на Управління зобов`язань щодо перерахування пенсії на банківський рахунок ОСОБА_1 .
У справах щодо пенсійних виплат, де має місце тривале невиконання судового рішення, формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, оскільки суперечить принципу верховенства права та підриває довіру до судової системи. Судовий контроль за виконанням таких рішень повинен не лише передбачати перевірку обґрунтованості розрахунків та забезпечення повного відшкодування заборгованості, а й гарантувати ефективний захист соціальних прав громадян та належний механізм їх реалізації, незалежно від місця їхнього проживання. З огляду на це, особливу увагу слід приділяти захисту прав осіб, які перебувають за межами України, адже Конституція України, зокрема частина третя статті 25, закріплює обов`язок держави гарантувати своїм громадянам піклування та захист, незалежно від їхнього місця перебування.
Керуючись статтями 355, 359, 370, 382-382-3 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13 лютого 2025 року про виконання постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 160/5259/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: Т.Г. Стрелець
В.М. Шарапа