ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 125069536

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 308/1990/25

1-кс/308/766/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2025 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , прокурора – ОСОБА_3 , підозрюваного – ОСОБА_4 , захисника – ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Вишка, Ужгородського району Закарпатської області, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає (зі слів): с. Кам`яниця, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України, у кримінальному провадженні № 12025071170000098, відомості про яке 05.02.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України, у кримінальному провадженні № 12025071170000098, відомості про яке 05.02.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що 05 лютого 2025 року близько 13 години 00 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в підсобному приміщенні домоволодіння, яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Кам`яниця, дачний масив, координати згідно Google Maps 48,7009791, 22,3966257, діючи з прямим умислом, тобто, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин в ході конфліктної ситуації з потерпілою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою заподіяння смерті останній, взяв у праву руку предмет, схожий на ніж, яким наніс ОСОБА_8 один удар в область шиї, виконавши, таким чином усі дії, які вважав необхідними, для доведення кримінального правопорушення до кінця, внаслідок чого заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді ножового поранення шиї справа.

Надалі, ОСОБА_4 , будучи впевненим, що виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, тобто, що ОСОБА_8 внаслідок нанесеного ним ножового поранення померла, піднявся на другий поверх вище вказаного домоволодіння, ліг на ліжко та заснув.

В подальшому, цього ж дня, близько 13.40 год на місце події прибула ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка являється дочкою потерпілої ОСОБА_8 та автомобілем доставила останню до центральної дороги в с. Кам`яниця, звідки каретою швидкої допомоги ОСОБА_8 була доставлена та госпіталізована до КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради.

У такий спосіб встановлено наявність достатніх доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а саме в закінченому замаху на вбивство, тобто в закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

06 лютого 2025 року ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України, тобто в закінченому замаху на вбивство – закінченому замаху на умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині.

Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_4 підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом огляду місця події від 05 лютого 2025 року; показами свідка ОСОБА_10 ; показами свідка ОСОБА_11 ; показами свідка ОСОБА_9 ; показами свідка ОСОБА_12 ; показами свідка ОСОБА_13 ; довідкою з КНП «УМБКЛ» від 05 лютого 2025 року.

На думку сторони обвинувачення докази, які зібрані на даному початковому етапі слідства в достатній для обрання запобіжного заходу мірі обґрунтовують підозру ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого діяння.

Слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: злочин, який інкримінують ОСОБА_4 є особливо тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами Європейського союзу, а саме: Румунією, Угорщиною, Словацькою Республікою та Республікою Польща дають підстави вважати, що такий, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України. Знаходячись на волі, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, а також незаконно впливати на свідків та потерпілу з метою зміни ними своїх показань та подальшого уникнення кримінальної відповідальності. Так, враховуючи спосіб вчинення кримінального правопорушення наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , будучи на волі може вдатися до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.

На підставі наведеного, слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, без можливості внесення застави.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні, зауваживши на наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання. Зазначив, що клопотання необґрунтоване, а ризики не доведені.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання слідчого про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено слідчим суддею у судовому засіданні слідчим відділенням відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 12025071170000098, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, вбачається що 05.02.2025 о 19 год. 25 хв. було затримано ОСОБА_4 .

06.02.2025 у рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 1 ст. 115 КК України.

До клопотання також додано рапорт ЄО від 05.02.2025, протокол огляду місця події від 05.02.2025, протоколи допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 05.02.2025, протоколи допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 від 06.02.2025.

Статтею 131 КПК України визначено, що запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого злочину та санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Дослідивши матеріали, долучені до клопотання, вважаю обґрунтованою пред`явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор дають достатні підстави для висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, злочин, який інкримінують ОСОБА_4 є особливо тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами Європейського союзу, а саме: Румунією, Угорщиною, Словацькою Республікою та Республікою Польща дають підстави вважати, що такий, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України. Знаходячись на волі, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, а також незаконно впливати на свідків та потерпілу з метою зміни ними своїх показань та подальшого уникнення кримінальної відповідальності.

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, зважаючи обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із даними про особу ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчому судді не спростовують, а матеріали провадження не містять переконливих відомостей, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених названим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З матеріалів кримінального провадження та судового розгляду вбачається, що підозрюваному ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. Вказана обставина враховується слідчим суддею при вирішенні питання щодо можливості не визначення застави як альтернативного запобіжного заходу.

Таким чином слідчий суддя прийшов до переконання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під ватою без визначення розміру застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 19 год. 25 хв. 05 лютого 2025 року.

Встановити строк дії ухвали до 07 березня 2025 року, включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 11 лютого 2025 року.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1