ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 125426092

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: [email protected]

УХВАЛА

м. Київ

26.02.2025

Справа № 910/11334/23

За заявою Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про виправлення помилки у виконавчому документі

у справі № 910/11334/23

за позовом Приватного підприємства "АЗС Онлайн"

до 1. Київської митниці

2. Державної казначейської служби України

про стягнення 7 944 000,00 грн.,

Суддя Ломака В.С.

Секретар судового засідання Видиш А.В.

За участі представників:

від заявника: не з`явився;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "АЗС Онлайн" (далі - позивач, Підприємство) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Київської митниці (далі - відповідач-1, Митниця), Державної казначейської служби України (далі - відповідач-2, Служба) про відшкодування шкоди у порядку статті 1173 Цивільного кодексу України.

Рішенням від 06.12.2023 року в справі № 910/11334/23 господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову Підприємства.

Постановою від 15.04.2024 року Північний апеляційний господарський суд скасував означене рішення місцевого господарського суду та ухвалив нове рішення, яким частково задовольнив вимоги Підприємства та стягнув з Державного бюджету України на користь позивача 708 000,00 грн. збитків. Разом із тим, суд відмовив у задоволенні решти вимог позову та стягнув з Митниці на користь Підприємства 1 960,73 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

13.05.2024 року на виконання вказаної постанови господарський суд міста Києва видав відповідний наказ № 910/11334/23 про стягнення з Державного бюджету України на користь Підприємства 708 000,00 грн. збитків, зазначивши боржником Державну казначейську службу України.

Постановою від 10.09.2024 року Верховний Суд скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 року в справі № 910/11334/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді першої інстанції, а справу в цій частині передав на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою від 04.12.2024 року в справі № 910/11334/23 Північний апеляційний господарський суд при новому розгляді справи скасував рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2023 року в частині відмови у стягненні 7 236 000,00 грн. та ухвалив у цій частині нове рішення, яким задовольнив позовні вимоги; стягнув з Державного бюджету України на користь позивача 7 236 000 грн. збитків; стягнув з відповідача-1 в дохід Державного бюджету України 119 160,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції; 178 740,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції; 217 080,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції; стягнув з відповідача-1 на користь позивача 22 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції; 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції; 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

12.02.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 12.02.2025 року про виправлення помилки у виконавчому документі, в якій останнє просило суд виправити помилку, допущену в наказі господарського суду міста Києва від 13.05.2024 року в справі № 910/11334/23 про стягнення з Державного бюджету України на користь Підприємства "АЗС Онлайн" 708 000,00 грн. збитків, та змінити найменування боржника з "Державна казначейська служба України" на правильне - "Держава Україна".

В обґрунтування означеної заяви Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві посилалося на те, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. З урахуванням наведених підстав, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є Держава Україна як учасник цивільних правовідносин.

Ухвалою від 13.02.2025 року господарський суд міста Києва призначив розгляд означеної заяви на 26.02.2025 року.

Заявник та сторони про дату, час і місце розгляду заяви Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 12.02.2025 року були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили.

Враховуючи те, що за змістом частини 3 статті 328 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 12.02.2025 року без участі представників заявника та учасників справи.

Розглянувши подану Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві заяву від 12.02.2025 року про виправлення помилки у наказі від 13.05.2024 року в справі № 910/11334/23, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, з урахуванням такого.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Аналогічні за змістом положення викладені у статті 326 Господарського процесуального кодексу України, за якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини 1 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

За приписами частин 1, 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

У частинах 1, 2 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 2 Цивільного кодексу України передбачено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи, а також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами у справі № 910/11334/23 стосувався відшкодування майнової шкоди, завданої позивачу діями відповідача-1, як державного органу, у зв`язку з чим на користь Підприємства було присуджено до стягнення з Державного бюджету України кошти майнової шкоди.

Слід зазначити, що у постанові від 19.06.2018 року в справі № 910/23967/16 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі, з урахуванням чого боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина 2 статті 2 Цивільного кодексу України).

При цьому, Державна казначейська служба України у даному випадку виступає органом, який відповідно до положень Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

За умовами пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (далі - Порядок), рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно з пунктом 5 Порядку під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема, повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, а також вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 12.02.2025 року про виправлення помилки у наказі господарського суду міста Києва від 13.05.2024 року в справі № 910/11334/23, де боржником вказано саме Державну казначейську службу України, а не державу Україна.

Згідно з частиною 4 статті 328 Господарського процесуального кодексу України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 160, 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 12.02.2025 року про виправлення помилки у наказі господарського суду міста Києва від 13.05.2024 року в справі № 910/11334/23.

2. Виправити допущену в наказі господарського суду міста Києва від 13.05.2024 року в справі № 910/11334/23 помилку, зазначивши замість помилкового найменування боржника - "Державна казначейська служба України" правильне - "Держава Україна".

3. Ухвала є невід`ємною частиною наказу господарського суду міста Києва від 13.05.2024 року в справі № 910/11334/23.

4. Згідно з положеннями статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та відповідно до підпункту 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.02.2025 року.

Суддя В.С. Ломака